Рішення № 43685431, 14.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 Справа № 908/551/15-г

за позовом Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя (87500 м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Леніна, буд.70)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

про стягнення 61344,53 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. та 12393, 76 грн. пені

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Дядюшева К.Є., посвідчення №023838 від 24.17.2013р.

29.01.2015р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Жовтневого району міста Маріуполя, м. Маріуполь в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Маріупольської міської ради, Донецька область, м. Маріуполь з позовною заявою до відповідачів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 55653,98 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. та 6 797,96 грн. пені.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою від 29.01.2015р. порушено провадження у справі № 908/551/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/5/15, судове засідання призначено на 18.02.2015р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою від 18.02.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.03.2015р. Ухвалою суду від 18.03.2015р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/551/15-г на п'ятнадцять днів, до 15.04.2015 р., розгляд справи відкладено на 14.04.2015р.

В судовому засіданні 14.04.2015р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судом оголошено, що 18.02.2015 р. до початку судового вирішення спору прокурор звернувся до суду з письмовою заявою про уточнення позовних вимог, якою, посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд прийняти до уваги, що відповідач продовжує ухилятися від неналежного виконання договірних зобов'язань, а отже сума основного боргу та штрафних санкцій на теперішній час збільшилися. Таким чином, враховуючи викладене, прокурор просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Донецька область, м. Маріуполь за неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. 61344,53 грн. заборгованості з орендної плати та 12393, 76 грн. пені.

В пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Розглянувши заяву прокурора, подану 18.02.2015р., ухвалу суду від 29.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 908/551/15-г та матеріали справи, суд дійшов висновку, що за своєю суттю зазначена заява є заявою про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 14.04.2015р. судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Донецька область, м. Маріуполь на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь 61344,53 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. та 12393, 76грн. пені.

Прокурор в судовому засіданні 14.04.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Законом України "Про прокуратуру", ст. ст. 629, 762 Цивільного кодексу України, ст. 270, 288 Податкового кодексу, ст. ст. 93, 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 15 Закону України "Про оренду землі", договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. та мотивовані неналежним виконанням орендарем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. в частині внесення орендних платежів, що, в свою чергу, спричиняє шкоду місцевому бюджету. Внаслідок допущення порушень в частині сплати орендних платежів утворилась заборгованість за період з 30.03.2011 р. по 30.01.2015 р. у розмірі 61344,53 грн. За порушення строків внесення орендних платежів, позивач, керуючись умовами договору та приписами чинного законодавства, нарахував до стягнення пеню у розмірі 12393, 76 грн.

Позивач в судове засідання 14.04.2015р. не з'явився, однак 19.03.2015р. судом від позивача отримано пояснення та витребувані ухвалою суду по справі №908/551/15-г документи, в яких позивач зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити та стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Донецька область, м. Маріуполь 61344,53 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009р. та 12393, 76грн. пені.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному Інтернет-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", з 27.11.2014 припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Додатково, наведений перелік таких населених пунктів, до якого м. Маріуполь Донецької області - не включено, з чого слідує, що до м. Маріуполь Донецької області поштові відправлення надсилаються.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/551/15-г від 29.01.2015 р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи № 908/551/15-г від 18.02.2015р. які направлялися на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 09.02.2015р., юридичною адресою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є: АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.04.2015 року за відсутності представника відповідача.

Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Процесуальний строк вирішення спору закінчується - 15.04.2015р. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2009 р. на підставі рішення Маріупольської міської ради № 5/24-4451 від 30.09.2008 р., Маріупольської міською радою (позивачем у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Орендодавець) надає, а відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходяться по вул. Котляревського у Жовтневому районі міста Маріуполя. Кадастровий номер: 1412300000:04:023:0120. (пункт 1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0704 га.

Відповідно до умов п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для роздрібної торгівлі скобяними виробами, фарбами, склом (будівництво магазину будматеріалів).

Договір зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040916201016 від 11.02.2019 року.

Пунктом 8 сторони погодили, що Договір укладається на десять років.

Розділом 4 договору передбачено, що грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради № 708 від 28.09.2000р. (зі змінами від 29.02.2008р. № 5/19-3330) та посвідчується довідкою (витягом) управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецькій області встановленого зразку. Орендна плата за землю (платіж) згідно вищезазначених рішень сплачується Орендарем у грошовій формі у розмірі: 4% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33213815700052 код 13050500, отримувач - місцевий бюджет Жовтневого району м. Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЕДР1ПОУ 34686694. Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період помісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки землі міста Маріуполя, Орендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі зі зміною індексації.

Пунктами 6.1, 6.5 Договору встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням та узгодженням технічної документації із землеустрою. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 (п'яти) днів після державної реєстрації договору згідно з актом приймання-передачі об'єкту оренди.

Фактичне передання земельної ділянки, сторони за договором оформили 11.02.2009р. шляхом підписання Акту прийому -передачі земельної ділянки.

Згідно п. 9.2.14 договору, відповідач зобов'язався своєчасно вносити орендну плату.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за період з 30.03.2011 р. по 30.01.2015 р. становить 61 344,53 грн.

Відповідно до ст. 409 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Згідно з ст. 410 Цивільного кодексу України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

Крім цього, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно ст.270 Податкового кодексу України об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Статтею 96 Земельного кодексу України на користувачів покладено своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до п. 1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено: договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До істотних умов договору оренди земельної ділянки за приписами ст. 15 вказаного Закону віднесено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За вимогами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення якого встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст.14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Суб'єктом плати а землю (платником) є землекористувач, у тому числі орендар. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду) є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Договором оренди землі від 11.02.2009 р. встановлено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 9.3.1.4 Договору та 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором та позивачем надано всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості.

Відповідач доказів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. суду не надав.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. основного боргу в сумі 61 344,53 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача за неналежне виконання умов договору 12393, 76 грн. пені, за період з 30.01.2014р. по 30.01.2015р.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.4.11 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більше ніж 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з цих величин більше.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, позивачем допущено помилку при визначенні початку нарахування пені, за який нараховується пеня. Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь підлягає стягненню 1 848,07 грн. пені, яка розрахована за заявлений період по кожному місяцю несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання з урахуванням вимог до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в розмірі 1 848,07 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурор та позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради 61344,53 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.02.2009 р. та 1 848,07грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Маріупольської міської ради, Донецька область, м. Маріуполь до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Донецька область, м. Маріуполь задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Леніна, буд.70, код ЄДРПОУ 37989721, р/р 33213815700052, код 13050500, отримувач - УК/ Жовтневий район м.Маріуполь, Банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016) 61 344 (шістдесят одну тисячу триста сорок чотири) грн. 53 коп. основного боргу та 1 848 (одну тисячу вісімсот сорок вісім) грн. 07 коп. пені. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 1 263 (одну тисячу двісті шістдесят три) грн. 85 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" квітня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.