Ухвала суду № 43690326, 15.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/393/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежно-виробнича компанія конструкторське бюро «Пожежних та спеціалізованих машин» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пожежно-виробнича компанія конструкторське бюро «Пожежних та спеціалізованих машин» (далі Товариство або позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у якому просило: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002372201, № 0002382201 від 13.10.2014 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що Товариством до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (дод. 5) до декларації з ПДВ за липень 2012 року було включено суму ПДВ по податковій накладній № 37 від 18.07.2012 року, в якій підставою для виникнення господарських відносин товариства з ПП «В.Е.Е.Р.» вказано Договір поставки № 287 від 17.07.2012 року.

Проте, на запит відповідача такого договору позивач не надав.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав правильної юридичної оцінки тому факту, що доданий до позову Договір № 170-15/12 від 16.07.2012 року за його змістом і суттю не можливо ідентифікувати як такий, що має відношення до господарської операції TOB «ПВК КБ «Пожспецмаш» з ПП «В.Е.Е.Р.», відображеній у податковій накладній № 37 від 18.07.2012 року і у податковій звітності Товариства з ПДВ за липень 2012 року і з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2012 року.

Крім того, позивачем ні Договору № 170-15/12 від 16.07.2012 року, ні акту прийому-передачі на момент подачі декларації з ПДВ за липень 2012 року надано не було.

Однак, суд першої інстанції, в порушення норм податкового законодавства, прийняв до уваги Договір № 170-15/12 від 16.07.2012 року та наданий Товариством вже безпосередньо до суду акт прийому-передачі як доказ приймання товару.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «В.Е.Е.Р» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт № 548/22-37632442 від 26.09.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством завищено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 6 830 грн. і занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 171 грн.

На підставі Акту перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.10.2014 року:

- № 0002372201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 6 830 грн;

- № 0002382201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8 963 грн. 75 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені. А наявність описок у накладній не належать до умов визнання їх недійсними.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «ПВК КБ «Пожежних та спеціалізованих машин» здійснювало господарську діяльність із ПП «В.Е.Е.Р.» відповідно до укладеного договору щодо придбання товару: пожарний вакуумний насос та технологічна заглушка.

Так, між ТОВ «ПВК КБ «Пожежних та спеціалізованих машин» та ПП «В.Е.Е.Р.» було укладено договір № 170-15/12 від 16.07.2012 року (а. с. 38), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі «товар», відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Виконання договору підтверджують наявні в матеріалах справи: специфікація, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення, акт приймання-передачі, вимога, накладна-вимога, акт часткової здачі-приймання виконаних робіт, договір відповідального зберігання.

Отже, правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, на момент вчинення правочинів контрагент позивача був зареєстрований в якості юридичної особи та платником податків.

Податкова накладна, видана ТОВ «ПВК КБ «Пожежних та спеціалізованих машин», містить всі реквізити передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, а тому згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України вона є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача через наявність податкової інформації у вигляді акту № 3218/22-222/31114324 від 03.10.2012 року, надісланого ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «В.Е.Е.Р.» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 року по 31.08.2012 року, враховуючи наступне.

В акті про неможливість проведення звірки відносно ПП «В.Е.Е.Р.» лише зафіксовано факт неможливості вчинення дій з проведення звірки, між тим такий акт не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Разом з тим, будь-яких доказів щодо фіктивності або обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичної особи, що є його контрагентом та здійснення ним незаконної фінансово-господарської діяльності відповідачем суду не надано.

Крім того, у Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, вищезазначений договір виконувався сторонами, сторони претензій один до одного не мають.

Щодо доводів апелянта про те, що у податковій накладній № 37 від 18.07.2012 року (а. с. 63), як підставу для господарських відносин з ПП «В.Е.Е.Р.» зазначено договір поставки № 287 від 17.07.2012 року, то з цього приводу в матеріалах справи є пояснення позивача, відповідно до яких у податковій накладній помилково зазначено договір № 287 від 17.07.2012 року замість договору № 170-15/112 від 16.07.2012 року.

Колегія суддів враховує, що відповідно до Наказу ДПСУ № 127 від 16.02.2012 року узагальнюючій консультації, податкові накладні визнаються недійсними лише за двох умов:

- відсутність у податковій накладній хоча б одного обов'язкового реквізиту;

- невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовами поставки.

Отже, наявність вищезазначених описок у накладній не належать до умов визнання їх недійсними.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Товариством правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із ПП «В.Е.Е.Р», оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.