Рішення № 43686044, 16.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р. Справа № 911/1306/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області

до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області

про стягнення 513 070,74 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Мельник П.М. (дов. б/н та б/д);

від відповідача: Приходько С.В. (дов. б/н від 16.04.2015 р.).

Обставини справи:

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (далі - відповідач) про стягнення 513 070,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідно до договору № 05/01 від 04.01.2012 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 513 070, 74 грн. основного боргу, а також судовий збір в розмірі 10 261, 41 грн.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача, в свою чергу, проти задоволення позову не заперечував та визнав позовні вимоги у повному обсязі у розмірі 513 070, 74 грн.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.01.2012 р. між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (далі - виконавець) та Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області (далі - споживач) було укладено договір № 05/01 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а споживач - своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа періоду, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що очікувана загальна вартість послуг на момент укладання договору становить 543 207, 60 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору у разі змін вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області на виконання умов договору № 05/01 від 04.01.2012 р. було надано послуги з вивезення твердих побутових відходів на суму 513 070, 74 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття послуг (копії яких долучені до матеріалів справи).

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № 05/01 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 04.01.2012 р. в сумі 513 070, 74 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, проте, у судовому засіданні представник відповідача проти наявності заборгованості перед позивачем у сумі 513 070, 74 грн. не заперечував.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 26, ідентифікаційний код 04359146) на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 18-а, ідентифікаційний код 33018727) - 513 070 (п'ятсот тринадцять тисяч сімдесят) грн. 74 коп. основного боргу, 10 261 (десять тисяч двісті шістдесят одну) грн. 41 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.04.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна