Ухвала суду № 43679503, 21.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4466/15 Справа № 174/93/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ілюшик І. А. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря - Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 березня 2015р. за позовом ОСОБА_2 до державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюги Ольги Василівни, ОСОБА_4 про визнання нотаріального правочину недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюги О.В., ОСОБА_4 про визнання нотаріального правочину недійсним, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_5

15.02.2002р. державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори був посвідчений заповіт на випадок смерті, складений ОСОБА_5 (на той момент інвалід І групи через хворобу очей). У даному заповіті ОСОБА_5 заповів АДРЕСА_1 ОСОБА_4

Позивач посилаючись на те, що ОСОБА_5 жодних заяв щодо складання та посвідчення вказаного заповіту не заявляв, за нього заповіт підписав ОСОБА_6, який не мав на це доручення ОСОБА_5, заповіт підписаний без участі свідків, і крім того на той момент він перебував у шлюбі з ОСОБА_7, яка не давала згоди на посвідчення заповіту не давала, а тому позивач просив визнати здійснений державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюгою О.В. заповіт на випадок смерті ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 від 15.02.2002р. недійсним.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є не законним і не обґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 14.02.1950р. одружився ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 27.05.1983р., ОСОБА_5 на праві особистої власності належав будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.

Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Вільногірської міської Ради народних депутатів № 63 від 03.04.1975р. у зв'язку з приєднанням сільської місцевості в міську смугу.

ОСОБА_5 за життя склав заповіт, відповідно до якого заповів належний йому АДРЕСА_1 ОСОБА_4 В тексті заповіту зазначено, що за незрячого гр. ОСОБА_5 по його проханню після прочитання тексту заповіту підписався ОСОБА_6

Вказаний заповіт 15.02.2002р. було посвідчено державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюгою О.В. і зареєстровано в реєстрі за номером 479.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, і після його смерті відкрилася спадщина на АДРЕСА_1.

Згідно ст. 543 ЦК України (в редакції 1963р. яка діяла на час посвідчення заповіту), якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених (стаття 542 цього Кодексу), заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.

Аналогічні положення містить п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14.06.1994р.

Судом було встановлено, що заповідач ОСОБА_5 на момент посвідчення заповіту, був інвалідом І групи через хворобу очей, а тому заповіт за незрячого заповідача підписала інша особа і причина цього зазначена в заповіті, що відповідає чинному на час посвідчення заповіту законодавству, а присутність свідків при цьому не вимагалась.

Також вирішуючи вимоги ОСОБА_2 про оспорення заповіту з тих підстав, що ОСОБА_5 не мав права складати заповіт на спірне домоволодіння, оскільки на той момент він перебував у шлюбі з ОСОБА_7, яка не давала згоди на посвідчення заповіту не давала, судом встановлено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які належать йому на момент складання заповіту, а тому надання згоди іншого з подружжя на складання заповіту не вимагалось і заповіт посвідчено відповідно до вимог чинного законодавства.

Встановивши вказані обставини суд правильно прийшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду є не законним і не обґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права з посиланням на те, що спадкове майно, а саме житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю його батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а тому заповіт, який було складено ОСОБА_5 у 2002р. потребував письмової згоди ОСОБА_7 не ґрунтуються на Законі, та не свідчать про незаконність судового рішення, оскільки чинним законодавством не передбачено отримання письмової згоди іншого з подружжя на укладення заповідачем заповіту щодо його прав та обов'язків на випадок його смерті.

Інші доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду є не законним і не обґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права з посиланням на те, після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 не встиг вступити до спадщини після смерті своєї дружини, оскільки помер після спливу тільки п'яти місяців, а тому він як спадкоємець першої черги має право наслідувати відповідно до спадкової трансмісії як син померлої ОСОБА_7, не свідчить про незаконність судового рішення, оскільки предметом спору є заповіт, який позивач оспорював з визначених ним підстав, і заявлені ним підстави визнання заповіту недійсним не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Доводи ОСОБА_2 про порушення судом норм процесуального права безпідставні та зводяться до переоцінки доказів по справі, та з непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України оцінив зібрані по справі докази, і встановивши обставини по справі обґрунтовано прийшов до висновку про відмову позивачу у задоволенні позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: