Вирок № 43672636, 20.04.2015, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3718/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді: Юзьвяк Б.Г.,

при секретарі: Свирида М.І.

за участю прокурора: Заболотного А.Л.,

захисника: ОСОБА_1

представника потерпілого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

представника цивільного відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1, керівника відділення №4 м.Ковеля ПАТ "Приватбанк", з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2014 року, близько 20 години 30 хвилин на 372 км. + 430 м. автодороги Київ-Чоп, ОСОБА_5, рухаючись автомобілем "RЕNАULТ ТRАFІК", державний номерний знак НОМЕР_1, в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зі сторони м.Дубно Рівненської області в напрямку м.Луцьк Волинської області, виконуючи маневр лівого повороту на перехресті, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги зустрічному транспорту, виїхав на зустрічну смугу руху, і допустив зіткнення з автомобілем "FІАТ SСUDО", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку зі сторони м.Рівне в напрямку в м.Дубно Рівненської області.

При виконанні маневру повороту на перехресті водій ОСОБА_5 порушив наступні вимоги Правил дорожнього руху України:

- п.10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху;

- п.10.4 - Перед поворотом праворуч, ліворуч, або розворотом, водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками, чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч, або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положенння на проїзній частині відповідного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.

Порушення вказаних норм Правил дорожнього руху і стало причиною дорожнього транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автоомбіля "RЕNАULТ ТRАFІК" ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому нижньої щелепи, травматичної екстрації 4 зубів нижньої щелепи, які по критерію довготривалого розладу здоров'я, згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.

Водій автомобіля "FІАТ SСUDО" ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому передньої та задньої стінки лобних пазух, закритого перелому стегна в середній третині зі зміщенням, закритого багатоуламкового перелому правого наколінника, які по критерію довготривалого розладу здоров'я, згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованого його кримінального правопорушення визнав повністю та дав наступні покази. 23 березня 2014 року біля 20 години 30 хвилин він рухався автомобілем "RЕNАULТ ТRАFІК" по автодорозі Київ-Чоп з м.Дубно в напрямку м.Рівне. Їхав з Буковеля додому до м.Ковель. Виїхав з Буковеля біля 14 години, в дорозі тричі зупинявся для заправки автомобіля та відпочинку, тож втомленим себе не відчував. Під'їзджаючи до перехрестя, де прилягає дорога в напрямку м.Луцька, включив лівий поворот, пропустив "фуру" що рухалась в зустрічному напрямку та почав здійснювати маневр повороту. Як не побачив, що за "фурою" рухається ще автомобіль "Фіат", навіть не може пояснити. Коли був на середині дороги, відчув удав іншого атомобіля. Після зупинки, відкрив двері, вибіг з автомобіля, як вибігли й інші пасажири крім ОСОБА_8, яка зазнала тілесних ушкоджень і її з салону автомобіля виносили без свідомості. Після цього пішов до автомобіля що зазнав зіткнення. Водій того автомобіля вже знаходився біля автомобіля та скаржився на болі в нозі. Після цього приїхали працівники ДАІ та швидка допомога.

Щодо цивільних позовів заявлених до ОСОБА_5, то він визнав позов Волинської обласної лікарні по витратах на лікування ОСОБА_8, але не визнав позову Дубенської центральної районної лікарні по витратах на лікування ОСОБА_3 Хоча потерпілі знаходились у цих лікарнях практично одинакий термін, але вартість ліжко-дня при обрахуванні витрат на лікуванння різниться в рази. На його думку при обрахуванні витрат на лікування, Дубенська центральна лікарня застосувала неправильну методологію обрахунку, обраховуючи вартість ліжко-дня не по всій лікарні, а окремо по відділеннях, що не передбачено Постановаою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року за якою обраховуються витрати на лікування. Щодо позову ОСОБА_3, то спочатку підсудний не визнав його взагалі, пояснюючи що його цивільна відповідальність була застрахована по страховому полісу. В процесі судового слідства підсудний визнав вимогу потерпілого ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 тисяч гривень. Вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу та витрат пов'язаних з розглядом справи, тобто на бензин для автомобіля при явці потерпілого в судові засідання, теж не визнав. Пояснив, що такі витрати є явно завищеними та надуманими. Так при відстані порядку 150-160 кіломентів в обидва кінці, на заправку автомобіля ніяк не може йти кожного разу по 20 літрів, оскільки в інтернеті вказано, що такий автомобіль, на якому зараз їздить потерпілий на 100 км пробігу витрачає порядку 7-8 літрів. Так само витрати на правову допомогу є надуманими, оскільки в акті виконаних робіт записані навіть слідчі дії з участю адвоката, що не зафіксовані в матеріалах справи, чи погодинна оплата, яка нічим не обгрунтована, де і скільки знаходився адвокат в судових засіданнях. Також немає підтвердження документального, як чек чи квитанція, що такі грошові кошти були сплачені адвокатові.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні дав наступні покази. 23 березня 2014 року він їхав з м.Києва до Бродівського району Львівської області. Коли проїхав м.Рівне, вже стало темно. Під'їзжаючи до Луцького перехрестя зменшив швидкість, там закінчилась двохполоска. Наблизившись до самого перехрестя бачив, що назустріч рухається автомобіль "Рено", та показує лівий поворот. Думав, що водій зустрічного автомобіля його пропустить, але цей автомобіль продовжив чомусь рух і відбулось зіткнення. Після ДПТ хотів вийти з автомобіля, але відчув різкий біль у правій нозі. Потім приїхала швидка допомога, та забрали спочатку пасажирку автомобіля "Рено", а потім і ОСОБА_9.

Свій цивільний позов потерпілий підтримав, просив задоволити у повному обсязі. Просив стягнути витрати на лікування, матеріальну шкоду за пошкодження автомобіля, відшкодування за стійку втрату працездатності, частину моральної шкоди із страхової компанії. З підсудного просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 20 тисяч гривень та витрати на правову допомогу і витрати понесенні на бензин для прибуття в судові засіданння. Моральна шкода полягає для нього в тому, що він втратив здоров'я, автомобіль, став інвалідом, лікування ще не закінчилось, бо потерпілий ще має перенести оперативне втручання. В подальшому від вимог щодо стягення моральної шкоди з ОСОБА_5 потерпілий відмовився, вказавши що не має претензій до підсудного з цього приводу, а лише щодо судових витрат.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 23 березня 2014 року їхала зі своїм знайомим ОСОБА_5 та іншими двома пасажирами з Буковеля додому. По дорозі у неї розболілась голова і вона заснула. Як сталось ДТП вона не бачила. Внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, лікувалась у лікарні. Але претензій до ОСОБА_5 немає, цивільного позову не заявляла.

Представник цивільного відповідача, "Страхової компанії "Кредо", ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_3 визнав частково, та подав письмові заперечення проти позову.(т.2 а.с.126,127.) Щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля, цивільний відповідач погодився на відшкодування шкоди в межах суми 14460 грн. 40 коп. Щодо відшкодування витрат на придбання нового автомобіля, позовних вимог не визнав, зазначивши, що такі витрати не передбачені ні Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ні самим страховим полісом. Щодо витрат на лікування потерпілого, позову не визнав, посилаючись на те, що такі витрати на суму 17778,33 грн. не підтверджені належними доказами. Щодо відшкодування шкоди пов'язаної з стійкою втратою працездатності потерпілим ОСОБА_3, позову не визнав, зазначаючи, що згідно довідки МСЕК №701970 від 11.07.2014 року такої стійкої втрати працездатнотсі ще не наступило, оскільки строк інвалідності вказаний до серпня 2015 року, а далі буде переогляд потерпілого комісією МСЕК. Щодо відшкодування моральної шкоди цивільний позивач зазначив, що відповідно до ст.26-1 Закону України "Про обов'язкове страхуваня цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров'ю. Максимальний розмір моральної шкоди по страховому полісу складає 5000 грн. Але у зв'язку з тим, що позивач заявляє вимоги щодо відшкодування шкоди за ушкодження здоров'я в розмірі 17778.33 грн, то можливе відшкодування, що становитиме 5% від цієї суми, складе 888.91 грн.

В судовому засіданні представник цивільного відповідача, "Страхової компанії "Кредо", ОСОБА_4 підтримавши ці заперечення, доповнив, що страхова компанія згідно страхового полісу може відповідати в межах 100 тисяч за відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю та 50 тисяч за матеріальну шкоду і не більше цих сум. Щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого, то представник цивільного відповідача погодився, що можливе відшкодування в межах суми, що підтверджена потерпілим чеками на придбання медичних засобів та препаратів. Щодо інших вимог позиція представника страхової компанії залишилась такою як в письмових запереченнях до позову.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона працює заступником головного лікаря Дубенської ЦРЛ та надала пояснення щодо вартості ліжко-дня в Дубенській ЦРЛ. Вартість ліжко-дня було розраховано окремо по відділенню реанімації та окремо по відділенню травматології. Потерпілий ОСОБА_3 знаходився 8 днів на лікуванні у відділенні реанімації та 11 днів у відділенні травматології. Вартість ліжко-дня у відділенні реанімації дійсно у рази більша, оскільки у цьому відділенні лише шість ліжок, за хворим веде нагляд значно більше медичного персоналу і заробітна плата у цьому відділенні значно більша ніж у будь-якому іншому відділенні. Тому і вартість ліжко-дня у відділенні реанімації вийшла значно більшою ніж у відділенні травматології, а відповідно і нарахована сума витрат на лікування 16918.17 грн.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.03.2014 року вказує на те, що на 372 км. + 430 м. автодороги Київ-Чоп, мала місце дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів "RЕNАULТ ТRАFІК", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та "FІАТ SСUDО", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (т.1 а.с.9-17).

Копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №5923830 від 03.01.2014 року вказує на те, що ОСОБА_5 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у страховій компанії "Кредо" на 100 тисяч гривень за шкоду заподіяну життю та здоров'ю та на 50 тисяч гривень за шкоду заподіяну майну. (т.1 а.с.35.)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №113 від 19 травня 2014 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому передньої та задньої стінки лобних пазух, закритого перелому стегна в середній третині зі зміщенням, закритого багатоуламкового перелому правого наколінника. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (их) предмету (ів), могли утворитись в термін 23.03.2014 року і згідно п.2.2.2. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" по критерію довготривалого розладу здоров'я, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості. (т.1. а.с.94-95.)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №112 від 19 травня 2014 року у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому нижньої щелепи, забійно-рваної рани нижньої щелепи, травматичної екстрації 4 зубів нижньої щелепи. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (их) предмету (ів), могли утворитись в термін 23.03.2014 року і згідно п.2.2.2. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" по критерію довготривалого розладу здоров'я, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості. (т.1. а.с.100-101.)

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №271 від 23.10.2014 року в даній дорожній ситуації водій автомобіля "FІАТ SСUDО", державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог пунктів 12.3 та 12.9. б Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля "RЕNАULТ ТRАFІК", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був діяти згідно вимог пунтків 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля "FІАТ SСUDО", державний номерний знак НОМЕР_2 не мав технічної можливості уникнути зіткненння з автомобілем "RЕNАULТ ТRАFІК", державний номерний знак НОМЕР_1 шляхом застосування екстренного гальмування при своєчасному прийнятті мір до реагування. (т.1 а.с.117-121.)

Розрахунок витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в Дубенській ЦРЛ вказує на їх розмір (т.1 а.с.138.)

Розрахунок витрат на лікування потерпілої ОСОБА_8 у Волинській обласній клінічній лікарні, вказує на їх розмір. (т.1. а.с.140.)

Потерпіла ОСОБА_8 написала розписку про те, що не має претензій щодо отримання нею тілесних ушкоджень, які вона отримала внаслідок ДТП, яке мало місце 23.03.2014 року за участю автоомбілів "RЕNАULТ ТRАFІК", під керуванням ОСОБА_5 та "FІАТ SСUDО", під керуванням ОСОБА_3, оскільки матеріальна та моральна шкода їй у повному обсязі відшкодована. (т.1 а.с.158.) Цю ж позицію потерпіла підтримала в судовому засіданнні.

Копія розписки вказує на те, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 25000 гривень в якості відшкодування за моральні та тілесні ушкодженння внаслідок ДТП, яке сталося 23.03.2014 року на дорозі Київ-Чоп. (т.2 а.с.23.)

Копія розписки вказує на те, що ОСОБА_11 отримала від ОСОБА_5 кошти в сумі 2500 гривень в рахунок витрат пов'язаних з лікуванням, яке є наслідком ДТП, що сталося 23.03.2014 року. (т.2 а.с.24.)

Копії чеків наданих потерпілим ОСОБА_3 вказують на витрати, що він ніс при лікуванні після ДТП. (т.2 а.с.38-50.)

Звіт про оцінку транспортного засобу "FІАТ SСUDО", державний номерний знак НОМЕР_2, вказує на те, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, в результаті його пошкодження внаслідок ДТП станом та 10.04.2014 року складає 67580 гривень. (т.2 а.с.59-65.)

Копії чеків наданих потерпілим ОСОБА_3 вказують на додаткові витрати, що він ніс при лікуванні після ДТП. (т.2 а.с.95-98.)

Копія епікризу вказує на те, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Дубенській ЦРЛ в травматологічному відділенні з 11.02.2015 року по 18.02.2015 року. Проведено операцію з видалення МК з правого наколінника. (т.2 а.с.99.)

Копії чеків наданих потерпілим ОСОБА_3 вказують на витрати, що він ніс при лікуванні після ДТП. (т.2 а.с.109-111.)

Копії чеків, наданих ОСОБА_3 вказують на витрати його на прибуття до суду. (т.2 а.с.114, 128.)

Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що кримінальне правопорушення мало місце, вчинив його ОСОБА_5, а його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеня тілесне ушкодження.

Обставинами що пом'якшують покарання є щире каяття та сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено. Суд враховує особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, про можливість виправлення підсудного з наданням йому іспитового строку. Суд не розглядає призначення покарання у виді штрафу, оскільки підсудний після сплати відшкодувань на користь потерпілих осіб перебуває у важкому матеріальному становищі, та й ще не сплатив всіх сум, що належать до відшкодування на користь потерпілого.

Також суд погоджується з позицією обвинувачення щодо не можливості звільнення підсудного від покарання за ст.46 КК України, як про це просили підсудний та його захисник.

Ст.46 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

В даному випадку не можна погодитись з тим, що підсудний помирившись з потерпілим повністю вішкодував завдані ним збитки, оскільки на вирішенні суду перебувають цивільні позови, крім того відшкодування моральної шкоди фактично не відбулося, а має відбутись у майбутньому в силу обіцянок підсудного, які невідомо чи будуть виконані фактично.

Щодо призначення додаткового покарання за ч.1 ст.286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, то воно не є безумовним у цій нормі.

Зважаючи на характер роботи підсудного, необхідність утримання малолітньої дитини, на його позицію щодо щирого каяття, та сприяння потерпілим для якомога більшої участі у відшкодуванні заподіяних збитків, суд не застосовує додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

У справі є кілька цивільних позовів.

Прокурором заявлено позов в інтересах Волинської обласної клінічної лікарні до ОСОБА_5 про відшкодування витрат за перебування потерпілої від злочину ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні, на суму 3995 грн. 34 коп.

Цей позов повністю визнано ОСОБА_5, а отже позов підлягає до задоволенння.

Прокурором також заявлено позов в інтересах Дубенської центральної районної лікарні до ОСОБА_5 про відшкодування витрат за перебування потерпілого від злочину ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні, на суму 16918 грн. 17 коп.

Цей позов фактично визнано ОСОБА_5 частково. Так в суді ОСОБА_5 заявив що він визнає позов лише у межах, якщо вартість ліжко-дня становить 133 грн.79 коп., як у квітні 2014 року, оскільки бухгалтерією лікарні безпідставно та необгрунтовано рахується вартість ліжко-дня по кожному відділенні окремо.

Кошти на лікування потерпілого від злочинного діяння обраховуються відповідно до "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №544.

Відповідно до ст.2 Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Як слідує зі змісту частини другої цієї статті вартість ліжко-дня слід вираховувати по всьому лікувальному закладу - із загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Тож в цьому випадку суд погоджується з позицією підсудного та захисту щодо того, що обрахування вартості ліжко-дня окремо по кожному відділенню є невірним.

А тому суд задовільняє цей цивільний позов лише у тих межах, які визнані підсудним. Тобто, беручи вартість ліжко-дня 133,79 грн., помножити на 19 ліжко-днів, що складає 2542,01 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 подав позов до ОСОБА_5, по якому в подальшому було притягнуто в якості співвідповідача страхову компанію "Кредо". Просив стягнути солідарно у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 17173 грн. 99 коп. як витрати на лікування, 67580 грн. 00 коп. витрат пов'язаних з пошкодженням автомобіля, 14616 грн. 00 коп. - відшкодування за шкоду пов'язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим, 3500 грн. 00 коп. - як витрати пов'язані з отриманням правової допомоги, та 75000 грн. 00 коп. як відшкодування моральної шкоди.

В процесі розгляду справи потерпілий дещо змінив свою позицію, та просив стягнути: із страхової компанії "Кредо": 41460 грн. 40 коп. витрат пов'язаних з пошкодженням автомобіля, 20173 грн. 00 коп., витрат на лікування, 14616 грн. 00 коп. - відшкодування за шкоду пов'язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим, 1008 грн. 70 коп. у відшкодування моральної шкоди.

З підсудного ОСОБА_5 потерпілий просив стягнути 3500 гривень витрат пов'язаних з отриманням правової допомоги, та витрати пов'язані з явкою потерпілого до суду, тобто на заправлення автомобіля бензином для проїзду потерпілого до суду, згідно поданих потерпілим чеків.

Щодо витрат пов'язаних з пошкодженням автомобіля, суд виходить з наступних міркувань. Відповідно до звіту №2014/2340 про оцінку транспортного засобу "FІАТ SСUDО", реєстраційний номер НОМЕР_2, то вартість матерільного збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження внаслідок ДТП станом на 10.04.2014 року складає 67580 грн. (т.2 а.с.59-65.) Ця вартість визнана як страховою компанією "Кредо", так і підсудним з потерпілим.

Відповідно до звіту №16831 від 23.03.2015 року про проведення незалежної оцінки утилізаційної вартості цього автомобіля, утилізаційна вартість транспортного засобу "FІАТ SСUDО", реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 25939 грн 60 коп. (матеріали страхової компанії "Кредо".)

Відповідно до ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної.

Отже страховою компанією правомірно віднята вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортноїх пригоди, тобто його утилізаційна вартість.

Але суд погоджується з позицією підсудного та потерпілого, щодо того, що страхова компанія неправомірно з цієї різниці ще відняла 27000 гривень, що відшкодовані потерпілому підсудним ОСОБА_5 По перше страхова компанія не обгрунтовує цього посиланнями на закон, а по друге, у розписках про передачу грошей вказано, що ці кошти передаються як відшкодування шкоди здоров'ю та моральної шкоди. І як вказували потерпілий та підсудний в судовому засіданні для потреб потерпілого в першочерговому лікуванні, проведені операції.

Тож у відшкодування витрат пов'язаних з пошкодженням автомобіля, зі страхової компанії "Кредо" на користь потерпілого ОСОБА_3 підлягає стягненню 41640 грн. 40 коп. (67580 грн. - 25939, 60 грн.)

Щодо витрат на лікування потерпілого, то представник страхової компанії "Кредо" заявив, що він згоден визнати такі витрати згідно копій чеків представлених потерпілим ОСОБА_3 на придбання ліків. Представник потерпілого вказував, що підрахована сума чеків складає 20173,99 грн.

Обрахування наявних у матеріалах справи чеків на придбання ліків, наданих ОСОБА_3 дозволяє зробити висновок, що ним було придбано ліків на суму 19925 грн 00 коп. (17529,34 + 2395,66) (т.2 а.с.38-49, 95-98.) Ця сума підлягає до стягнення на користь ОСОБА_3 зі страхової компанії "Кредо".

Крім того потерпілий ОСОБА_3 висунув вимогу до страхової компанії "Кредо" щодо відшкодування шкоди через стійку втрату працездатності потерпілим. Страхова компанія в цій частині позов не визнавала, грунтуючи свою позицію на тому, що потерпілому встановлено групу інвалідності на строк до серпня 2015 року, а отже встановлення йому комісією МСЕК інвалідності у 2014 році не можна рахувати стійкою втратою працездатності.

Відповідно до ст. 26.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 26.2 цього Закону мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:

у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Український юридичний термінологічний словник трактує стійку втрату працездатності як будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності потерпілому, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому, а також лише встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілому), що визначена медико-соціальними експертними комісіями на обумовлений термін або безстроково.

Отже встановлення інвалідності на обумовлений термін є достатнім для того, щоб визнати втрату працездатності стійкою а не тимчасовою.

У 2014 році мінімальна заробітна плата становила 1218 грн., тож 12 мінімальних заробітних плат складе 14616 грн. Ця сума підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_3 із страхової компанії "Кредо"

Крім того потерпілим заявлено вимогу до страхової компанії щодо стягненння моральної шкоди що становить 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров'ю.

Стаття 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказує, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Шкода заподіяна здоров'ю потерпілого становить в обрахунку 19925 грн 00 коп., а отже 5% цієї суми складатиме 996,25 грн.

До підсудного ОСОБА_5 потерпілий висував вимогу щодо стягнення 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди, але перед судовоми дебатами відмовився від цієї вимоги, вказавши, що підсудний обіцяв йому сплатити ці кошти, написавши зобов'язальну розписку.

Щодо витрат на правову допомогу, потерпілий просив стягнути 3500 гривень з підсудного ОСОБА_5

За змістом ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Так само ст.121 КПК України, яка визначає розподіл процесуальних витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування, або судового провадження не передбачено відшкодування обвинуваченим для потерпілого витрат пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування чи судового провадження.

Отже ці вимогу на думку суду є необгрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись 374 КПК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю в 1 (один) рік

Стягнути з ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_3, виданий 28.07.1998 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області) на користь Волинської обласної клінічної лікарні (р/р 35422201030264, в ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 01983163) -3995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 34 копійки у відшкодування витрат лікарні на лікування особи потерпілої від злочину.

Стягнути з ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_3, виданий 28.07.1998 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області) на користь комунального закладу Дубенська центральна районна лікарня (р/р 35410001081116, в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 37624798) - 2542 (дві тисячі п'ятсот сорок дві) гривні 01 копійку у відшкодування витрат лікарні на лікування особи потерпілої від злочину.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068 м.Запоріжжя, проспект Моторобудівників,34 ЄДРПОУ 13622789) на користь ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий 21.08.1996 року Золочівським МВ УМВС України в Львівській області) -

41640 (сорок одна тисяча шістсот сорок) гривень 40 копійок витрат пов'язаних з пошкодженням автомобіля;

19925 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок у відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю;

14616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 00 копійок у відшкодування шкоди пов'язаної зі стійкою втратою працездатності;

996 (дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 25 копійок у відшкодування моральної шкоди,

а всього - 77177 (сімдесят сім тисяч сто сімдесят сім) гривень 65 копійок.

Речові докази у справі - автомобіль марки "RЕNАULТ ТRАFІК", державний номерний знак НОМЕР_1, переданий ОСОБА_5, залишити в його користуванні, а автомобіль "FІАТ SСUDО", державний номерний знак НОМЕР_2, переданий ОСОБА_3, залишити в його користуванні.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :