Ухвала суду № 43681059, 16.04.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20642/14-ц

Провадження № 2/127/2888/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення авансу за попереднім договором купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4, про повернення авансу за попереднім договором купівлі-продажу, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.02.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 в особі відповідача ОСОБА_4 було укладено попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого сторони домовились про те, що продавець ОСОБА_5 зобовязується передати у власність покупця ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу (основний договір), а покупець зобовязується прийняти та оплатити вартість земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Зарванці, вул. Акціонерна Якушинецької сільської ради Вінницького району, площею 33,80 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0204; та земельної ділянки, площею, 0,1531 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0168, та складається з земельної ділянки, площею 0,1630 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0171, які розташовані на фасадній частині Хмельницького шосе, поруч з АЗС, у строк до 30.06.2012 року.

Правоналежність продавцю вищезазначеної земельної ділянки підтверджувалась відповідними державними актами на право власності на земельну ділянку.

Разом з тим, як підтверджується п.2.1 попереднього договору купівлі-продажу від 09.02.2012 року на час його підписання, позивач передала відповідачу ОСОБА_5 в особі відповідача ОСОБА_4 аванс в сумі 80000 грн., що на момент укладення попереднього договору становило 10000 дол. США

Однак, сторонами через певні обставини не було дотримано умови п.1.1. попереднього договору купівлі-продажу від 09.02.2012 року, внаслідок чого, укладення основного договору купівлі-продажу земельної ділянки до 30.06.2012 року не відбулося.

Станом на день звернення до суду з даним позовом, між сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки не укладено. На неодноразові прохання позивача повернути кошти, повертати їх відмовляються.

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аванс у розмірі 10000 дол. США, що еквівалентно 157700 грн. та понесені витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1 577 грн.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково в сумі 80000 грн., в іншій частині задоволення позову просив відмовити, аргументуючи це тим, що відповідач отримувала від позивача кошти саме в гривневому еквіваленті.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 09.02.2012 року між позивачем та ОСОБА_5 в особі відповідача ОСОБА_4 було укладено попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого сторони домовились про те, що продавець ОСОБА_5 зобовязується передати у власність покупця ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу (основний договір), а покупець зобовязується прийняти та оплатити вартість земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Зарванці, вул. Акціонерна Якушинецької сільської ради Вінницького району, площею 33,80 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0204; та земельної ділянки, площею, 0,1531 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0168, та складається з земельної ділянки, площею 0,1630 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0171, які розташовані на фасадній частині Хмельницького шосе, поруч з АЗС, у строк до 30.06.2012 року.

Відповідно до п.1.2. попереднього договору купівлі-продажу зазначена земельна ділянка належить продавцю на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку: серії ЯД №403897, зареєстрованого 13.02.2008 року, серії ЯЖ №273023, зареєстрованого 29.07.2008 року, серії ЯЖ №779944, зареєстрованого 06.11.2008 року.

Окрім того, продавець підтвердив, що зазначена земельна ділянка не знаходиться під заставою, арештом, судового спору щодо неї та прав третіх осіб до неї немає (п.1.3 попереднього договору).

До того ж, як підтверджується п.2.1 попереднього договору купівлі-продажу від 09.02.2012 року, на час його підписання, позивач передала ОСОБА_5 в особі відповідача ОСОБА_4 аванс в сумі 80000 грн., що на момент укладення попереднього договору становило 10000 дол. США.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч.1 ст.635 ЦК України).

Зі змісту статті 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, оскільки законодавцем чітко визначена форма укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна письмова форма, яка підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а тому попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна в силу статті 635 ЦК України має бути укладений у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи попередній договір від 09.02.2012 року укладений між сторонами в простій письмовій формі, а відтак сторонами не дотримана форма вчинення правочину встановлена законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України), в тому числі недодержання форми вчинення правочину, встановленої законом.

Згідно ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частина 2 статті 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, правочин, вчинений з недодержанням в момент вчинення правочину форми вчинення останнього, є недійсним (нікчемним), оскільки його недійсність встановлена законом.

А відтак, попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок від 09.02.2012 року, укладений між сторонами по справі, є недійсним (нікчемним).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 ЦК України).

Отже, у звязку з тим, що договір купівлі-продажу нерухомого майна земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Зарванці, вул. Акціонерна Якушинецької сільської ради Вінницького району, площею 33,80 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0204; та земельної ділянки, площею, 0,1531 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0168, та складається з земельної ділянки, площею 0,1630 га, кадастровий номер 0520688906:04:005:0171, які розташовані на фасадній частині Хмельницького шосе, поруч з АЗС, не було укладено, а попередній договір від 09.02.2012 року є недійсним (нікчемним), грошові кошти в сумі 10000 дол. США відповідач набув без достатньої правової підстави, які зобовязаний повернути позивачеві.

А відтак, 10000 дол. США, що станом на 24.12.2014 року згідно курсу НБУ становить 157700 грн., не являється авансом у розумінні ст.ст.570, 571 ЦК України, а до виниклих правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Що ж стосується тверджень представника відповідача про те, що відповідач отримувала від позивача кошти у розмірі 80000 грн., тобто саме в гривневому еквіваленті, а відтак саме дана сума підлягає стягненню з відповідача, як на підставу про часткове задоволення позову, то суд останні не приймає до уваги, оскільки як стверджував представник позивача в судовому засіданні такі кошти передавались саме в доларовому еквіваленті. Окрім того, зі змісту п.2.1. попереднього договору купівлі-продажу від 09.02.2012 року вбачається, що на час підписання цього договору покупець сплатив продавцеві аванс в сумі 80000 грн., що дорівнює 10000 дол. США.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем було передано відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 дол. США, а не у розмірі 80000 грн., оскільки у разі протилежного в договорі б не зазначався доларовий еквівалент.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, судовий збір, понесений позивачем у розмірі 1577,00 грн., що підтверджується квитанцією №k111/N/11 від 23.09.2014 року на суму 800,00 грн. (а.с.1) та квитанцією №352510005 від 25.12.2014 року (а.с.70), підлягає стягненню з відповідача у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 11, 203, 215, 216, 220, 536, 625, 635, 655, 657, 1048, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст.10, 56, 60, 79, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, грошові кошти в сумі 10000 дол. США, що станом на 24.12.2014 року згідно курсу НБУ становить 157 700 (сто пятдесят сім тисяч сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1577 (одна тисяча пятсот сімдесят сім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: