Рішення № 43685890, 15.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015№910/2812/15-г

За позовом Обласного комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград"

до Казенного підприємства "Кіровгеологія"

про стягнення 30 464,07 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Музиченко Л.П. - представник за дов.;

від відповідача: Плакида С.Г. - представник за дов.

У судовому засіданні 15.04.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про стягнення 30 464,07 грн. збитків на підставі Договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №7/15 від 01.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2015 порушено провадження у справі №910/2812/15-г, розгляд справи призначений на 04.03.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2015, на підставі статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 23.03.2015.

Ухвалою від 23.03.2015 відкладено розгляд справи на 15.04.2015.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що при виконанні робіт робітниками водоканалу були виконані врізки у водопроводи д.40 відповідача для водопостачання АБК та мехцеху. При виконанні врізки на зерносховище було помилково зроблено врізку у старий пошкоджений корозією водопровід. Відповідач у відзиві на позов зазначив, що наявність без облікової труби - вина позивача.

У судовому засіданні 15.04.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

01.06.2013 між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем споживач за договором) укладений договір №7/15 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі -договір), за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги) в об'ємах визначених лімітом відпуску води та приймання стоків, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх інших питань, що цим Договором не обумовлені, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування в населених пунктах України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, а також місцевими Правила приймання стічних вод підприємства у комунальні системи каналізації населених пунктів.

Договірні об'єми споживання води та відведення стоків визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно п. 2.1 цього Договору і оформлюються додатком №1 "Ліміти відпуску води та приймання стоків" до Договору.

Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у п. 8.2 цього Договору, звернутись письмово до виконавця для коригування договірних об'ємів постачання води та відведення стоків.

Контроль за дотримання споживачем установлених об'ємів споживання води та відведення стоків здійснюється виконавцем (п. 2.4).

У разі виявлення однієї із сторін цього Договору порушень його умов, які виражені в: неналежній якості та об'ємах надання послуг, факті стороннього втручання в роботу приладів обліку, пошкодження цілісності приладів обліку; пошкодження деталей, пломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, а також в місцях з»єднання та на запірній арматурі обвідної лінії, пошкодження манометрів до водо лічильника, самовільного приєднання додаткових об'єктів до мереж водопроводу перед приладами обліку, через які надаються послуги на місці виявленого порушення оформлюється двосторонній акт. Акт складається у присутності представників обох сторін в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення умов Договору, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання та підписання акту.

У разі відмови будь-якої із сторін від підписання акту, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох представників сторони договору, що склала акт.

Даний договір набирає чинності з 01.06.2013 і укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін у випадку коли сторони за місяць до припинення дії договору не заявлять бажання розірвати його.

Доказів розірвання цього Договору сторони суду не надали.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2014 інспекцією з водокористування позивача, в присутності представника споживача проведено обстеження водопровідних систем відповідача, за результатами якого складений акт №75 яким виявлено: з водопровідного колодязя по трубопроводу діаметром 25 мм ймовірно виконано врізку на зерносховище. По даному питанню буде проведено додаткове обстеження з трасошукачем.

15.04.2014 інспекцією з водокористування позивача повторно в присутності представника споживача проведено обстеження водопровідних систем відповідача, за результатами якого складено акт № 80, яким встановлено: після очищення колодязя в місці врізки на керносховище, перетинка діаметром 25мм з трубопроводу ПХВ діаметром 100 мм врізана в стальний трубопровід діаметром 40 мм. Даний трубопровід діаметром 25 мм є без обліковим.

Акт №80 підписаний представником відповідача без зауважень, що свідчить про визнання відповідачем обставин зафіксованих в ньому.

Правомірними є доводи позивача (з посиланням на положення ст. 614 ЦК України) про те, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на вказану особу.

Разом з цим, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що подача води до керносховища припинена з жовтня 2011 року, з посиланням на роз'яснення начальника ГРЕ №37, бухгалтерську довідку та акти виконаних робіт підписаних КП "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" та ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія".

Дослідивши подані документи відповідачем, суд дійшов висновку, що акти виконаних робіт від №7023 від 18.10.2011 та від 19.09.2011 свідчать про надання виконавцем у жовтні та вересні 2011 року замовнику послуг з централізованого водопостачання у вказаних об'ємах, однак не підтверджує припинення водопостачання до керносховища.

Крім того, довідка начальника ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" та бухгалтерська довідка відповідача, які долучені до відзиву на позов не містять дати їх складання та не є належними та допустимими доказами на підтвердження припинення водопостачання до зерносховища у 2011 році.

Лист №2/51 від 08.04.2014 адресований головному директору позивача "Про зняття обліку постачання води", що долучений до матеріалів справи за клопотанням відповідача, не містить доказів його направлення чи вручення позивачу.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що зареєстровані наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 за №190 (далі -Правила), водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У разі без облікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку без облікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Таким чином, враховуючи неможливість виявити термін початку без облікового водокористування, позивач використав розрахунковий період - 30 діб по діаметру водопроводу 25 мм.

Отже, загальна сума нарахування за безоблікове водокористування та водовідведення склала 30 464,07 грн., з чим суд погоджується та вважає її обґрунтованою згідно розрахунку.

Позивачем наданий до матеріалів справи рахунок-фактура №7023 від 05.06.2014 на вказану суму, однак не надав належні докази його направлення чи вручення відповідачу для оплати.

В матеріалах справи міститься вимога №126/21/07-21 від 22.01.2015 про сплату коштів за без облікове користування водопостачання та водовідведення в розмірі 30 464,07 грн.

Згідно фіскального чеку № 6109 вимога направлена на адресу відповідача 22.01.2015.

З огляду на те, що позивачем не надано суду повідомлення про вручення поштового відправлення для встановлення дати отримання відповідачем вимоги № 126/21/07-21 від 22.01.2015 суд керується Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до розділу 2 Нормативів, чинних на момент виникнення між сторонами договірних відносин, визначено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення)

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 2 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, судом встановлено, що з урахування положень Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, положень ст.530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплати кошти у розмірі 30 464,07 грн. до 03.02.2015 включно. Відповідачем не надано суду доказів неодержання ним вимоги № 126/21/07-21 від 22.01.2015.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність вини у відповідача та понесення позивачем збитків в розмірі 30 464,07 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин.

За приписами статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини справи, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами; за статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для другої сторони не є обов'язковим.

Отже, з урахуванням всього вищенаведеного в сукупності, судом встановлено недоведеність відповідачем відсутності обставин безоблікового споживання води визначеного у спірний період та доведеність позивачем обставин безоблікового водокористування і наявність у споживача обов'язку сплатити позивачу кошти у розмірі 30 464,07 грн.

Доказів сплати вказаних коштів відповідач суду не надав. Крім того, в порядку ст. 33 ГПК України не надав заперечення, спростування, тощо позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Казенного підприємства "Кіровгеологія" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, код 14308279) на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 19 А, код 03346822) кошти у розмірі 30 464,07 грн. (тридцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 07 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.04.2015.

Суддя М.Є. Літвінова