Ухвала суду № 43681149, 20.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/743/15-ц Провадження № 22-ц/772/890/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 19Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук В.С.

Суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

при секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 січня 2015 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про розірвання договору банківського рахунку та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У Вінницький міський суд Вінницької області звернувся ОСОБА_2 з зазначеним позовом та заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.01.2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, ухвалено накласти арешт на грошові кошти ПАТ «Златобанк» (ЄДРПОУ 35894495) в межах ціни позову у розмірі 238000 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2015 року виправлено описку в попередній ухвалі суду від 31.01.2015 року , а саме: у другому абзаці її описової частини та в третьому абзаці резолютивної частини вказано « в розмірі 283000 грн.» замість « в розмірі 238000 грн.»

Не погодившись з ухвалою суду від 31.01.2015 року, Публічне акціонерне товариство «Златобанк» оскаржило її в апеляційному порядку з огляду на: неповне з`ясування судом обставин справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Ст.210 ЦПК України визначено зміст ухвали суду.

Як видно з оскаржуваної ухвали, суд вирішив питання про вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача, як передбачено ч.1 ст.151 ЦПК України.

Про це свідчить і сама заява від 30.01.2015 року, яка відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України.

Застосований судом вид забезпечення позову - арешт грошових коштів, що належать відповідачу, передбачений п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України і відповідає вимозі, викладеній у заяві про забезпечення позову.

Як зазначено в ухвалі суду, до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову суд прийшов після дослідження самої заяви та огляду матеріалів справи. А з матеріалів справи, зокрема, з виписки з особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім`я ОСОБА_2 у АТ «Златобанк» вбачається, що на даному рахунку у ОСОБА_2 дійсно є грошові кошти у розмірі 283000 грн. Саме на такий розмір грошових коштів накладено арешт і він відповідає заявленим позовним вимогам.

Отже, у даному випадку судом дотримано вимог ч.3 ст.152 ЦПК України та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Саме з цих підстав суд першої інстанції задовольнив заяву позивача. А докази про можливе утруднення виконання рішення суду містяться у тих же матеріалах справи, це: заява ОСОБА_2 від 10.12.2014 року про видачу готівкових коштів з вищевказаного рахунку у розмірі 15000 грн., яка залишилася без виконання та щодо якої міститься формальна відписка відповідача у листі від 06 січня 2015 року, який теж є у справі; заяви позивача на ім`я відповідача про закриття поточного рахунку від 23.12.2014 року, які теж не мають вирішення.

З огляду на викладене, між сторонами існує спір, а також наявна реальна загроза невиконання чи утрудненого виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» - відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді :