Постанова № 43687677, 15.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року 09:34м. ПолтаваСправа № 816/783/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Петренка С.В.,

представника відповідача - Дяденко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" (далі також - позивач, ТОВ "Кременчук Житлобуд") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі також - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005751503/606 від 10.03.2015

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючого щодо порушення ТОВ "Кременчук Житлобуд" строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 492119,00 грн, адже податковий борг з податку на прибуток, розмір якого станом на 17.04.2014 становив 431061,62 грн, сплачено в повному обсязі та у строк, передбачений рішенням про розстрочення податкового боргу від 17.04.2014 та договором про розстрочення податкового боргу від 17.04.2014 № 25.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію правомірністю нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 492119,00 грн, який експортовано до КОР ТОВ "Кременчук Житлобуд" 31.01.2014. Зазначав, що договір про розстрочення податкового боргу укладено лише 17.04.2014, а подання заяви про розстрочення податкового боргу не припиняє сплату грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, ТОВ "Кременчук Житлобуд" (ідентифікаційний код 01274136) 29.11.2006 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 585 123 0000 004880

30.01.2015 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток.

За наслідками перевірки складено акт № 315/16-03-15-03 від 30.01.2015, в якому зафіксовано порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 492119,00 грн (а.с.10-11).

На підставі акту перевірки № 315/16-03-15-03 від 30.01.2015 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0005751503 від 10.02.2015, яким до зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 86331,36 грн (а.с. 12).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з підпунктом . 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, під час проведення камеральної перевірки не передбачено перевіряти інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.

При дослідженні акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 30.01.2015 судом з'ясовано, що під час проведення зазначеної камеральної перевірки не перевірялась податкова звітність позивача відповідно до ст.76 Податкового кодексу України, не зазначено порушення порядку їх заповнення, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг, не зазначено виявлених порушень при правильності відображення показників, тощо. При цьому не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (а.с.10-11)..

Лише пунктом 3 акту перевірки від 30.01.2015 визначено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 492119,00 грн, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується поясненнями представників сторін, адже грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 492119,00 грн визначено не позивачем самостійно, а Кременчуцькою ОДПІ у податковому повідомленні-рішенні № 1761550 від 30.12.2011 та строк сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючими органами, передбачений іншою, ніж зазначено в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні нормою - пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України питання своєчасності сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки.

Перевіряючи своєчасність сплати визначеного контролюючими органами грошового зобов'язання шляхом проведення камеральної перевірки, відповідач порушив імперативні приписи податкового законодавства, чим фактично позбавив платника податків можливості надавати пояснення та обґрунтування власної позиції під час перевірки, яка передбачена в процедурі проведення документальної перевірки.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для висновків про порушення позивачем термінів сплати визначеного контролюючими органами грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки контролюючий орган дійшов таких висновків не у законний спосіб.

Крім того, перевіряючим у акті перевірки від 30.01.2015 невірно зазначено, що граничним терміном грошового зобов'язання є 31.01.2014, оскільки в силу приписів пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2012, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1761550 від 30.12.2011, набрало законної сили 06.03.2013.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, граничний термін сплати узгодженого грошового зобов'язання сплинув у березні 2013 року.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що узгоджену суму податкового боргу у розмірі 492119,00 грн експортовано до КОР позивача лише 31.01.2014, у зв'язку з чим граничний термін сплати визначений у акті перевірки саме 31.01.2014, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, при дослідженні облікової карки позивача (а.с. 95-102) судом встановлено, що при визначенні суми грошового зобов'язання з податку на прибуток перевіряючим не враховано переплату у розмірі 61053,00 грн, внаслідок чого сума податкового боргу зменшена до 431066,00 грн, що також не враховано при проведенні перевірки та не відображено в акті.

Таким чином, акт № 315/16-03-15-03 від 30.01.2015 не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань.

Крім того, судом встановлено, що на підставі рішення № 1 про розстрочення податкового боргу від 17.04.2014, між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення податкового боргу від 17.04.2014 № 25, відповідно до якого ТОВ "Кременчук Житлобуд" надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 431061,62 грн під проценти строком з 17.04.2014 по 19.12.2014 (а.с.20-25).

Статтею 32 Податкового кодексу України встановлено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки та розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Згідно з пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Таким чином, відповідно до зазначених вище норм податкового законодавства рішенням контролюючого органу про розстрочення сплати податкового боргу №1 від 17.04.2014 для позивача встановлені нові строки сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме починаючи з 17.04.2014 по 19.12.2014.

Пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових, зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №574 від 10.10.2013, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 31.10.2013 за №1853/24385, встановлено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Відповідно до пункту 1.8 Порядку подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

Таким чином, за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань штрафні санкції могли бути нараховані контролюючим органом лише до 17.04.2014. Разом з тим, з акту перевірки від 30.01.2015 (а.с.10-11) та розрахунку штрафних санкцій (а.с. 94) слідує, що контролюючий орган застосував до позивача штрафну санкцію за період з 31.01.2014 до 19.12.2014.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно інтегрованої картки платника податків (а.с. 95-102) у позивача, як станом на момент закінчення строку розстрочення податкового боргу 19.12.2014 року, так і станом на момент прийняття відповідачем оскарженого рішення, обліковувалася переплата по сплаті податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки від 30.01.2015 та розрахунок штрафних санкцій здійснені без урахування дати узгодження грошового зобов'язання та факту укладання договору про розстрочення сплати податкового боргу та факту перенесення строків сплати податкового боргу у зв'язку з його розстроченням. Таким чином, суд встановив, що контролюючим органом нараховано позивачу штрафні санкції на розстрочену суму грошового зобов'язання (податкового боргу) в період дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), що суперечить приписам вищевказаних норм податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській област від 10 лютого 2015 року № 0005751503/606.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський