Ухвала суду № 43690263, 15.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2250/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Політехпром" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Політехпром" до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції у Чернігівській області Навозенка Ігоря Миколайовича, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції у Чернігівській області Саломатіна Олега Миколайовича, третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, про визнання незаконними дій та визнання незаконною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Політехпром» (далі - ЗАТ «Політехпром») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - Відповідач 1), головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції у Чернігівській області Навозенка Ігоря Миколайовича (далі - Відповідач 2), головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції у Чернігівській області Саломатіна Олега Миколайовича (далі - Відповідач 3), третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, про визнання незаконними дії відповідачів, які полягають у включенні до акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності закритого акціонерного товариства «Політехпром» за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 від 12 листопада 2010 року №25-03-21/026 необґрунтованих висновків та визнання незаконною і скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 06 грудня 2010 року № 25-03-18-14/8991 щодо усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач 2 та відповідач 3, при проведенні ревізії, зловживаючи своїм службовим положенням, безпідставно погіршили становище ЗАТ «Політехпром», що, на його думку, здійснено з метою пред'явлення відповідачем 1 вимоги від 06.12.2010 № 25-03-18-14/8991, яка чинним законодавством не передбачена.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, позов задоволено частково; визнано незаконною та скасовано вимогу Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 06 грудня 2010 року №25-03-18-14/8991. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області задоволено: постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року скасовано в частині визнання незаконною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 06 грудня 2010 року №25-03-18-14/8991 та у позові відмовив. В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року залишив без змін.

29 травня 2014 року директором ЗАТ "Політехпром" ОСОБА_4 до Вищого адміністративного суду України подано заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами.

За наслідками розгляду зазначеної заяви Вищим адміністративним судом постановлено ухвалу від 07 жовтня 2014 року про часткове її задоволення: постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та постанову Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07 жовтня 2014р. зазначив: «що судами не досліджено у повному обсязі об'єктивні дані щодо законності дій ДФІ в Чернігівській області щодо включення до акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача та законності оскаржуваної вимоги контрольно-ревізійного органу. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що про порушене право директор ЗАТ «Політехпром» ОСОБА_4 знав тривалий час і неодноразово намагався вжити залежні від нього заходи щодо спростування висновків, викладені в акті ревізії, а тому викладені вище фактичні обставини можуть суттєво вплинути на реалізацію права судового захисту та, відповідно, на правильність та законність прийнятих судових рішень.»

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що вимога Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 06.12.2010 № 25-03-18-14/8991 про перерахування зайво отриманих коштів від відділу освіти Варвинської районної державної адміністрації та Варвинської селищної ради до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21080500 «Інші надходження», рахунок № 31116090700002) на суму 259385,44 грн. винесена із перевищенням своїх повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством та не встановлює для позивача жодних прав та обов'язків.

Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції формально і надумано зазначив, що незаконність дій відповідачів може бути предметом розгляду при вирішенні питання по допущенню або недопущенню до ревізії ревізорів, які на думку суду першої інстанції діяли в межах своєї компетенції, а об'єктом порушеного права є прийняття за результатами ревізії вимоги, яка нібито не створює певних правових наслідків для позивача і не має обов'язкового характеру виконання і тому вона не набуває статусу рішення в розумінні п.1.ч.2 ст.17 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.12.1995 року ЗАТ «Політехпром» (ід. код 22825053) зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14580289 основним видом діяльності ЗАТ «Політехпром» є (за КВЕД): 45.34.2 Інші електромонтажні роботи.

Відповідно до постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.10.2010, постанови слідчого в ОВС слідчого відділу УБОЗ УМВС України в Чернігівській області Львової І.О. від 22.10.2010, та на підставі направлень від 26.10.2010 № 804 та від 02.11.2010 № 823, виданого КРУ в Чернігівській області, провідним контролер-ревізором Навозенком І.М. та головним контролер-ревізором Саломатіним О.М. проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Політехпром» за період з 01.01.2009 по 30.09.2010.

З 27.10.2010 року по 12.11.2010 року ревізію проведено у відповідності до питань програми ревізії та питань зазначених у постанові слідчого з відома директора ЗАТ «Політехпром» ОСОБА_4 за місцезнаходженням документів.( т. 1 а. с. 96-102).

За результатами ревізії складено акті від 12.11.2010 року № 25-03-21/026, в якому зазначено, що за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року ЗАТ «Політехпром» незаконно отримав кошти від відділу освіти Варвинської районної державної адміністрації та Варвинської селищної ради внаслідок завищення вартості виконаних підрядних робіт з реконструкції мереж водопостачання і водовідведення Журавської ЗОШ І-ІІІ ст. Варвинського району Чернігівської області (договір від 18.09.2009 № 35-09), дитячого садка "Казка" смт. Варва (договір від 21.09.2009 № 31-09), дитячого навчального закладу "Джерельце" смт. Варва (договір від 21.09.2009 № 34-09) через зайве включення до актів виконаних робіт загальновиробничих витрат та прямих витрат на загальну суму 259385,44 грн., що є порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва - п. 3.3.10.1, п. 4.2.1.6 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (із змінами № 6 згідно наказу Мінрегіонбуду України від 19.03.2009 № 114), п. 5 та п. 8 Пояснення щодо заповнення «Акту приймання виконаних підрядних робіт», затвердженого спільним наказом Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5.

В зазначеному акті ревізії контролерами-ревізорами зроблено висновок про те, що порушення допущені з вини директора ЗАТ «Політехпром» ОСОБА_4, яким підписані акти виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за жовтень-грудень 2009 року по реконструкції об'єктів - Журавська ЗОШ І-ІІІ ст. Варвинського району Чернігівської області, дитячий садок «Казка» смт. Варва, дитячий навчальний заклад «Джерельце» смт. Варва.

Також зазначено, що в порушення абз. 2 п. 1 ч. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 посадові особи ПДП НДВТА «Стратегія регіонального розвитку в Чернігівській області» при проведенні технічного нагляду не здійснили перевірку відповідності виконаних будівельних робіт до вимог будівельних норм і правил, в результаті чого були прийняті виконані роботи із завищеними прямими та загальновиробничими витратами.

На підставі акту ривізії до ЗАТ «Політехпром» пред'явлено вимогу від 06.12.2010 № 25-03-18-14/8991 (т. 1 а. с. 118-119), відповідно до якої ЗАТ «Політехпром» повинен перерахувати зайво отримані кошти від відділу освіти Варвинської районної державної адміністрації та Варвинської селищної ради до Державного бюджету на суму 259385,44 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 765, Головне контрольно-ревізійне управління перетворено у Державну фінансову інспекцію. Згідно п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" № 1074 від 20.10.2011 року. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади.

Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (назва Закону зміна згідно Закону №5463 від 16.10.2012) на Закон України « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі Закон № 2939) визначав статус Державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Згідно статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів Україн

Згідно зі статтею 8 Закону № 2939 орган державного фінансового контролю: 1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; 2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; 3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; 4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

Статтею 10 Закону № 2939 визначен права органу державного фінансового контролю.

Стосовно позовних вимог про прийняття відповідачем вимоги від 06.12.2010 року № 25-03-18-14/8991 колегія суддів зазначає наступне.

Посилання апелянта, що документально та нормативно не підтверджуються висновки акту від 12.11.2010 року № 25-03-21/026 позапланової ревізії окремих питань господарсько- фінансової діяльності ЗАТ «Політехпром» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року не заслуговують уваги, оскільки сам акт ревізії не створює певних правових наслідків для позивача і не має обов'язкового характеру виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що складений за результатами ревізії акт відповідача не встановлює для позивача жодних прав та обов'язків, оскільки він лише підтверджує факт проведення ревізії, є носієм інформації про виявлені контролерами-ревізорами порушення чинного порядку визначення вартості будівництва, та не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, тобто в цьому випадку на даний спір компетенція адміністративного суду не поширюється.

Зазначене узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 20.05.2014р. по справі №21-93а14., згідно якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням висновків Верховного Суду України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції вимог, зазначені в судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 року, необґрунтовані, оскільки зазначеним рішенням лише виявлено фактичні обставини, які стосуються висновків, викладених в акті ревізії, та які Вищим адміністративним судом визнані нововиявленими обставинами, про які не знали і не могли знати заявник і суд. Проте під час нового розгляду справи судом першої інстанції ці нововиявлені обставини не вплинули на наслідки рішення суду.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Політехпром" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Політехпром" до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції у Чернігівській області Навозенка Ігоря Миколайовича, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції у Чернігівській області Саломатіна Олега Миколайовича, третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, про визнання незаконними дій та визнання незаконною та скасування вимоги, залишити без змін.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п`ять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.