Ухвала суду № 43678319, 19.03.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21807/14-ц

Провадження № 2-р/761/7/15

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.,

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника Відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малєєва Євгена Сергійовича про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №761/21807/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява представника Відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малєєва Є.С. про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 761/21807/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна.

В заяві зазначено про те, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2014р. вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Toyota Prado реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль Suzuki Grand Vitara реєстраційний номер НОМЕР_2, заборонено Відповідачу та будь-яким іншим особам, що діють в його інтересах на підставі довіреності наданої ОСОБА_1 вчиняти дії спрямовані на відчуження даних автомобілів.

Крім того, цією ухвалою накладено арешт на нерухоме майно (майнові права) на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено Відповідачу та будь-яким іншим особам, що діють в його інтересах на підставі довіреності наданої ОСОБА_1 вчиняти дії спрямовані на відчуження будь-яким чином нерухомого майна (майнових прав), а саме квартири АДРЕСА_1.

Разом з тим, як вказує представник Відповідача, ухвала суду від 01.10.2014р. є не зовсім зрозумілою для Відповідача стосовно того на що саме ухвалою суду накладено арешт: на майнові права чи нерухомість, а також чи забороняє накладення арешту на майнові права здійснити Відповідачу оформлення та реєстрацію на своє ім'я квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник Відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_4 заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник Позивачки ОСОБА_3- ОСОБА_5 - проти задоволення заяви заперечила та просили відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.12.2014р. залишена без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.

Апеляційний суд зокрема зазначив: «Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, а також те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, колегія суддів, вважає, що суд обґрунтовано застосував забезпечення позову, наклавши арешт на спірні автомобілі та квартиру, заборонивши ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, що діють в його інтересах на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження будь-яким чином майна, що є предметом спору.

Частиною 2 статті 218 ЦПК України передбачено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Передбачене вищенаведеною нормою права роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, разом з тим, незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення даного рішення.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009р. №14 зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у томі числі роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Згідно ч. 1 ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Водночас, частиною 2 зазначеної статті питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно зі ст.153ЦПК України питання про забезпечення позову вирішується ухвалою про забезпечення позову. Суд розглядає заяву про забезпечення позову в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

Отже, саме ухвалою суду, а не рішенням, закінчується розгляд питання щодо забезпечення позову.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, зміст ухвали від 01.10.2014р. в контексті вказаних в заяві про роз'яснення рішення питань, суд вважає, що ухвала є зрозумілою і роз'ясненню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 208-210, 221 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малєєва Євгена Сергійовича про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 761/21807/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна - залишити без задоволення .

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: