Постанова № 43689406, 17.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2015 року 11:20 № 826/18336/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянський К.М. в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт" ЛТД

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування протоколу і рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моторспорт» ЛТД звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві, у якій просить визнати протиправними та скасувати протокол №000097 від 24.06.2014 та рішення від 15.07.2014 №000085 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2014 позовна заява залишена без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 зазначена ухвала Окружний адміністративний суд міста Києва скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно автоматизованого розподілу позовних заяв 13.12.2014 справу №826/18336/14 передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянському К.М.

Ухвалою суду від 17.03.2015 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засідання на 31.03.2015.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що висновки Інспекції, викладені в акті перевірки є безпідставними, а реалізуємий позивачем товар цілком відповідає вимогам технічних регламентів, що підтверджується належними деклараціями та сертифікатами відповідності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, натомість подав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову, в яких посилався на те, що ТOB «Моторспорт ЛТД» не надано повного складу технічної документації, склад якої визначений Технічним регламентом мийних засобів (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717), дія якого поширюється на дану продукцію, а тому відповідно до положень статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» продукція не відповідає встановленим вимогам. За таких обставин представник відповідача просив суд в позові відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 11.06.2014 по 30.12.2013 р.24.06.2014 на підставі наказу № 345 від 10.06.2014 та направлення від 14.01.2014 № 0000357, згоди Держінспекцї України з питань захисту прав споживачів від 27.05.2014 № 2916-3-7/6, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Інспекцією була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань відповідності продукції, що вводиться в обіг ТOB «Моторспорт ЛТД», вимогам технічних регламентів, які поширюються на продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 24.06.2014 № 000140 (т. 1, арк. 25-30).

В акті перевірки від 24.06.2014 № 000140 зазначені наступні порушення ТOB «Моторспорт ЛТД»:

- назва декларації про відповідність продукції UA.001.DM0089-13, не відповідає формі затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717;

- в графі декларації про відповідність UA.001.DM0089-13, «підтверджує, що» відсутня повна назва мийного засобу;

- відсутня дата підписання декларації про відповідність UA.001.DM0089-13;

- з тильної сторони декларації про відповідність UA.001.DM0089-13 в графі «План контролю (без відмітки призначеного органу декларація не дійсна)» відсутня відмітка про проходження мийними засобами чергових випробувань за січень 2014 року;

- відсутній нормативний документ, згідно з яким виробляється мийний засіб, або специфікацію виробника на мийний засіб;

- відсутній опис та інструкція із застосування мийного засобу;

- відсутня інформація про склад мийного засобу із зазначенням переліку інгредієнтів, які застосовані під час виробництва такого засобу, типу (аніонні, катіонні, амфотерні, неіоногенні, дезінфектант тощо), молекулярної маси та кількості поверхнево-активних речовин;

- відсутні протоколи випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що актом перевірки характеристик продукції від 12.11.2013 № 000180, вже було зафіксовано факт введення в обіг ТOB «Моторспорт ЛТД» продукції, що не відповідає встановленим вимогам, що свідчить про повторність вчинення того самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф.

На підставі акта перевірки від 24.06.2014 № 000140 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві винесений оскаржуваний протокол № 000097 про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відповідно до якого, у ході перевірки виявлено, що на продукцію (засіб для видалення комах «SНЕRON INSECT OFF» 500 мл. та авто шампунь для ручного миття «SНЕRON» 500 мл.), яка вводиться в обіг позивачем, відсутній повний склад технічної документації, за що п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено відповідальність (т. 1, арк. 31-32).

15 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 000085 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким обмежено надання відповідної продукції на ринку шляхом приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, а також тимчасово заборонено надання продукції на ринку (т. 1, арк. 35-36).

Не погоджуючись з висновками протоколу та правомірністю застосування обмежувальних заходів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З наведених норм вбачається, що відповідач не повинен був повідомляти позивача про необхідність з’явитися до контролюючого органу для отримання та підписання акта перевірки, так як даний акт складається в останній день перевірки.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Відповідно положень п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 13 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, в даному випадку, є виключно встановлення контролюючим органом факту введення позивачем в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, в т.ч. технічним регламентам, а не сам по собі факт не надання документації в обсязі, передбаченому відповідними технічними регламентами, чого посадовими особами контролюючого органу до уваги не прийнято.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв контролюючому органу необхідну документацію для підтвердження факту відповідності продукції вимогам технічних регламентів, яка була отримана відповідачем 18.06.2014 вх. 1519 (т. 1, арк. 110-140).

Разом з тим, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність.

Статтею 13 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (надалі – Закон) встановлено, що відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження (п. 3 ч. 4 ст. 13 Закону).

Як вбачається з акта перевірки, відповідач зафіксував відсутність у позивача нормативного документу, згідно з яким виробляється мийний засіб, або специфікацію виробника на мийний засіб; опису та інструкції із застосування мийного засобу; інформації про склад мийного засобу із зазначенням переліку інгредієнтів, які застосовані під час виробництва такого засобу, типу (аніонні, катіонні, амфотерні, неіоногенні, дезінфектант тощо), молекулярної маси та кількості поверхнево-активних речовин; протоколу випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу.

Проте, в матеріалах справи наявний протокол випробувань продукції №9962-9966/12-м (т. 1, арк. 19-21).

Відповідно до п. 19 Технічного регламенту мийних засобів (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717, в редакції від 08.04.2013), виробник мийного засобу забезпечує зберігання документації, що містить:

1) інформацію про результати проведення згідно з цим Технічним регламентом випробувань на визначення здатності:

до повного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу;

до первинного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, які не пройшли випробування на визначення здатності до повного біологічного розкладу;

2) технічний опис речовин, що входять до складу мийного засобу.

Крім того, саме виробник несе відповідальність за дотримання встановленого порядку проведення випробування мийного засобу (п. 20 Технічного регламенту мийних засобів).

Відповідно до п. 22 Технічного регламенту мийних засобів, виробник або уповноважений представник обов'язково розробляє технічну документацію, яка повинна містити інформацію про проектування, виробництво і застосування мийного засобу, його відповідність вимогам цього Технічного регламенту. До технічної документації додаються:

нормативний документ, згідно з яким виробляється мийний засіб;

результати випробувань, необхідні для проведення перевірки відповідності мийного засобу вимогам безпеки;

описи і пояснення щодо застосування мийного засобу;

дані про складові речовини, використані для виробництва мийного засобу (паспорт безпеки речовини або інший документ, що підтверджує їх походження);

список національних стандартів згідно з офіційно опублікованим Мінекономрозвитку переліком і опис рішень, прийнятих на виконання вимог цього Технічного регламенту в разі, коли такі стандарти не були застосовані;

результати випробувань на відповідність мийного засобу вимогам національних стандартів, проведених виробником чи акредитованою випробувальною лабораторією.

Отже, з наведених вище норм Технічного регламенту мийних засобів судом встановлено, що у позивача не повинні бути в наявності нормативний документ, згідно з яким виробляється мийний засіб, або специфікацію виробника на мийний засіб; опис та інструкції із застосування мийного засобу; інформація про склад мийного засобу із зазначенням переліку інгредієнтів, які застосовані під час виробництва такого засобу, типу (аніонні, катіонні, амфотерні, неіоногенні, дезінфектант тощо), молекулярної маси та кількості поверхнево-активних речовин; протокол випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, оскільки ТOB «Моторспорт ЛТД» є реалізатором продукції, а не виробником.

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів у місті Києві протиправно зазначила в акті перевірки 24.06.2014 № 000140 про відсутність у ТOB «Моторспорт ЛТД» вищенаведеної документації, оскільки Технічним регламентом мийних засобів закріплено зберігання такої документації саме виробником продукції, а не реалізатором.

Щодо порушень позивача встановлених контролюючим органом, які полягають у тому, що назва декларації про відповідність продукції UA.001.DM0089-13, не відповідає формі затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717; в графі декларації про відповідність UA.001.DM0089-13, «підтверджує, що» відсутня повна назва мийного засобу; відсутня дата підписання декларації про відповідність UA.001.DM0089-13; з тильної сторони декларації про відповідність UA.001.DM0089-13 в графі «План контролю (без відмітки призначеного органу декларація не дійсна)» відсутня відмітка про проходження мийними засобами чергових випробувань за січень 2014 року суд зазначає наступне.

Пунктом 23 Технічного регламенту мийних засобів передбачено, що за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту за формою згідно з додатком та наносить в установленому порядку національний знак відповідності.

Додатком до Технічного регламенту мийних засобів закріплена форма декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту.

Отже, з наведеного вбачається, що Технічним регламентом мийних засобів не закріплені обов’язкові реквізити декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту, а лише передбачено форму такої декларації.

В той же час, з аналізу дослідженої форми декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту вбачається про помилковість тверджень відповідача щодо того, що назва декларації про відповідність продукції UA.001.DM0089-13, не відповідає формі та щодо відсутності повної назви мийного засобу, оскільки назва декларації позивача відповідає назві декларації передбаченої Технічним регламентом мийних засобів (в редакції від 08.04.2014), як і наявна назва мийного засобу – «засоби мийні для догляду за автомобілями, код УКТ ЗЕД 3402».

Більше того, суд звертає увагу відповідача, що можливі незначні відхилення позивачем під час складання декларації не можуть свідчити про її невідповідність Технічному регламенту, якщо супровідною документацією на продукцію підтверджується її відповідність вимогам чинного законодавства.

Статтею 33 Закону визначено, що Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує Правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Згідно Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599, Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної там продукції.

Національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188), наноситься на зовнішню поверхню паковання чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом (п. 17 Технічного регламенту мийних засобів).

Відповідно до п. п. 2 Технічного регламенту мийних засобів, уведення в обіг мийних засобів та поверхнево-активних речовин можливе тільки в разі, коли вони не загрожують безпеці навколишнього природного середовища та відповідають вимогам.

З викладених норм вбачається, що всі миючі засоби введені в обіг на території України, незалежно від їх походження, мають відповідати вимогам Технічного регламенту мийних засобів та містити нанесення національного знака відповідності, який підтверджує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї, оскільки така продукція попередньо пройшла оцінку відповідності.

Як вбачається із наданих позивачем фотографій (т. 1, арк. 22-23), продукція, а саме: засіб для видалення комах «SНЕRON INSECT OFF» 500 мл. та автошампунь для ручного миття «SНЕRON» 500 мл. містить національний знак відповідності, а тому відповідає вимогам Технічного регламенту мийних засобів.

Відтак, товар, що зазначений в акті перевірки відповідає Технічному регламенту мийних засобів, про що свідчать висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.04.2012 № 05.03.02-03/32137 з додатком, сертифікат відповідності № UA1.003.М000080-13, декларація про відповідність мийного (их) засобу (ів) вимогам Технічного регламенту (т. 1, арк. 14-18), які позивач направляв відповідачу для дослідження, а також сертифікати безпеки (т. 1, арк. 78-89, 98-109), протокол випробувань продукції № 9962-9966/12-м (т. 1, арк. 19-21).

Отже, позивачем з посиланням на належні докази підтверджено, що товари, які перевірялись, забезпечені національним знаком відповідності, а тому цілком відповідають вимогам нанесення національного знака відповідності, згідно вимог Технічного регламенту мийних засобів.

Таким чином, враховуючи, що на товарах позивача був наявний національний знак відповідності, продукція забезпечена усією необхідною документацією, то порушення, викладені в акті перевірки та в протоколі щодо розповсюдження ТOB «Моторспорт ЛТД» продукції, яка не відповідає Технічному регламенту мийних засобів є безпідставними та необґрунтованими.

В той же час, суд звертає увагу позивача, що протокол про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення чинного законодавства та який не створює обов’язків для позивача, а тому жодним чином не порушує його прав та інтересів.

Протокол про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000097 від 24.06.2014 є носієм інформації про виявлені контролюючим органом порушення законодавства України суб’єктом господарювання.

У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що протокол про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000097 від 24.06.2014 не створює жодних юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення для позивача, а лише фіксує порушення норм чинного законодавства платника податків.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування протоколу про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000097 від 24.06.2014 не підлягає задоволенню.

Стосовно застосування до позивача обмежувальних заходів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», органами ринкового нагляду у випадках, передбачених Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», можуть також застосовуватися обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції.

Відтак, в ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» закріплено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

Статтею 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Статтею 4 Закону України «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних і корегувальних заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

При цьому відповідно до п. 4 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1407, органом ринкового нагляду обирають обмежувальні (корегувальні) заходи, передбачені статтями 30 - 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", пропорційно рівню загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна продукція (далі - рівень загрози).

Разом з тим, оскаржуване рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийнято Інспекцією без дотримання вимог, передбачених Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1407 від 26.12.2011, якою визначено критерії оцінки ризику.

Так, відповідно до ч.ч. 7 та 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

На підставі висновків Акта перевірки від 24.06.2014 № 000140 відповідачем винесено оскаржуване рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом тимчасової заборони надання продукції та обмеження її на ринку від 15.07.2014 № 000085.

Судом було встановлено, що оскаржуване рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів винесено з порушенням 5-ти денного строку, передбаченого ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки даний строк закінчувався 02.07.2014 (25.06.2014-27.06.2014, 01.07.2014-02.07.2014).

Згідно пп. 7 - 9 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1407 від 26.12.2011, оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози. Аналіз проводиться на підставі критеріїв оцінки ризику. При цьому враховуються звичайні та обґрунтовано передбачувані умови використання продукції.

Критеріями оцінки ризику є: небезпечні фактори, що впливають або можуть вплинути на життєдіяльність людини під час споживання (використання) продукції; категорії споживачів, які можуть споживати (використовувати) продукцію; види травм, які можуть отримати споживачі під час споживання (використання) продукції; характеристика та тяжкість ушкоджень, які можуть бути наслідком отримання травми певними категоріями споживачів під час споживання (використання) продукції; наслідки, що пов'язані з отриманими травмами.

Відповідно до п.п. 10 та 11 Методики на підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція.

Типова форма сценарного плану ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція затверджена у Додатку № 1 та Додатку № 2 Методики.

Заповнена форма такого сценарного плану є невід'ємною частиною акта перевірки характеристик продукції та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить низький рівень загрози та стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальних вимог щодо забезпечення її безпечності, обмежувальні (корегувальні) заходи органами ринкового нагляду щодо такої продукції не вживаються (п. 15 Методики).

Коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить середній рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом обмеження надання продукції на ринку відповідно до ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (п. 16 Методики).

У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (п. 17 Методики).

Коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить серйозний рівень загрози, органи ринкового нагляду невідкладно вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статті 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (п. 18 Методики).

Отже, законодавством передбачений перелік відповідних дій та процедур, які повинен здійснити орган ринкового контролю до винесення Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; передумовою прийняття такого рішення є оцінка ризику продукції, та складення по її результатам сценарного плану.

Проте, як оцінка ризику, так і сценарний план Інспекцією відносно товару, що реалізовувався позивачем, не складались, оскільки відсутні в матеріалах справи.

Отже, відповідачем не доведено небезпечності реалізуємого позивачем товару та порушено процедуру прийняття рішення про вжиття обмежувальних заходів, а тому рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт ЛТД» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000085 від 15.07.2014.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Моторспорт ЛТД» (код ЄДРПОУ 14341555) судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський