Рішення № 43684954, 20.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.15р. Справа № 904/1807/15

За позовом: публічного акціонерного товариства "Аграрний Фонд", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2", м. Дніпропетровськ

про стягнення 228 457,60 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Ягодзинська К. С., довіреність № 203 від 05 листопада 2014 року, менеджер з маркетингу відділу по роботі в Дніпропетровській області управління по роботі в регіонах

Від відповідача: Тумасов Р.Г., довіреність від 04 лютого 2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" штраф у сумі 228 457,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 1225Ф від 03 грудня 2013 року. Відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору передбачена пунктом 7.5 договору, відповідно до якого покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк. У разі пред'явлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати постачальник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату у сумі визначеній п.3.1 цього договору та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 24% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця; штраф у розмірі 50% від суми попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить максимально зменшити розмір штрафної санкції. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що порушення умов договору поставки відбулося не з його вини. Свою сільськогосподарську діяльність підприємство частково здійснювало на території АР Крим. 27 лютого 2014 року збройне терористичне угрупування захопило приміщення Верховної Ради АРК та Кабінету Міністрів АРК. 27.04.2014 набув чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів тощо. Товариство не мало можливості виконати свої договірні зобов'язання у встановлені строки та об'ємах. Крім того, відповідач повністю повернув суму попередньої оплати та сплатив нараховані позивачем відсотки річних у розмірі 24%. Стягнення штрафу у заявленому розмірі призведе до втрати заробітної плати працівників підприємства, скорочення робочих місць, та, як наслідок, до банкрутства підприємства.

Розгляд справи був відкладений з 24.03.2015 на 20.04.2015.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2013 між публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство українського агропромислового холдінгу №2" (постачальник) було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 1225Ф, відповідно до умов якого в порядку та на умовах договору постачальник передає покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 3 класу у кількості 376 тон на базисі поставки: франко склад Хлібна база №73, ДП ДАРУ, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п.п. 1.1, 1.4 договору).

Згідно з п. 1.2 договору термін поставки: до 01 жовтня 2014 року включно.

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта (ів) передавання-приймання на всю кількість товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору (п. 1.3 договору).

Додатковим договором № 1 від 09.04.2014 до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 1225Ф від 03.12.2013 сторони внесли зміни до п. 3.1 договору, відповідно до якого сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 70 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 456 915,20 грн., у тому числі ПДВ 76 152,53 грн.

Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з пунктом 4.1 цього договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець протягом п'яти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених пунктом 2.5 цього договору перераховує на поточний рахунок постачальника першу частину попередньої оплати, яка дорівнює 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 326 368,00грн., у тому числі ПДВ 54 394,67грн.

Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину попередньої оплати, яка дорівнює 20 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 130 547,20 грн., у тому числі ПДВ 21 757,87 грн. (арк. с. 16).

06.12.2013 позивач здійснив перерахунок першої частини попередньої оплати, що складає 50 % вартості товару, відповідачу у розмірі 326 368,00грн. та підтверджується банківською випискою (арк. с. 18).

14.04.2014 позивач перерахував відповідачу другу частину попередньої оплати, що складає 20 % вартості товару, у розмірі 130 547,20 грн. та підтверджується копією банківської виписки (арк. с. 19).

Таким чином, на виконання умов договору, позивач здійснив передплату товару у розмірі 456 915,2грн., що складає 70 % вартості товару.

Однак, відповідач, в порушення умов п. 1.2 договору, поставку зерна відповідачу не здійснив.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення попередньої оплати.

У разі пред'явлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати постачальник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату у сумі визначеній підпунктом 3.1 цього договору та додатково сплатити на користь покупця:

- проценти у розмірі 24 % річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця;

- штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми попередньої оплати.

21.11.2014 на рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 456 915,2 грн. згідно договору, що підтверджується банківською випискою, копія якої міститься у матеріалах справи (арк. с. 20).

Також, позивачу було сплачено 24 % річних за користування грошовими коштами у сумі 94 079,82 грн., відповідно до банківської виписки від 24.11.2014 (арк. с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що лише 26.12.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 3404, в якій вимагав повернути суму попередньої оплати за товар, 24 % річних за кожен день користування грошовими коштами та штраф у розмірі 50 % від суми попередньої оплати (арк. с. 22). Відповідач залишив дану вимогу без відповіді.

16.01.2015 позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою щодо сплати 50% штрафу від суми попередньої оплати, що складає 228 458,6 грн. (арк. с. 22).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної поставки позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 228 457,6грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами договору поставки узгоджено строк поставки товару - до 01 жовтня 2014 року.

Попередня оплата проведена позивачем у сумі 456 915,2грн. (банківські виписки містяться в матеріалах справи).

З огляду на положення п.1.2 договору строк поставки продукції є таким, що настав.

В зазначений строк поставка товару не була здійснена.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач здійснив всі можливі заходи щодо повернення суми передплати за товар у розмірі 456 915,20 грн., а також повністю компенсував позивачу відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 94079,82грн. до пред'явлення йому вимоги про повернення вищезазначених сум, а також, беручи до уваги винятковість випадку, а саме те, що відповідач свою сільськогосподарську діяльність до останнього часу частково здійснював на території АР Крим, у зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим Російською Федерацією та тимчасовим закриттям пунктів пропуску АР Крим, він не мав можливості у встановлені строки та об'ємах поставити товар, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу до 30 % від належного до стягнення, що буде становити суму 68 537,28грн. штрафу.

Відповідно до 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 4 569,16 грн.

Керуючись ст. 1, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська,40Б, ЄДРПОУ 35862264) на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний Фонд" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ЄДРПОУ 3896880) штраф у розмірі 68 537,28грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4569,16грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 20.04.2015