Рішення № 43686408, 14.04.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 922/599/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області, м. Дергачі Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, м. Дергачі Харківської області, до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод", м. Дергачі Харківської області 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів Журавльов Сергій Михайлович, м. Харків, за участю прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі Харківської області, про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача - Шовкопляс В.В. (дов.),

1-відповідача - Скриннік І.А. (дов.),

2-відповідача - Зучек Є.Н. (дов.),

третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської

районної державної адміністрації - не з'явився,

третьої особи - Журавльова С.М. - Носов К.В. (дов.),

прокурора - Хряк О.О. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, УПФУ в Дергачівському районі Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, 1.ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, в якій просить суд :

- визнати договір купівлі-продажу об'єкту малої приватизації (група А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" від 06.04.2010 р., розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, недійсним.

- поновити порушене право управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області та зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області закріпити за управлінням займані ним приміщення нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

В слуханні справи оголошувались перерви до 17.03.2015р. о 10:30 год., 26.03.2015р. о 12:30 год., 14.04.2015р. о 12:00 год.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених у відзивах на позов.

1-відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 05.03.2015р. у справу вступив прокурор Дергачівського району Харківської області для представництва інтересів держави в особі УПФУ в Дергачівському районі Харківської області. Прокурор підтримує позицію позивача.

Ухвалою суду від 26.03.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2, а також залучено Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача.

Представник третьої особи ОСОБА_2 проти позову заперечу, підтримує позицію відповідачів у справі.

Представник третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Суд вважає, що нез'явлення представника Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації не перешкоджає розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Вислухавши представників сторін, прокурора, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.05.2002 року між Дергачівським державним моторобудівним заводом (орендодавець) та Управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області (орендар, позивач) було укладено договір оренди № 4/18, відповідно до умов якого позивач отримав в строкове платне користування нежитлові приміщення адміністративно-побутового корпусу площею 162,0 кв.м., що знаходяться на балансі Дергачівського державного моторобудівного заводу, строком на 10 років з 31.05.2002 року по 31.05.2012 року (п.1.1, 10.1 договору).

28.12.2006 року було створене Товариство з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" та проведено відповідну державну реєстрацію.

17.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (орендар) та Управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області (суборендар, позивач) був укладений договір суборенди нерухомого майна № 49, за умовами якого позивач отримав в строкове платне користування нежитлові приміщення адміністративно-побутового корпусу (літ. А-6"), загальною площею 702,00 кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, що орендовані Орендарем з правом надання в суборенду згідно з договором оренди № 449-ЦМК від 28.04.2007 р. Майно передано в суборенду з метою розміщення Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківській області.

Відповідно до п. 10.1 Договору № 49 від 17.05.2007р. цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 17.05.2007р. по 16.04.2010р. включно. Строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії Договору оренди № 449-ЦМК від 28.04.2007р.Договір може бути пролонгованим лише шляхом укладення нового договору.

Укладеним договором були припинені попередні договори оренди №2/30, №4/18.

Додатковими угодами до договору суборенди від 17.05.2007 року, сторони продовжували термін його дії договору: додатковою угодою № 2 від 16.04.2010 року - до 17.07.2010 року, № 3/39 від 18.07.2010 року - до 18.10.2010 року; №4 від 18.10.2010 року - до 18.11.2010 року, № 5 від 19.11.2010 року - до 31.12.2010 року, № 6/56 від 31.12.2010 року - до 28.02.2011 року.

06.04.2010 року між ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" та РВ ФДМУ по Харківській області було укладено договір № 1287 купівлі-продажу об'єкту малої приватизації (група-А) цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" за виключенням інтелектуальної власності держави та залізничної платформи, за адресою : Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31

Відповідно до умов вказаного договору, цілісний майновий комплекс включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з матеріалами інвентаризації станом на 30.11.2009 року, за виключенням інтелектуальної власності держави та залізничної платформи "Мотор". Перелік нерухомого майна, яке передається у власність покупцю наведено в додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з переліком нерухомого майна, який передається у власність покупцю та який наведений в додатку до договору, що є невід'ємною частиною цього договору, у власність відповідача було передано адміністративно - побутовий корпус загальною площею 6813,4 кв.м., до якого входять приміщення орендовані позивачем.

Передача права власності за цим договором була відтермінована до моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (п. 1.2 Договору № 1287).

У судовому засіданні відповідачі підтвердили той факт, що 20.10.2010 року цілісний майновий комплекс Дергачівського державного моторобудівного заводу було передано за актом приймання-передачі із власності держави у власність ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод".

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що його не було повідомлено про приватизацію приміщень, де він розміщувався, про укладений договір дізнався лише після того як новий власник приміщень - фізична особа ОСОБА_2 звернувся з позовом до нього про виселення, а УПФУ в Дергачівському районі звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних приміщень, укладеного між ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" та ОСОБА_2, під час розгляду справи господарським судом Харківської області позивач і дізнався про здійснену приватизацію.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначені положення ст. 203 ЦК України узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд звертає увагу на те, що розглядає обставини щодо недійсності оспорюваного договору, які існували на момент укладення такого договору.

Як вбачається зі спірного договору предметом купівлі-продажу є об'єкт малої приватизації (групи А), отже при укладенні такого договору мали бути дотримані вимоги Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два або більше державних чи заснованих на оренді державного майна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох із них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

На час укладення договору між ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" та РВ ФДМУ по Харківській області № 1287 від 06.04.2010 р., в приміщеннях, що були об'єктом договору розміщувалось УПФУ в Дергачівському районі м. Харкова, що підтверджується діючим договором суборенди № 49 від 17.05.2007р. (з додатковими угодами), а також свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - Управління пенсійного Фонду України в Дергачівському районі, згідно якого УПФУ в Дергачівському районі Харківської області зареєстроване за адресою : 62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31.

Крім того за вказаною адресою було зареєстроване на момент укладення спірного договору та зареєстроване до теперішнього часу Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідачі та третя особа в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилаються на те, що УПФУ в Дергачівському районі не є державним підприємством, а є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. За УПФУ в Дергачівському районі не може бути закріплене майно ні на праві повного господарського відання, ні на праві оперативного управління, а також на договірних засадах.

Суд не приймає вказані посилання, оскільки відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.

Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі є юридичною особою та входить до системи територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, зареєстроване за адресою : вул. Залізнична, 31, в м. Дергачі, де знаходиться з 2002 року на підставі договорів оренди.

Перший договір оренди укладений 29.08.2001 року між Дергачівським державним моторобудівним заводом та Дергачівським районним управлінням Пенсійного фонду України, тобто орендувалися нежитлові приміщення в адміністративно-побутовому корпусі майнового комплексу, власником якого була держава.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1828 питання щодо забезпечення органів Пенсійного фонду приміщеннями, необхідними для належного виконання покладених на них функцій, покладене на державні адміністрації, у зв'язку з чим договори оренди укладалися лише на підставі розпоряджень Дергачівської районної державної адміністрації.

Суд також не приймає посилання відповідачів на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2006 року у справі № 40/226-06, що залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року, було розірвано договір оренди №1 від 29.08.2001 року, укладений між Дергачівським державним моторобудівним заводом як орендодавцем та Управлінням праці та соціального захисту населення Дергачівської державної адміністрації Харківської області як орендарем, за яким Управління отримало в строкове платне користування нежитлові приміщення в адміністративно-побутовому корпусі, що знаходиться за адресою: м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, оскільки незважаючи на розірвання договору оренди Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської державної адміністрації Харківської області продовжувало фактично знаходитись у вказаному приміщення та зареєстроване за вказаною адресою.

Згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що на момент укладення договору № 1287 від 06.04.2010р. купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, розташованого за адресою : Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, у вказаному нежитловому приміщенні розміщувалось два державні підприємства, а 2-відповідачем не були дотримані вимоги ч. 4 ст. 2 Закону України Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та не вирішено питання щодо закріплення за державними підприємствами займаних ними приміщень.

Суд зазначає, що недотримання 2-відповідачем ч. 4 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" потягло за собою порушення прав позивача, а саме позбавило позивача права на приміщення, в яких він був розташований, оскільки договір суборенди, на підставі якого він там знаходився, діяв лише до закінчення строку основного договору оренди, в той час, коли приміщення повинні бути закріплені за позивачем в один із способів, передбачених чинним законодавством.

За таких обставин укладений договір № 1287 від 06.04.2010р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним.

