Ухвала суду № 43679748, 20.04.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-1089/2011

Провадження № 11/779/28/2015

Категорія ч.2 ст.307 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л. Ю.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Фіцака ТД., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю прокурора Чемеринського Л.Я.,

захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду від 04 лютого 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, судимого 17.08.2005 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 11.04.2007 року Івано-Франківським міським судом за ч.3 ст.186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 09.10.2010 року - звільнений по відбуттю покарання, засуджено:

за ч.3 ст.307 КК України в редакції 2001 року із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч.2 ст.307 КК України в редакції 2001 року із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання менш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з відбуванням у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього належного йому майна, яке є його власністю.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з дня затримання - з 15.09.2011 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишено раніше обраний - тримання під вартою.

Цим же вироком визнано винуватими та засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 апеляційних скарг щодо яких учасниками процесу не подано.

Злочини вчинено за наступних обставин.

В січні 2011 року ОСОБА_7, з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, для матеріального збагачення від незаконного збуту наркотиків створив і очолив організовану групу, до складу якої завербував ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які свідомо і добровільно увійшли до її складу.

Так, ОСОБА_7, як організатор організованої групи, налагодив контакт із невстановленими особами, в яких незаконно придбавав таблетки «Субітекс» із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфін по 200 грн. за 1 таблетку, частину з яких у подальшому незаконно зберігав при собі з метою збуту та особисто збував, отримуючи дохід, а іншу частину, згідно попередніх домовленостей та розподілу ролей, передавав ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 для подальшого незаконного зберігання з метою збуту та збуту, доводячи їм ціну однієї таблетки 220-250 грн.

Члени організованої групи ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, виконуючи згідно відведених їм ролей спільний злочинний план збуту наркотичних засобів з метою отримання доходів, поширювали серед наркозалежних осіб, жителів м.Івано-Франківська, інформацію про наявність у них та ОСОБА_7 наркотичних засобів для збуту, підшукували осіб, яким збували таблетки «Субітекс» із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфін за більш високу ціну, отримуючи дохід від такої незаконної діяльності, а кошти в сумі 220-250 грн. за 1 таблетку, передавали ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_7 фактично контролював збут ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 кожної таблетки «Субітекс», надходження до нього грошових коштів від реалізації останніми наркотичних засобів та отримував прибуток від такої незаконної діяльності.

У період з січня по вересень 2011 року ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 в складі організованої групи умисно вчинили ряд особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом наркотичних засобів.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити та призначити йому більш м,яке покарання. Просить суд врахувати, що він перебуває на обліку в Івано-Франківському ОНД з приводу наркоманії, його ступінь участі у вчинених злочинах є незначною, що злочини не пов'язані із насильством та не завдали майнової шкоди, вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та щиро розкаюється, позитивно характеризується за місцем проживання, виховувався без батька.

Заслухавши доповідь судді Томенчука Б.М., пояснення засудженого ОСОБА_6 та його захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, які покладаються на розсуд суду, доводи прокурора, який заперечив апеляційні вимоги засудженого, і вважає, що призначене покарання ОСОБА_6 є саме таким, яке буде запобігати вчиненню нових злочинів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України в редакції 2001 року, ч.2 ст.315 КК України; ОСОБА_6 за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України в редакції 2001 року, ОСОБА_8 за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України в редакції 2001 року, ч.2 ст.311, ч.2 ст.309, ч.2 ст.317 КК України ґрунтуються на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, які в апеляції не оспорюються, а тому фактичні обставини справи апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_6, суд відповідно до ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, особу винного, який раніше неодноразово судимий за тяжкі злочини, що перебуває на обліку в Івано-Франківському ОНД з приводу наркоманії, його ступінь участі у вчинених злочинах. Також обставиною, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочинів.

При призначенні покарання судом було враховано і те, що по місцю проживання ОСОБА_6 характеризується позитивно, хворіє, не працює, його повне визнання вини та щире каяття.

Вказані обставини та дані про особу винного суд визнав такими, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тому застосував ст.69 КК України, призначивши ОСОБА_6 покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України. Також суд призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є власністю ОСОБА_6.

Зважаючи на вище викладене, суд призначив ОСОБА_6 обґрунтоване і справедливе покарання, а обставини, зазначені ним в апеляційній скарзі, вже враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, тому підстав для застосування більш м,якого покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 04 лютого 2015 року відносно нього - без змін.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді Т.Д. Фіцак

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук