Рішення № 43674555, 14.04.2015, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/425/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - В.Л. МАРЕНЮКА

при секретарі - А.В. ФІТЕНКО

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Кищенецької сільської ради с. Кищенці, Маньківського району, Черкаської області, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Харківка, Маньківського району, Черкаської області помер батько позивача ОСОБА_4.

Зареєстроване місце проживання батька було в с. Кищенці, Маньківського району, Черкаської області.

За життя ОСОБА_4 залишив заповіт, яким заповів позивачу все своє майно, де б воно не знаходилось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право.

Після смерті батька у встановлений законом шестимісячний термін позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Довідкою Кищенецької сільської ради Маньківського району, Черкаської області від 02.03.2015р. №202 підтверджується, що ОСОБА_4 проживав зі своєю дочкою ОСОБА_1. Також дана довідка підтверджує, що дійсно позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом, також позивач є спадкоємицею першої черги за законом, спадкоємцями за законом є брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Брати позивача заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавали.

В процесі оформлення заповіданої позивачу спадщини, 25.11.2014р. державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П. позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4.

Спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,4843га, що розташована в межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 11.10.2011р. Разом з тим, при оформленні спадщини виявилось, що оформити у спадщину належний покійному житловий будинок в нотаріальному порядку немає можливості через відсутність правовстановлючих документів.

Довідка Кищенецької сільської ради від 02.03.2015р. №201 підтверджує, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_4, і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці площею 0,72га.

17.03.2015р. за № 22/18-06 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно даного висновку, відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації не заперечує щодо визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно.

Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно на померлого теж немає правових підстав, що змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутність, а також підтримує позовні вимоги повністю.

Представник Кищенецької сільської ради в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Треті особи в судове засідання не з'явились, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнають та просять справу слухати у їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню згідно вимог ст. ст. 376, 1261, 1276 ЦК України, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Харківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 76 років помер батько позивача ОСОБА_4, про що 26.11.2012 року складено відповідний актовий запис №13, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим 26.11.2012 року Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Зареєстроване місце проживання покійного було в с. Кищенці, Маньківського району, Черкаської області.

За життя ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений нотаріально 12.01.2012р. посадовою особою Кищенецької сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №1, яким заповів позивачу все своє майно, де б воно не знаходилось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право.

Згідно відмітки уповноваженої посадової особи Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, заповіт не змінено і не відмінено.

Після смерті батька у встановлений законом шестимісячний термін позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де заведено спадкову справу № 141 за 2013 рік, номер у Спадковому реєстрі 54343240, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 33745617 від 12.04.2013р.

Довідкою Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 02.03.2015р. №202 підтверджується, що ОСОБА_4 проживав зі своєю дочкою ОСОБА_1.

Також дана довідка підтверджує, що дійсно позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, також позивач є спадкоємицею першої черги за законом, спадкоємцями за законом є брати позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В процесі оформлення заповіданої позивачу спадщини, 25.11.2014р. державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П. позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4.

Спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,4843га, що розташована в межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 11.10.2011р.

Разом з тим, при оформленні спадщини виявилось, що оформити у спадщину належний покійному житловий будинок в нотаріальному порядку немає можливості.

Так, державним нотаріусом в процесі оформлення спадщини зроблено запит до Маньківського відділку КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про виготовлення технічної документації на житловий будинок АДРЕСА_1

30.01.2015р. Маньківським відділком КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок збудовано у 1964 році, інші будівлі збудовано в період 1964-1990р.р.

04.03.2015р. державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П. позивачу надано відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відмова у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на належний ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, як те вимагається п.4.15 гл.10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595.

Разом з тим, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно збудоване покійним та йому належало, однак за життя він не встиг отримати на нього правовстановлюючий документ.

Так, довідка Кищенецької сільської ради від 02.03.2015р. №201 підтверджує, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_4, і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці площею 0,72га.

17.03.2015р. за № 22/18-06 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно даного висновку, відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації не заперечує щодо визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1

Прийняття в експлуатацію об'єктів житлових будинків здійснюється територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 95 від 19.03.2013р. Пунктом 3.1 вказаного наказу визначено, що прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, здійснюється за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Позивач не має зареєстрованого права власності чи користування житловим будинком, тому не може скористатись даним порядком, згідно даних технічного паспорта, будинок з прибудовами значиться 1964-1990 років побудови, інші тимчасові споруди не підлягають реєстрації прав власності у відповідності до п.4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011р. № 703.

Відповідно до роз'яснення, наданого Державною реєстраційною службою України листом від 12.03.2013 № 95-06-15-13 "Щодо державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, збудоване до 1992 року", для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. За ч.3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до закону спадщина належить позивачу з часу відкриття спадщини, як спадкоємиці за заповітом майно належить позивачу в порядку спадкування, вона зобов'язана утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте не може цього робити у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв'язку із смертю спадкодавця, тому позов позивача підлягає до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58-60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 376, 1261, 1276 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на самочинне будівництво, у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Харківка, Маньківського району, Черкаської області.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

СУДДЯ В.Л. МАРЕНЮК