Постанова № 43686930, 17.04.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 квітня 2015 р. Справа № 802/716/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю-виробничо-комерційна фірма "Феолан" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2015 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі – Вінницька ОДПІ) звернулась до суду з позовом, у якому після зменшення позовних вимог просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю – виробничо-комерційна фірма "Феолан" (далі – ТОВ-ВКФ "Феолан") податковий борг з орендної плати за землю в сумі 465,03 грн. за рахунок коштів у банку

Проедставник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Уточнені позовні вимоги повністю підтримує.

Відповідач у судове засідання на виклик суду повторно не з'явився, а надіслані йому повідомлення повернуті поштовим відділенням зв'язку без виконання з відмітками "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідач ТОВ-ВКФ "Феолан" як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13.03.1996 року (ідентифікаційний код 21728378) та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби починаючи з 09.04.1996 року (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2014 року ТОВ-ВКФ "Феолан" було подано податкову декларацію з плати за землю, в якій визначено річну орендну плату за земельні ділянки державної (комунальної) власності за 2014 рік в загальній сумі 2637,04 грн. зі сплатою щомісячних платежів в сумі 219,75 грн. (а.с. 8-9).

Проте станом на 17.04.2015 року за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 465,03 грн.

Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення зазначеної заборгованості, суд керується такими мотивами.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковувався податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 465,03 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи слідує, що на адресу ТОВ-ВКФ "Феолан" направлялася податкова вимога форми "Ю" за № 3590-25 від 14.08.2014 року на суму 369,68 грн. (а.с. 13), після чого податковий борг відповідача збільшився та повністю не був погашений.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність у податкового органу права на стягнення спірної заборгованості за цим позовом.

Згідно із ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з ТОВ-ВКФ "Феолан" податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 465,03 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю – виробничо-комерційної фірми "Феолан" (ідентифікаційний код 21728378) податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 03 коп. за рахунок коштів у банках, обслуговуючих даного платника податків.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович