Ухвала суду № 43690396, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/12571/14 Головуючий у 1-й інстанції: Логвінова Т.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулось з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просили скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Ващенка А.В. про накладення штрафу від 19 листопада 2014 року, яка була винесена при виконанні виконавчого листа №2-а/2506/733/12, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 28.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про відсутність бюджетного призначення для виконання судових рішень та спеціального рахунку, що в сукупності не дає можливості виконати рішення суду за виконавчим листом №2-а/2506/733/12 від 28.03.2014 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист №2-а/2506/733/12, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 28.03.2014 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити ОСОБА_3 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі, встановленому ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та провести відповідні доплати з врахуванням виплачених сум.

18.04.2014 року згідно постанови про відкриття виконавчого провадження та розпорядження державного виконавця Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради було здійснено перерахунок ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно вказаного перерахунку сума до виплати стягувачу становить 5265 грн., однак виплата коштів не здійснена боржником у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.

11.11.2014 року старшим державним виконавцем була винесена перша постанова про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради за невиконання рішення суду.

19.11.2014 року старшим державним виконавцем була винесена друга постанова про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради за невиконання рішення суду у розмірі 1360,00 грн., яка є предметом розгляду у даній справі.

Підставою для прийняття зазначеного рішення стало невиконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якого видано виконавчий лист №2-а/2506/733/12 від 28.03.2014 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відсутність грошових коштів призначених на виконання рішення суду не є поважною підставою для ухилення від виконання судового рішення.

Вирішуючи спір, колегія суддів звертає увагу на таке.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до статті 89 цього ж Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Позивачем, як боржником у виконавчому провадженні, не надано доказів добровільного виконання в повному обсязі виконавчого листа №2-а/2506/733/12 від 28.03.2014 року та належних доказів на підтвердження поважності його невиконання, оскільки, на думку колегії суддів відсутність коштів не є поважною причиною невиконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при ухваленні постанови про накладення штрафу у розмірі 1360 грн. від 19.11.2014 року, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 року № К/800/4589/14 та від 12.12.2013 року № К/9991/22095/12.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.