Рішення № 43686337, 15.04.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2015 Справа № 920/965/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКХ», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 45 773 грн. 49 коп.

ГОЛОВУЮЧИЙ Суддя Б.І. Лиховид

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ

За участі представників сторін:

від позивача: Збукарєва К.В., довіреність від 17.06.2014р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 17.06.2014р.

у судовому засіданні брала участь секретар с/з М.О. Ейсмонт

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 45 773 грн. 49 коп. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по виконанню умов договору № 2/1-К від 03.01.2014р., в тому числі: 40 802 грн. 74 коп. основного боргу, 1871 грн. 78 коп. пені, 3% річних у розмірі 486 грн. 15 коп., інфляційні втрати у сумі 2 612 грн. 82 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за № 80 від 17.06.2014р. позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що не укладав з позивачем та не підписував договір № 2/1-К на поставку товарів медичного призначення від 03.01.2014р., нікого не уповноважував на вчинення дій щодо укладення від свого імені вищезазначеного договору та будь-яких інших договорів. Відповідач у відзиві зазначав, що за січень 2014 року не підписував та не отримував товар за накладними, на які позивач посилається у позові.

Позивач 17.07.2014р. подав суду заяву № 159 від 17.07.2014р. про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 45 773 грн. 49 коп. за неналежне виконання умов договору № 2/1-К від 03.01.2014р., в тому числі: 40 802 грн. 74 коп. основного боргу, 1871 грн. 78 коп. пені, 3% річних у розмірі 486 грн. 15 коп., інфляційні втрати у сумі 2 612 грн. 82 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп. за подання позовної заяви, а також 1720 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.09.2014р. призначено колегіальний склад суду для розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.10.2014р. було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи, у зв`язку з чим провадження у справі було зупинено на період проведення такої експертизи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.04.2015р. у зв`язку із закінченням проведення експертизи та отриманням судом висновку експерта, провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено у судове засідання.

У дане судове засідання представник позивача подав клопотання, в якому просить суд призначити по справі додаткову судову криміналістичну експертизу документів, поданих позивачем суду разом із клопотанням від 06.02.2015р. На розгляд експерта представник позивача просить поставити наступні запитання: ким, ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підписи у графі «Отримав(ла)» у видаткових накладних, доданих до клопотання позивача, наданому суду 06.02.2015р.?; у який спосіб виконано підпис у графі «Отримав(ла)» у видаткових накладних, доданих до клопотання позивача від 06.02.2015р.? Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання про призначення додаткової експертизи, оскільки подані позивачем накладні разом із клопотанням від 06.02.2015р. є тими ж накладними, які були додані позивачем до позовної заяви і які вже направлялись на експертизу, а тому суд не вбачає потреби у проведенні повторної експертизи даних документів.

Також у дане судове засідання представник позивача подав клопотання від 15.04.2015р., в якому зазначає, що позивач 20.02.2015р. звернувся до Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області із заявою про вчинення злочину, що стосується тих же сторін, з того ж предмету і з тих же підстав, що у даній справі, і з даного приводу розпочато досудове розслідування, а тому позивач просить суд залишити позов без розгляду або зупинити провадження у справі до вирішення даного питання органами досудового розслідування. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання позивача, оскільки статтею 81 ГПК України не передбачено такої підстави для залишення позову без розгляду, як здійснення досудового розслідування щодо можливості вчинення злочину, що стосується тих же сторін, з того ж предмету і з тих же підстав, що і у даній справі. Пунктом 2 частини 1 ст. 81 ГПК України, на який посилається позивач в обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду, зокрема, передбачено, що позов залишається без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Суд зазначає, що досудове розслідування, про яке зазначає позивач, не є справою, яка б розглядалась іншим органом у розумінні ст. 81 ГПК України, як помилково вважає позивач, а тому у суду відсутні передбачені законодавством підстави для залишення позову без розгляду. Також суд відмовляє і у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі, оскільки п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, на норми якої посилається позивач, передбачено зупинення провадження у справі у випадку надсилання господарським судом матеріалів справи до слідчих органів. При цьому, матеріали справи № 920/965/14 до слідчих органів не надсилались, а також будь-яких запитів від слідчих органів до суду не надходило, а тому, у даному випадку суд також не вбачає передбачених статтею 79 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі.

Крім того, суд у судовому засіданні зазначив, що, враховуючи тривалий час розгляду справи, позивач мав можливість для надання суду всіх можливих доказів для обґрунтування своєї позиції.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, підтримуючи висловлену у відзиві на позовну заяву позицію щодо відсутності будь-яких господарських відносин між сторонами, а тому і про безпідставність позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медтехніка-Суми», яке 11.04.2014р. змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «СІКХ» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) 03.01.2014р. був укладений договір № 2/1-К, відповідно до розділу 1 якого позивач зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а відповідач прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною Предметом поставки за цим договором є товари медичного призначення.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що у січні 2014 року поставив відповідачу товари медичного призначення на суму 40 802 грн. 74 коп., що на його думку, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Посилаючись на п. 5.1 договору від 03.01.2014р., яким передбачено порядок оплати замовленого покупцем товару, позивач вказує на прострочення відповідачем строку оплати поставленого товару, а тому і звернувся до суду про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи, що відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував факт підписання договору № 2/1-К від 03.01.2014р. на поставку товарів медичного призначення та видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує факт поставки товару відповідачу по вказаному договору, беручи до уваги те, що у суду також виникли сумніви щодо дійсності підпису від імені ФОП ОСОБА_1 особисто ОСОБА_1 на документах, на які позивач посилався при обґрунтуванні позовних вимог, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного вирішення спору існувала потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, і висновок експерта по справі не міг змінити інші засоби доказування, а тому судом була призначена судова почеркознавча та технічна експертизи документів, на які позивач посилався в обґрунтування позовних вимог.

Згідно висновку експерта за № 104 від 22.12.2014р., підписи в графі «Отримав(ла)» у видаткових накладних: № 41, № 42 від 16.01.2014р.; № 59 від 21.01.2014р.; № 76, № 77 від 23.01.2014р.; № 627 віл 01.04.2013р.; № 83 від 22.01.2014р.; № 84 від 27.01.2014р., виконані не ОСОБА_1, відповідно до зразків наданих на дослідження. Питання: «Чи виконано підпис від імені ФОП ОСОБА_1 у договорі № 2/1-К від 03.01.2014р. та підписи від імені отримувача ТМЦ у видатковий накладних №№ 10, 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 31 та 34 від 14.01.2014р., №№ 37, 39 від 16.01.2014р., №№ 45, 46, 51 та 54 від 17.01.2014р., №№ 61 та 62 від 20.01.2014р., №№ 63 та 65 від 21.01.2014р., №№ 67, 68 та 87 віл 22.01.2014р., № 66 від 28.01.2014р., № 90 від 30.01.2014р. ОСОБА_1?» не вирішувалось з причин того, що дані підписи нанесені рельєфним кліше і являються факсимільними підписами. Підписи в графі «Отримав(ла)» та в графі «Генеральний директор Гурьєна В.О.» у видаткових накладних: № 10, № 11, № 13, № 14, № 16, № 17, № 18, № 19, № 31 та № 34 від 14.01.2014р.; № 37, № 39 від 16.01.2014р.; № 45, № 46. № 51 та № 54 від 17.01.2014р.; № 61, № 62 від 20.01.2014р.; № 63 та № 65 віл 21.01.2014р.; № 66 від 28.01.2014р.; № 67, № 68, № 83 та № 87 від 22.01.2014р.; № 90 від 30.01.2014р.; в графі «Генеральний директор Гурьєна В.О.» у видаткових накладних: № 83 від 22.01.2014р., № 84 від 27.01.2014р.; № 76 та № 77 віл 23.01.2014р.; № 41, № 42 від 16.01.2014р.; № 59 від 21.01.2014р., а також в графі «Постачальник» та в графі «Покупець» у договорі № 2/1-К від 03.01.2014р. нанесені рельєфним кліше і являються факсимільним підписом. Підписи в графі «Отримав(ла)» у видаткових накладних: № 41, № 42 віл 16.01.2014р.; № 59 від 21.01.2014р.; № 76, № 77 від 23.01.2014р.; № 627 віл 01.04.2013р.; № 83 від 22.01.2014р.; № 84 від 27.01.2014р., виконані пастою кулькової ручки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Суд, дослідивши висновок експерту, вважає за необхідне зазначити наступне.

Факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Основною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є відсутність можливості стверджувати, що у відповідному документі виражена воля особи, чий підпис відтворено. Відповідно, використання аналога власноручного підпису можливе лише при наявності дієвого механізму встановлення достовірності документа, підписаного з використанням факсиміле.

Порядок оформлення первинних документів (в тому числі видаткових накладних) регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

У ст. 9 вищевказаного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У зв'язку з цим у видатковій накладній варто вказувати посадових осіб, які її складають. Зазначення цих реквізитів дозволить у майбутньому визначити, чи мала право особа, що поставила факсимільний підпис на видатковій накладній, на вчинення таких дій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосування факсиміле для підпису первинних документів не передбачено. Зазначені документи підписуються особисто та/або із застосуванням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Проте, відповідно до п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Однак, згідно з п. 2.5 Положення № 88, використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Має бути присутня угода сторін зі зразками власноручних підписів.

Відповідно до п. 3 статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Тобто, у разі використання факсимільного підпису сторони повинні були або у договорі або у додатковій угоді до договору письмово узгодити можливість такого підпису. Таким чином, на сьогодні існує єдина можливість підтвердити факт укладення договору між сторонами та отримання відповідачем товару по договору, використавши факсиміле - це здійснити погодження щодо можливості використання такого факсиміле, на якому мають стояти власноручні підписи представників сторін договору.

Однак, у договорі від 03.01.2014р. таке узгодження відсутне, відповідач зазначає, що у нього відсутні будь-яке факсиміле, а представник позивача сам усно зазначав, що ні договором, ні додаткомими угодами до нього сторони такого права не передбачали.

Отже, суд дійшов висновку про те, що, оскільки договір № 2/1-к від 03.01.2014р. та видаткові накладні, якими позивач підтверджує факт поставки товару по зазначеному договору та факт виникнення боргу на суму 40 802 грн. 74 коп., підписано за допомогою факсиміле, що встановлено експертизою по справі, без наявності відповідної угоди між сторонами, яка повинна бути у будь-якому випадку, договір не може вважатись укладеним у відповідності до норм чинного законодавства, а накладні не можуть вважатися належним та допустимим доказами поставки товару та факту їх отримання з боку відповідача.

Таким чином, факт укладення договору між сторонами на поставку товарів медичного призначення та факт поставки товару відповідачу визнається судом недоведеним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом неправомірними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України при відмові у позові витрати по сплаті судового сбору покладаються на позивача.

Крім того, згідно ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при відмові у позові, покладаються на позивача.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року було призначено почеркознавчу та технічну експертизи документів по справі і відповідач сплатив за її проведення 3 937 грн. 92 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 107 від 25.11.2014р. Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, то вищезазначена сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позовну - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКХ» (40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва, 36, код 23291655) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40034, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 3 937 грн. 92 коп. витрат за проведення експертизи.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.2015р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