Ухвала суду № 43690538, 15.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6434/14

Категорія: 10.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

12 листопада 2014 року до суду надійшов адміністративний позов Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення заборгованості у розмірі 1251, 20 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що громадянин ОСОБА_2 звернувся до Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси, зареєструвався на обліку в Центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси та 12.06.2013 року отримав статус безробітного, з 19.06.2013 року йому призначено виплату допомоги по безробіттю. 18.12.2013 року до Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси надійшла інформація, що наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №650 о/с від 26.11.2013 року поновлено на роботі ОСОБА_2. Відповідно до п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума матеріального забезпечення, виплачена службою зайнятості ОСОБА_2 в період його перебування на обліку як безробітного, підлягає поверненню Головним управлінням Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області. Згідно з довідкою Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси від 19.12.2013 року сума отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 12.06.2013 року по 26.11.2013 року становить 1251,20 грн. Таким чином, загальна сума боргу по виплаті допомоги по безробіттю на даний час складає 1251,20 грн. Однак, у встановлений законодавством строк та до теперішнього часу дану заборгованість відповідачем не погашено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено в повністю. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси грошові кошти у сумі 1251,20 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят одна гривня 20 коп.) та перераховано їх до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за наступними банківськими реквізитами: р/р № 37170304900009, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 22500430, код платежу 50040400;04.

Не погодившись з таким рішенням Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що відповідно витягу з наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 15.04.2013 року №165 о/с, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України майора міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_2), старшого слідчого відділення Іллічівського МВ ГУМВС України в області, звільнено у запас Збройних Сил України за п. 66 (за дискредитацію) з 23.04.2013 року.

12.06.2013 року ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Центру зайнятості Суворовського району м.Одеси, зареєструвався на обліку в Центрі зайнятості Суворовського району м.Одеси та 12.06.2013 року отримав статус безробітного.

Відповідно до п.п. 2,4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів.

На підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року, Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №650 о/с від 26.11.2013 року скасовано пункти наказів ГУМВС України в Одеській області від 28.03.2013 року №615 в частині покарання та від 15.04.2013 року №165 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_2), старшого слідчого слідчого відділення Іллічівського МВ ГУМВС України в області та вважати призначеним його на цю ж посаду, за рахунок посади першого заступника начальника цього міського відділу-начальника слідчого відділення.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

18.12.2013 року Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси прийнято наказ №НТ131218 про припинення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримується: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

19.12.2013 року Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси прийнято наказ №НТ131219 про повернення виплат по безробіттю ОСОБА_2 за рахунок роботодавця.

Згідно з довідкою Центру зайнятості Суворовського району м.Одеси від 19.12.2013 року сума отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 12.06.2013 року по 26.11.2013 року становить 1251,20 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Центром зайнятості Суворовського району м.Одеси на адресу ГУМВС України в Одеській області надсилалась претензія №5036/02/06 від 20.12.2013 року на суму 1251,20 грн., в якій був зазначений термін добровільного повернення коштів протягом місяця від дня отримання претензії та попередження звернення до суду у разі не повернення коштів.

Судова колегія встановила, що відповідач наведену претензію не оскаржив, а тому фактично вимога є узгодженою.

На момент розгляду справи заборгованість Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області перед Центром зайнятості Суворовського району м.Одеси по витратам на допомогу по безробіттю складає суму 1251,20 грн.

Відповідно до п.8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державною Податковою Адміністрацією України від 13.02.2009р. № 60/62 у разі неповернення коштів в установлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Тому, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Доводи апелянта стосовно нібито неналежності відповідача у справі судова колегія вважає помилковими, так як накази про звільнення та поновлення на службі ОСОБА_2 були видані саме відповідачем, а тому в межах його компетенції він, як роботодавець, повинен відшкодувати наведену суму грошових коштів.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький