Рішення № 43685952, 14.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 911/1170/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка

про стягнення 60488,25 грн.

за участю представників:

від позивача: Єгоров В.С. (дов. № 14-137 від 13.05.2014 р.);

від відповідача: Богдан С.В. - директор;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - відповідач) про стягнення 60488,25 грн., з яких 11562,15 грн. пені, 4846,18 грн. 3% річних та 44079,92 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2014 р. у справі № 911/43/14 з відповідача на користь позивача було стягнуто 154755,59 грн. заборгованості за договором № 140006/12-РО від 30.03.2012 р. купівлі-продажу природного газу. Проте, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом вказана заборгованість у сумі 154755,59 грн. відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 11562,15 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 4846,18 грн. 3% річних та 44079,92 грн. інфляційних втрат.

07.04.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява № 18 від 06.04.2015 р. про зменшення розміру пені, в якій він, посилаючись на скрутне фінансове становище ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України просить суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені на 50%.

Представник позивача в судовому засіданні 14.04.2015 р. позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.04.2015 р. проти позовних вимог частково заперечував та просив суд зменшити розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та дочірнім підприємством «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» ВАТ «Київоблгаз» (Покупець) було укладено договір № 140006/12-РО на купівлю-продаж природного газу (договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), які є кінцевими споживачами газу.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору.

Відповідно до абз. 2 п. 6.2. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки.

28.01.2014 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 р., відповідно до якої сторони домовились викласти абзац 2 пункту 6.2. статті 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» у наступній редакції: «Остаточний розрахунок за фактично переданий газ за Договором здійснюється до 31.01.2014 р.».

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 від 28.01.2014 р. додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.02.2012 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2014 р., яке набрало законної сили 14.03.2014 р., у справі № 911/43/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про стягнення 185075,86 грн., встановлено, що НАК «Нафтогаз України» відповідно до договору № 140006/12-РО від 30.03.2012 р. за період з березня 2012 р. по грудень 2012 р. передано, а ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» прийнято у власність природний газ на загальну суму 429331,23 грн., однак в порушення умов договору ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» за поставлений природний газ розрахувалося лише частково на загальну суму 274575,64 грн., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 154755,59 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2014 р. у справі № 911/43/14 позов НАК «Нафтогаз України» задоволено частково; стягнуто з ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 154755,59 грн. заборгованості; провадження у справі в частині стягнення 12772,18 грн. пені, 14830,07 грн. штрафу, 2649,46 грн. 3% річних та 68,56 грн. інфляційних втрат припинено.

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 Господарського кодексу України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявної в матеріалах справи довідки про операції по підприємству «Києво-Святошинське УЕГГ» ВАТ «Київоблгаз» з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р. вбачається, що станом на 31.12.2014 р. відповідач присуджену до стягнення рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2014 р. у справі № 911/43/14 заборгованість у сумі 154755,59 грн. не погасив, при цьому відповідачем в заяві про зменшення розміру пені підтверджено факт існування вказаної заборгованості станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом.

З огляду на викладене, позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 11562,15 грн. пені.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1., 6.2. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 11562,15 грн. пені, нарахованої за загальний період з 01.03.2014 р. по 31.07.2014 р. на заборгованість відповідача за отриманий в листопаді-грудні 2012 р. природний газ.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 11562,15 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4846,18 грн. та інфляційні втрати у сумі 44079,92 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4846,18 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.02.2014 р. по 16.02.2015 р. на заборгованість відповідача за отриманий в листопаді-грудні 2012 р. природний газ.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 4846,18 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 44079,92 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період лютий 2014 р. - січень 2015 р. на заборгованість відповідача за отриманий в листопаді-грудні 2012 р. природний газ.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 44079,92 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Посилання відповідача в обґрунтування заяви про зменшення розміру пені на скрутне фінансове становище підприємства та те, що станом на 01.03.2015 р. заборгованість споживачів перед ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» становить 85461051,83 грн., не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання, при цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення дій щодо погашення вказаної заборгованості.

Таким чином, оскільки судом не встановлено виняткових обставин, а розмір пені є незначним в порівнянні з розміром заборгованості відповідача за отриманий в листопаді-грудні 2012 р. природний газ, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 17, код 19412538) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 11562,15 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 15 коп.) пені, 4846,18 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок шість грн. 18 коп.) 3% річних, 44079,92 грн. (сорок чотири тисячі сімдесят дев'ять грн. 92 коп.) інфляційних втрат та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 20.04.2015 р.