Рішення № 43685863, 31.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015

Справа №910/5614/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПО ГАРАНТ»

про стягнення 6 802,70 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися;

Обставини справи :

10.03.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПО ГАРАНТ» про стягнення 6 802,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості виконаних робіт, згідно умов Договору підряду №348 від 03.10.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 6 342,82 грн. – заборгованості, 477,88 грн. – пені, 1 827,00 грн. – судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 31.03.2015 року.

20.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору.

30.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про долучення матеріалів до справи.

В судове засідання 31.03.2015 року представники позивача та відповідача не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду надсилались сторонам на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 31.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (далі по тексту – підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПО ГАРАНТ» (далі по тексту – відповідач, замовник) укладено Договір підряду №348 (далі по тексту - Договір), за умовами якого позивач зобов'язувався виконати монтажні роботи на будівництві Об'єкту по пр-ту Оболонському, 54 в м. Києві, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.

Відповідно до п. 3.2. Договору, остаточна вартість виконаних будівельно-монтажних робіт за Договором визначається Актами виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), підписаних Сторонами.

04.10.2014 року між сторонами укладено Додаткову угода № 1 до Договору підряду №348 від 03.10.2014 р., згідно якої Договірна ціна на монтажні роботи на Об'єкті по пр. Оболонському, 54 в м. Києві складає – 128 190,17 грн. з ПДВ.

Згідно п. 4.1. Договору, остаточний розрахунок за Договором проводиться Замовником не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 7.1.5. Договору, Замовник зобов'язується вчасно здійснювати оплату виконаних Підрядником робіт, передбачених цим Договором.

Роботи за договором прийняті відповідачем у повному обсязі (на суму 128 190,17 грн.), що підтверджується підписаними між сторонами Актами виконаних робіт за жовтень 2014 року – листопад 2014 року, та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року – листопад 2014 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати вартості виконаних робіт в розмірі 6 342,82 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач не сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 6 342,82 грн.

20.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору в зв’язку з добровільним врегулюванням спору.

30.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про долучення матеріалів до справи, згідно якої відповідач подав до суду платіжне доручення №384 від 11.03.2015 року на суму 6 342,62 грн., призначення платежу – оплата за виготовлення та монтаж дверей металевих протипожежних за дог. №348 від 03.10.2014 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що 6 342,62 грн. – заборгованості, було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутню предмету спору, а 0,20 грн. – заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 12.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 477,88 грн.

Згідно з п. 12.2. Договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт згідно умов даного Договору Замовник сплачує Підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несплаченої заборгованості за кожний день затримки платежу.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 477,88 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 342 (шість тисяч триста сорок дві) грн. 62 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КПО ГАРАНТ» (02091, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 144 А, код ЄДРПОУ 31450731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (04073, м. Київ, ВУЛ. КУРЕНІВСЬКА, будинок 21, ЛІТ. "Г", код ЄДРПОУ 31724919) 20 (двадцять) копійок – заборгованості, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 88 коп. – пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 08.04.2015 року.