Ухвала суду № 43680873, 15.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа №645/9388/13. Головуючий 1 інст.: - Горпинич О.В.

Провадження: №22-ц/790/2539/15. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: поділ майна подружжя.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,

при секретарі: - Лашаковій Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, 3-особа: ОСОБА_9 - про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_7 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 10 серпня 2006 року по 24 грудня 2012 року вона перебували у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8

Від сумісного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_10 Осінню 2006 року вони з ОСОБА_8 придбали автомобіль BMW, який зареєстрували на ім'я чоловіка, а у квітні 2009 року придбали автомобіль Jaguar X-Type, який зареєстрували на її ім'я.

Крім того, у період шлюбу ним придбано на подружні кошти телевізор «Самсунг» вартістю 7000 грн.; диван шкіряний двохмісний вартістю 10 000 грн., диван шкіряний трьохмісний вартістю 20 000 грн., комп'ютер «Амадей» вартістю 7000 грн., пилосос «Самсунг» вартістю 1200 грн.; мікрохвильова піч «LG» вартістю 2500 грн.

Загальна вартість майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, становить 367 700 грн.

Відповідач ОСОБА_8 приховує всі правовстановлюючі документи на придбане ними подружнє майно з метою уникнення розподілу його між ними.

18 липня 2012 року ОСОБА_8 звернувся до неї з погрозами з приводу передачі його синові ОСОБА_11 за генеральною довіреністю автомобіля Jaguar X-Type, номерний знак НОМЕР_1. Погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_11 примусив її написати розписку щодо продажу вказаного автомобіля. Приїхавши до нотаріуса для скасування довіреності вона дізналася, що автомобіль вже продано на підставі виданої нею довіреності.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 60,70,71, ч. 6 ст. 57 СК України, ОСОБА_7 просила суд стягнути з ОСОБА_8 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя в розмірі 183 850 грн.

Відповідач ОСОБА_11 позов не визнав.

При цьому посилався на те, що в період шлюбу ним та позивачкою був придбаний автомобіль Jaguar X-Type, який під час знаходження їх у шлюбі був проданий ОСОБА_11 за 20 000 доларів США, а грошові кошти від його продажу були отримані ОСОБА_7, про що свідчить розписка позивачки.

Телевізор, мікрохвильова піч, були придбані та подаровані його матір'ю ОСОБА_12, у зв'язку з чим вказане майно є його особистою власністю.

3-особа: ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася.

Заочним рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 липня 2014 року позов задоволено частково.

Здійснено поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю та визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за кожним право власності на 1/2 частину автомобіля BMW, модель 523І, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за 1/2 частину вартості плазміної панелі телевізору «Самсунг» та мікрохвильової печі в сумі 4 857 грн. 75 коп., та залишено дане майно у власності ОСОБА_8

В решті позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_8 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 судовий збір в сумі 848 грн. 57 коп.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року заяву ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 липня 2014 року залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилено, а заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 липня 2014 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду про те, що вона отримала 20 000 доларів США.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що автомобіль BMW, телевізор «Самсунг», мікрохвильова піч «LG» є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вони набуті у період шлюбу, а тому за позивачкою та відповідачем слід визнати право власності за кожним на 1/2 частину автомобіля, а також стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію за 1/2 частину вартості телевізора, мікрохвильової печі, залишивши вказане майно у власності відповідача.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

За положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що з 10 серпня 2006 року по 24 грудня 2012 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі ( а. с.4).

Від сумісного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_10

24 жовтня 2006 року подружжя придбало на спільні кошти автомобіль BMW, модель 523І, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, який зареєструвало на ОСОБА_8 (а. с. 44).

18 грудня 2007 року подружжя придбало на спільні кошти телевізор «Самсунг» вартістю 7590 грн. 50 коп., а 29 листопада 2008 року мікрохвильову піч «LG» вартістю 2125 грн., що стверджується фіскальними чеками, копії яких залучено до матеріалів справи (а. с. 72,73).

7 квітня 2009 року подружжя придбало на спільні кошти автомобіль Jaguar X-Type, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєструвало за ОСОБА_7 (а. с. 4).

11 вересня 2012 року вказаний автомобіль було знято з обліку в УДАІ ГУМВС України в Харківській області, а 12 вересня 2012 року продано 3-особі ОСОБА_9 (а. с.45-47).

Відчуження автомобіля Jaguar X-Type відбулося за згодою ОСОБА_7, ОСОБА_8, які на той час перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому суд першої інстанції правомірно не включив його до розподілу майна подружжя.

В суді першої інстанції позивачка ОСОБА_7 зазначала, що 19 липня 2012 року вона під тиском погроз з боку чоловіка змушена була видати ОСОБА_11 нотаріально посвідчену довіреність з правом продажу автомобіля Jaguar X-Type, однак гроші від ОСОБА_11 за вказаний автомобіль не отримувала.

Відповідач ОСОБА_8 вказані обставини не визнав, пославшись на розписку позивачки видану 19 липня 2012 року ОСОБА_11, згідно якої ОСОБА_7 продала ОСОБА_11 автомобіль Jaguar X-Type, державний номерний знак НОМЕР_1 по генеральній довіреності за 20 000 доларів США.

При вирішенні спору в цій частині суд першої інстанції дав оцінку доводам ОСОБА_7, визнав їх неспроможними та дійшов висновку, що позивачка отримала від ОСОБА_11 20 000 доларів США за продаж автомобіля Jaguar X-Type.

Із копії розписки залученої до справі вбачається, що 19 липня 2012 року ОСОБА_7 продала ОСОБА_11 автомобіль Jaguar X-Type, державний номерний знак НОМЕР_1 по генеральній довіреності за 20 000 доларів США (а. с. 37).

Доказів того, що зазначена розписка є безгрошовою та позивачка ОСОБА_7 19 липня 2012 року не отримувала від ОСОБА_11 20 000 доларів США за продаж йому автомобіля Jaguar X-Type, матеріали справи не містять.

Не надані такі докази ОСОБА_6, і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для виключення з мотивувальної частини рішення суду висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_11 20 000 доларів США за продаж автомобіля Jaguar X-Type, державний номерний знак НОМЕР_1.

Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: