Ухвала суду № 43679578, 17.04.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16918/14-ц

Провадження № 2/344/1141/15

У Х В А Л А

17 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., ознайомившись з клопотанням представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки і примусове виселення із житлової квартири, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки і примусове виселення із житлової квартири.

Позивач 17 квітня 2015 року подав суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження трикімнатної квартири №34 будинку №179 Б по вул. Незалежності, у м.Івано-Франківську, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до вступу у законну силу рішення суду.

Заява мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду на випадок його прийняття.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник позивача причиною, у звязку з якою потрібно забезпечити позов, зазначає, що новий іпотекодавець в силу ст..23 Закону України «Про іпотеку» як власник заставленого нерухомого майна з метою ускладнення процедури реалізації цього майна має можливість безперешкодно відчужити придбану у ОСОБА_4 трикімнатну квартиру, що практично унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі і накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Вимога про забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири є обґрунтованою виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є «Банк «Фінанси та Кредит», був укладений кредитний договір №151/07 МК.

У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 27 липня 2007 року було укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було передано нерухоме майно, що складається з нежитлових приміщень №5,6,7, зазначених в плані літерою «А», загальною площею283,7 кв.м., що знаходиться за адресою м.Івано-Франківськ, вул. незалежності, 179 Б.

В заяві про забезпечення позову вказано, що в порушення положень іпотечного договору здійснив переведення у житловий фонд вищезазначених житлових приміщень та здійснив відчуження трикімнатної квартири №34.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб і застосовується судом як гарантія реального виконання рішення суду на випадок його прийняття.

За вимогами ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказує , що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.1 ч.1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити відчуження трикімнатної квартири №34 будинку №179 Б по вул. Незалежності, у м.Івано-Франківську, що належить на праві власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1., ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, до вступу у законну силу рішення суду.

Копію ухвали направити для виконання відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та сторонам для відома.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Розяснити сторонам, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали, але оскарження не зупиняє виконання даної ухвали.

Строк пред'явлення до виконання до 18 квітня 2016 року.

Суддя Польська М.В.