Постанова № 43690615, 15.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 820/1106/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Гнатченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/1106/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просить скасувати рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001210223 від 04.11.2014 року про застосування до неї фінансових санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. по справі №820/1106/15 позов задоволено.

Скасовано рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001210223 від 04.11.2014 року про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р.; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, надісланих письмових поясненнях, а також його представник у судовому засіданні зазначив про порушення судом першої інстанції ст.129 Конституції України, ст.ст.7,9 КАС України, невірне застосування приписів абз. 13 ч.2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, Постанови КМУ № 957, ст. 52 Закону України від 27 лютого 2014 року N 794-УІІ "Про Кабінет Міністрів України", ст. 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року N 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", та не врахування вимог ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Вказав на те, що фахівцями Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області при проведенні перевірки позивача були встановлені порушення вимог Постанови КМУ від 30.10.2009 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптового відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", у зв`язку з чим правомірно прийнято рішення від 04.11.14 № 0001210223 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 10 000,00 грн. прийнято Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому обґрунтовані правові підстави для його скасування відсутні. Також, звертає увагу на те, що на дату прийняття оскарженого позивачем рішення абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР встановлював, що фінансова санкція за здійснення роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, не може становити менше 10 000 гривень.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, письмових поясненнях, а також його представник у судовому засіданні, просив відмовити Харківський об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківський області в задоволенні апеляційної скарги; залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р.

Вказав на те, що дія постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 р. не поширюється на випадок реалізації даного алкогольного напою, тобто мінімальна ціна на вино столове законодавче не обмежується і накладання штрафних санкцій за порушення встановленої мінімальної ціни є неправомірним. Крім того, зазначив, що Постанова КМУ від 30.10.2008 р. № 957» від 11.06.2014 р. № 177, яка була опублікована в Урядовому кур'єрі № 107 від 17.06.2014 р. набула чинності з дня опублікування, однак, повинна застосовуватись до правовідносин, які вчинені наступного дня, а не 17.06.2014 р., оскільки перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Стверджує, що рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про застосування фінансових санкцій прийняте з порушення норм чинного законодавства, тому підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, вважає оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. законною, обґрунтованою та такою, що не порушує норми матеріального та процесуального права у зв'язку з повним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена фактична перевірка щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) в магазині, що належить ОСОБА_3, за результатами якої 20.10.2014 р. був складений акт за № 002664, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

- постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 р. "Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", із відповідними змінами від 11.06.2014 р. № 177.

За наслідками вказаного акту перевірки 04.11.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте рішення № 0001210223 від 04.11.2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням № 0001210223 від 04.11.2014 року, ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що дія постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 р. не поширюється на випадок реалізації вина столового, а перебіг процесуального строку для виконання суб'єктами господарювання приписів постанови КМУ "Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957" від 11.06.2014 р. № 177, яка набирала чинності з дня її опублікування 17.06.2014 року, розпочався 18.06.2014 року, у зв`язку з чим не вбачається порушення позивачем вимог діючого законодавства та до нього не можуть бути застосовані фінансових санкцій.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірне рішення № 0001210223 від 04.11.2014 року прийнято Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі висновків відповідача про порушення позивачем вимог Постанови КМУ №957, а саме: - згідно чекової контрольної стрічки від 17.06.2014 р. була реалізована пляшка вина Tetra раk 1 л. "Світ натуральних вин" за ціною 17,00 грн., а мінімальна роздрібна ціна, на думку податкового органу, на той день мала складати - 20,00 грн.;

- згідно чекової контрольної стрічки від 17.06.2014 р., була реалізована пляшка горілки "Наша марка" 0,25 л., 40 градусів за ціною 16,70 грн., а мінімальна роздрібна ціна, на думку податкового органу, на той день мала складати - 17,45 грн.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вина у картонній упаковці Tetra pak TM "Світ натуральних вин", згідно етикетки виробника, є вином столовим.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Відповідно до частини десятої статті 18 Закону прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 р. "Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", із відповідними змінами від 11.06.2014 р. № 177.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-ВР) мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Абзацом другим преамбули Закону № 481/95-ВР встановлено, що дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Отже, норми Закону № 481/95-ВР поширюються на роздрібну торгівлю винами столовими лише у випадках прямої вказівки про це в самій нормі. Так, нормами статей 15-2 та 15-3 цього Закону № 481/95-ВР встановлені обмеження щодо місць споживання та кола осіб, яким продається пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові та тютюнові вироби.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що реалізація позивачем за ціною, яка нижча за встановлену мінімальну роздрібну ціну на алкогольні напої, пляшки столового вина Tetra раk 1 л. "Світ натуральних вин", не може бути підставою для застосування до позивача штрафу відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, оскільки в цій нормі прямо не вказано на торгівлю винами столовими.

Разом з тим, колегія суддів вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України №177 від 11 червня 2014 року "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. №957", встановлено нові, підвищені, мінімальні ціни на горілку.

У відповідності до даної постанови мінімальна роздрібна ціна на 1 літр стовідсоткового спирту становить 174,5 грн., мінімальна ціна на горілку розраховується як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що мінімальна роздрібна ціна на пляшку горілки 0,25 л., 40 градусів становить: 174,5*40 (міцність)*0,25 (літри): 100 = 17,45 грн.

Згідно з п. 2 вказаної постанови, остання набрала чинності з дня її опублікування.

Матеріалами справи підтверджено, що вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 року N177 була офіційно опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" №107(5236) за 17 червня 2014 року.

Статтею 94 Конституції України визначено, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

У відповідності до положень ст. 52 Закону України "Про Кабінет міністрів України" від 27 березня 2014 року N 1170-VII Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування, аналогічне посилання містить також ст. 5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97 р. № 503/97.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що постанова Кабінету Міністрів України №177 від 11 червня 2014 року "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. №957" набрала чинності 17 червня 2014 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обов'язок дотримуватись положень вказаної постанови виник у позивача 17 червня 2014 року.

Разом з тим, 17 червня 2014 року позивачем було реалізовано пляшку горілки "Наша марка" 0,25 л., 40 градусів за ціною 16,70 грн., яка є нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 року N177, що не заперечувалось позивачем ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення позивачем вимог Постанови КМУ від 30.10.2009р. №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва".

З огляду на досліджені у справі докази в їх сукупності суд, беручи до уваги оприлюднення постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 року №177 в офіційному виданні, а саме, в газеті "Урядовий кур'єр" 17.06.2014 року, колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про відсутність порушення ним Постанови КМУ від 30.10.2009р. №957 при реалізації 17.06.2014 року алкогольних напоїв по ціні нижче за встановлено мінімальну роздрібну ціну.

З приводу нарахованих рішенням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001210223 від 04.11.2014 року фінансових санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами ст. 19 Податкового кодексу України України, органи доходів і зборів виконують таку функцію як забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Пунктом 11 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено в ході апеляційного розгляду, на день прийняття рішення від 04.11.14 № 0001210223 абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР діяв в редакції Закону України від 12.08.2014 року № 1638-УІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм".

Підпунктом 9 ч. 2 Розділу І вказаного Закону вносилися зміни до ст. 17 Закону №481/95-ВР щодо збільшення розміру фінансових санкцій. Так, в абзаці 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР цифри "5000" замінено цифрами "10000", а отже розмір мінімальної санкції збільшено з п'яти до десяти тисяч гривен.

Враховуючи п. 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 12.08.2014 року № 1638-VІІ, який опубліковано в газеті Голос України №167 від 03.09.2014 року, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а отже набув чинності 04.09.2014 року.

Таким чином, на дату прийняття оскарженого позивачем рішення абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР встановлював, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, враховуючи реалізацію позивачем пляшки горілки "Наша марка" 0,25 л., 40 градусів за ціною, яка нижча за встановлену мінімальну роздрібну ціну на горілку, що є підставою для застосування до позивача штрафу відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, колегія суддів при ходить до висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10 000 грн. за рішенням відповідача за № 0001210223 від 04.11.2014 року

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи та наявні в дій докази об'єктивно засвідчують факт реалізації позивачем 17.06.2014 алкогольних напоїв (горілки "Наша марка" 0,25 л. по ціні нижче за встановлено мінімальну роздрібну ціну.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено про правомірність встановленого під час перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок обґрунтованості винесення спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 04.11.2014 року № 0001210223, яким ФОП ОСОБА_3 донараховано грошове зобов'язання у розмірі 10000,00 грн.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. по справі №820/1106/15 не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/1106/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 17.04.2015 р.