Позивач посилається також на ч. 1 ст. 230 ЦК України, якою передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним, а також на ст. 235 ЦК України, якою передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Суд не приймає вказані посилання позивача, оскільки суду не доведено та не встановлено судом, що одна із сторін правочину ввела іншу сторону в оману, а також судом не встановлено, що вчинений сторонами правочин приховує інший правочин, оскільки сторони вчинили насправді той правочин, який і зазначили.

1-відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 260 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 4 та 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Про здійснення приватизації державного майна відповідно до вимог чинного законодавства повинно повідомлятись в засобах масової інформації.

Судом встановлено, що відповідачі не повідомляли позивача окремими листом про здійснення процедури приватизації.

1-відповідач посилається на те, що оскільки додаткові угоди № 5 від 19.11.2010 року та № 6/56 від 31.12.2010 року були укладені з новим власником ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", котрий вже не був державним підприємством, то позивач повинен був дізнатись про викуп приміщень.

Однак, договір суборенди № 49 від 17.05.2007р. також був укладений позивачем з ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", котрий вже не був державним підприємством, однак це не свідчить про те, що спірні приміщення були приватизовані, а вказаними додатковими угодами лише пролонгований термін договору суборенди, при цьому всі інші умови залишені без змін.

Суд також звертає увагу на те, що додаткові угоди № 5 від 19.11.2010 року та № 6/56 від 31.12.2010 року були укладені, коли ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" вже був власником, а не орендарем приміщень, що передавались в суборенду позивачу. Умовами договору суборенди № 49 від 17.05.2007р. передбачено, що він діє, поки діє основний договір оренди. За ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Таким чином, дія основного договору оренди № 449-ЦМК від 28.04.2007р. припинилась з 20.10.2010р., тобто з моменту здійснення приватизації, а отже і припинилась дія договору суборенди, однак 1-відповідачем не було запропоновано позивачу укласти з ним як з власником приміщень новий договір оренди, а укладались додаткові угоди до договору суборенди щодо пролонгації строку його дії, в якому ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" зазначений як орендар, а не як орендодавець.

Після пролонгації договору суборенди № 49 від 17.05.2007р. додатковою угодою № 6/56 від 31.12.2010 року до 28.02.2011р., 1-відповідач не повідомив позивача про те, що він є власником приміщень, не запропонував укласти договір оренди, а також не пред'являв вимоги щодо виселення з приміщень.

Незважаючи на наявність оголошення про приватизацію об'єкту за адресою : м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, позивач не був ознайомлений з умовами приватизації та не міг знати чи завершений такий процес, а вищевказані дії відповідача не свідчили про те, що процес приватизації був закінчений, а отже у позивача не було жодних підстав вважати ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" власником приміщення, де розміщувалось УПФУ в Дергачівсьокму районі.

З позовом про виселення УПФУ в Дергачівському районі з приміщень за адресою 6 м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, ОСОБА_2 звернувся до суду лише 15.07.2014р., після чого позивач дізнався про укладення договору купівлі-продажу приміщень між ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод" та ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про визнання такого договору недійсним, а вже під час розгляду даного позову позивач дізнався про здійснення приватизації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк позовної давності пропущений позивачем за поважних та об'єктивних підстав, а тому його порушене право підлягає захисту, а договір купівлі-продажу № 1287 від 06.04.2010р. підлягає визнанню недійсним.

Позивач просить також поновити порушене право управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області та зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області закріпити за управлінням займані ним приміщення нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що позивачем заявлені альтернативні вимоги щодо того яким способом повинно бути закріплене за ним приміщення, де він розміщується, при цьому визначення такого способу є компетенцією 2-відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме зобов'язати 2-відповідача розглянути питання щодо закріплення за УПФУ в Дергачівському районі займаних ним приміщень у нежитловій будівлі за адресою : м. Дергачі, вул. залізнична, 31, в задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів. Так, при подачі позовної заяви позивачем не сплачувався судовий збір, судом задовольняються дві вимоги немайнового характеру, а отже стягненню підлягає судовий збір у розмірі 1218,00 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 1287 від 06.04.2010 р. купівлі-продажу об'єкту малої приватизації (група А) - цілісного майнового комплексу колишнього підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (62301, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31-Д, код 34757272).

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337) розглянути питання щодо закріплення за Управлінням пенсійного Фонду України в Дергачівському районі Харківської області (62301, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, код 22645335) займаних ним приміщень в нежитловій будівлі, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 грн. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" (62301, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31-Д, код 34757272) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 20.04.2015 р.

Суддя В.О. Яризько