Постанова № 43677085, 21.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1241/15-п Головуючий у І інстанції Медведєв К.В.Провадження № 33/780/255/15 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 257 21.04.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М., за участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2. працюючого доцентом НПУ імені М.Драгоманова,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт 30 (тридцять) годин, стягнуто суму судового збору,

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови судді, 03 березня 2015 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 по місцю свого проживання: АДРЕСА_2, вчинив насильство в сім'ї, а саме під час сімейної сварки виганяв дружину з малолітніми дітьми, своїми протиправними діями завдав психологічного та морального страждання дружині та дітям, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06 березня 2015 року КХ № 0102417.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року та закрити провадження у справі. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції не було з'ясовано, в яких саме умисних діях фізичного, психологічного чи економічного спрямування апелянтом було вчинено насильство, а також судом не надана оцінка та не враховано ті обставини, що на момент вчинення правопорушення між апелянтом та потерпілою фактично було призупинено шлюбні відносини, на розлучення подала ОСОБА_1, що вказує на її негативне відношення до апелянта. Крім того, судом не було перевірено пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з приводу того, що остання не могла бути свідком даних подій, оскільки проживає окремо та приїхала пізніше. Разом з тим, на думку ОСОБА_1, судом першої інстанції не було надано жодної оцінки його показам та не враховано їх при винесенні рішення. Судом не було досліджено всіх обставин справи і рішення було винесено на підставі свідчень зацікавлених осіб.

Заслухавши ОСОБА_1 та його представника, які повністю підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сімї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім'ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 вищенаведеного Закону, психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Вчинення саме психологічного насильства в сім'ї відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії КХ № 0102417, від 06 березня 2015 року інкримінується ОСОБА_1

Постановою Васильківського міськрайонного суду від 10 березня 2015 року встановлено, що насильство, вчинене правопорушником проявилося в завданні психологічного та морального страждання дружині та малолітнім дітям.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173 - 2 КУпАП, суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні, в тому числі і моральних.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що під час сімейної сварки ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити дружині та дітям емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдати шкоди їх психічному здоров'ю.

Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушееня відсутні відомості про безпосередніх свідків події /а.с. 1/.

Пояснення ОСОБА_6 можна розцінювати як думку особи стосовно характеру відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_1, оскільки вона прибула в смт. Глеваху о 17 годині 40 хвилин і свідком конфлікту між ОСОБА_3 не була.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сама по собі суперечка між подружжям, яка відбулася 03 березня 2015 року, у розумінні положень Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», не є психологічним насильством, вчиненим відносно ОСОБА_3 та дітей.

Із пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вбачається, що на даний час в суді триває розгляд справи про розірвання шлюбу, тобто між сторонами склалися неприязні стосунки, які обумовлені подачею позивачкою позовної заяви про розірвання шлюбу та можливості, в подальшому, розподілу майна.

Будь-яких інших даних, які б вказували на вчинення психологічного насильства відносно ОСОБА_3, матеріали справи не містять.

Окрім того, слід відмітити, що ні з матеріалів справи, ні з пояснень самої ОСОБА_3, не можливо зробити жодного висновку про завдання психологічного та морального страждання дітям.

Положеннями п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене та відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1, постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення вищезазначеного правопорушення, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно: Суддя: