Ухвала суду № 43684930, 15.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.15р. Справа № 904/6721/14

За заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року за нововиявленими обставинами

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 360,00 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Ситник М.С., довіреність №891-К, від 19.12.2014 року, представник

від заявника (відповідача): Багрова Є.О., довіреність №885-О від 07.03.2014 року, провідний юрисконсульт департаменту правового забезпечення ПАТ КБ "Приватбанк", представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" звернулося до господарського суду із позовом, у якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на свою користь 8 360,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" задоволено в повному обсязі, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" інкасовані кошти у розмірі 8360,00грн.

28.01.2015 року до господарського суду від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник просить скасувати наведене рішення суду та відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д".

Згідно автоматизованої системи документообігу суду заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року за нововиявленими обставинами у справі №904/6721/14 передано для розгляду судді Крижному О.М.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2015 року вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви відкладено у зв'язку з направленням матеріалів справи №904/6721/14 на запит № 904/6721/14/5893/15 від 14.01.2015 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України, у зв'язку із надходженням касаційної скарги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року у справі № 904/6721/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року у справі № 904/6721/14 залишено без змін.

Листом господарського суду від 02.03.2015 року матеріали справи № 904/6721/14 надані для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2015 року заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 02.04.15р. о 11:00 год.

Розгляд заяви був відкладений з 02.04.2015 року на 15.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2015 року строк розгляду заяви продовжений на 15 днів.

Заява про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами мотивована тим, що відповідачем не були виконані зобов'язання за укладеним між позивачем та відповідачем договором про інкасацію коштів № К3Н0000047 від 01.07.2013 року внаслідок здійсненого на автомобіль ПАТ КБ "ПриватБанк" збройного нападу.

Заявник зазначає, що на момент винесення рішення від 29.10.2014 року сторонам по справі та суду не було відомо про той факт, що вчинений невідомими особами збройний на автомобіль відповідача є форс-мажорними обставинами, свідченням чого є Сертифікат Торгово-промислової палати України № 2306 від 29.12.2014 року.

Позивач по справі проти поданої відповідачем заяви заперечує, у відзиві на заяву зазначає, що наданий відповідачем до суду Сертифікат Торгово-промислової палати України не являє собою за своєю суттю нововиявленої обставини у відповідно сті до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, а слугує лише доказом по справі. Також, позивач наголошує на відсутності обґрунтування на підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

01.07.2013 року між (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (замовник) був укладений договір про інкасацію коштів №К3Н0000047 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого банк власними силами і засобами здійснює інкасацію коштів клієнта, проводить прийом коштів, виконує їх перерахування та зараховує з урахуванням умов, визначених п. 5.4 цього Договору, на поточний рахунок клієнта до 11:00 наступного операційного дня після проведення інкасації, а у разі підключення клієнта до послуги online - інкасація (зарахування коштів на розрахунковий рахунок клієнта через 10 хвилин після фактичної передачі касиром сумки інкасатору, яка містить торгівельну виручку в день проведення інкасації. Дні і час грошового виторгу (графік) встановлюються банком з урахуванням режиму роботи клієнта і його структурних одиниць, планового розміру грошової виручки та інших умов і вказується в явочній картці, що підписується уповноваженою особою банку. Банк проводить доставку розмінних монет (банкнот) на умовах цього договору, а клієнт здійснює оплату за надані послуги в обсязі та строки, що передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1 Договору, банк зобов'язується здійснювати збір, переведення і доставку коштів до банку в інкасаторських сумках (мішках).

Перед вкладенням до сумки готівки здавач клієнта заповнює та супровідні відомості до кожної сумки і підписує кожний примірник (є можливість заповнювати супровідну відомість на POS - термінал), потім вкладає до сумки перший примірник супровідної відомості, а сумку з готівкою опломбовує таким чином, щоб пломба була якомога ближче до замка (кінці шпагату від зав'язаного вузла в пазу пломби повинні мати довжину не більше двох сантиметрів) і здає її разом з накладною інкасатор лише після перевірки службового посвідчення з фотокарткою, пред'явлення доручення на інкасацію готівки лише після перевірки службового посвідчення з фотокарткою, пред'явлення доручення на інкасацію готівки, а також явочної картки, засвідченої відбитком печатки дільниці інкасації. Після цього здавач клієнта завіряє підпис інкасатора на копії супровідної відомості із зразком його підпису на службовому посвідченні та дорученні, перевіряє наявність печатки дільниці інкасації та одержує від інкасатора порожню сумку, що закріплена за цим клієнтом. В процедурі інкасації передбачено обов'язкові електронні підтвердження (через POS -термінал або мобільний термінал) факт передачі касиром сумки інкасатору, яка містить торгівельну виручку (п.п. 3.2 - 3.3 Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що банк несе відповідальність перед клієнтом за цілісність сумки та цінності, які знаходяться з часу прийняття її в установленому порядку інкасатором від клієнта і до часу її передачі касиру банку.

У разі втрати, інкасатором сумки з коштами, а також прийому дефектної сумки, у якій виявляється недостача, банк несе матеріальну відповідальність перед клієнтом згідно із законодавством України у розмірі, зазначеному в копії супровідної відомості, що залишається в здавача готівки, але не вище фактичного розміру втрати цінностей. (п. 6.3 Договору).

Заявник посилається на ті обставини, що відповідач не виконав зобов'язання за Договором у зв'язку з тим, що 19.06.2014 року на автомобіль, який пересувався за обумовленим Договором маршрутом інкасації, було скоєно збройний напад групою у складі трьох невідомих осіб у камуфляжній формі, озброєних снайперськими гвинтівками Драгунова і ручним протитанковим гранатометом. Дані особи заволоділи автомобілем, а також сейф-пакетами з проінкасованою виручкою клієнтів ПАТ КБ "Приватбанк".

Також, відповідач по справі зазначає, що на місце події виїжджали співробітники Служби Безпеки ПАТ КБ "Приватбанк" та слідчо-оперативна група територіального підрозділу внутрішніх справ. За даним фактом 20.06.2014 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області було відкрито кримінальне провадження № 12014130020002062.

На підтвердження наведеного відповідач надав до суду Сертифікат про форс-мажорні обставини № 2306, складений Торгово-Промисловою палатою України 29.12.2014 року, відповідно до якого, події на території міста Луганська Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що унеможливили належне виконання зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" за Договором про інкасацію коштів №К3Н0000047 від 01.07.2013 року, укладеним з ТОВ "Стиль Д".

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Згідно п. 6.1 Договору банк несе відповідальність перед клієнтом за цілісність сумки та цінності, які знаходяться з часу прийняття її в установленому порядку інкасатором від клієнта і до часу її передачі касиру Банку.

У разі втрати інкасаторами сумки з коштами, а також прийому дефектної сумки, у якій виявиться недостача, банк несе матеріальну відповідальність перед клієнтом згідно із законодавством України в розмірі, зазначеному в копії супровідної відомості, що залишається в здавача готівки, але не вище фактичного розміру втрати цінностей (п. 6.3 Договору).

Пунктом 3 розділу 1 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженою постановою правління Національного банку України № 45 від 14.02.2007 року, передбачено, що визначення заходів охорони, створення належних умов для забезпечення захисту життя і здоров'я працівників підрозділів інкасації, схоронності валютних цінностей під час їх перевезення та інкасації, а також забезпечення виконання вимог цієї Інструкції покладається на керівника банківської установи, який несе за це відповідальність у порядку, установленому законодавством.

Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні відповідальність за схоронність довірених банківською установою та її клієнтами валютних цінностей і коштів, що перевозяться та інкасуються підрозділом інкасації коштів та перевезення валютних цінностей згідно з укладеним договором і законодавством несе банківська установа, якій належить цей підрозділ.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу 2 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні чисельний склад бригади інкасації визначається керівником банківської установи або керівником підрозділу інкасації залежно від складності виконуваних операцій, ступеня ризику та умов, у яких здійснюється інкасація коштів та перевезення валютних цінностей.

Складання маршрутів з інкасації здійснюється з урахуванням безпеки роботи інкасаторів на маршруті, а саме: протяжності маршруту та безпеки вибраного напрямку перевезення, часу роботи інкасаторів на маршруті, наявності вільних та освітлених під'їзних шляхів, часу заїзду для здійснення інкасації, обсягів готівки, що інкасується, тощо (абз.2 п.1 гл. 5 розділу 3 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні).

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналізуючи положення наданого до суду Сертифікату Торгово-Промислової палати України про форс-мажорні обставини № 2306 від 29.12.2014 року, а також, враховуючи заперечення позивача по справі про невідповідність заявлених відповідачем обставин щодо того, що останні є нововиявленими, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до наданого відповідачем до суду Сертифікату Торгово-Промислової палати України, початок дії форс-мажорних обставин - 06.05.2014 року, дані обставини тривають, закінчення терміну дії встановити неможливо.

Отже, на момент виконання відповідачем умов Договору, 19.06.2014 року, на території міста Луганська нестабільні умови вже існували протягом досить тривалого часу та відповідач з урахуванням складності виконуваних операцій, ступеня ризику та умов, у яких здійснюється інкасація коштів, не міг не усвідомлювати всі ризики, пов'язані з проведенням антитерористичної операції в Луганській області, і, відповідно, мав можливість передбачити негативні наслідки. Натомість, враховуючи специфічні умови договору інкасації, відповідач не вчинив жодних дій щодо упередження пограбування автомобіля підприємства відповідача.

При цьому суд звертає увагу, що за поясненнями відповідача, згідно вимог НБУ не вимагалося перевезення коштів у броньованому автомобілі (виходячи з суми інкасованих коштів). У той же час, обставини, що склалися у місці виконання договору, на думку суду, вимагали від банку вжиття додаткових заходів безпеки, в тому числі використання принаймні броньованого автомобіля. Однак, усвідомлюючи наявність значних додаткових факторів небезпеки, банк не вчинив таких дій.

Суд, оцінюючи наданий доказ - Сертифікат Торгово-Промислової палати України, - звертає увагу, що крім засвідчення факту наявності особливих обставин, Сертифікат містить правові висновки, у той час як висновок щодо наявності підстав для звільнення від відповідальності є компетенцією суду.

Також, господарський суд звертає увагу на той факт, що у даному випадку необхідно аналізувати не лише наявність обставин непереборної сили в момент нападу на інкасаторську машину, а й наявність та усвідомлення такої можливості нападу в момент прийняття коштів на інкасацію. І, як слідує і з того ж Сертифікату ТПП, такі обставини існували задовго до прийняття коштів на інкасацію.

Отже, наявність Сертифікату ТПП України не змінює юридичну оцінку обставин, вчинену судом при прийнятті рішення, а тому не є обставиною, що тягне за собою скасування рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Таким чином, заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на заявника (відповідача).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 86, 114 Господарського процесуального кодексу України -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року за нововиявленими обставинами - відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".

Суддя О.М. Крижний