Ухвала суду № 43690381, 14.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/310/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Безименної Н. В.,

суддів: Аліменка В. О. та Кучми О. В.,

за участю секретаря: Авраменко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області витрати на виплату і доставку пенсій по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом за період з 01 липня 2014 року по 01 січня 2015 року, за пенсійними справами: № 130277 ОСОБА_2, № 111911 ОСОБА_3, № 119554 ОСОБА_4, на загальну суму 2610, 90 грн., з них основний розмір пенсії 2604, 54 грн та сума витрат на доставку 6,36 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, у зв'язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за 01 липня 2014 року по 01 січня 2015 року позивачем було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується відповідним розрахунком та списками осіб, пенсії яких не прийняті до заліку (а. с. 9-11, 12,13,14,15,16,17).

27.01.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області направило відповідачу копії актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за періоди з 01 липня 2014 року 01 січня 2015 року, що підтверджується листом позивача № 547/08 (а. с. 50).

До вказаних актів позивачем були включені, зокрема, суми, пов'язані з виплатою основного розміру пенсій та витрати на їх доставку в загальному розмірі 2610,90 грн, які не були прийняті до заліку відповідачем.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, до загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Статтею 4 Основ встановлено, що залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно з п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Приписами ч. 4 ст. 26 Основ передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Крім того, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів вважає, що належним страховиком є той, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, тобто Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Позивачем надані суду документи, які підтверджують факт настання страхового випадку з травмою на виробництві громадянами ОСОБА_5 (опікун - ОСОБА_2), ОСОБА_3, ОСОБА_4, які мають право на пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного вище Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Крім того, в абз. 2 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, а тому в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду відшкодувати останньому має Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Аналогічна позиція викладена в у постанові Верховного Суду України від 12 березня 2012 року № 21-43а12.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л ИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.04.2015 року.

Головуючий суддя: Н. В. Безименна

Судді: В. О. Аліменко

А. Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.