Ухвала суду № 43672165, 07.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 11214/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попко Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року у справі № 813/6057/14 за позовом Сільськогосподарського ТзОВ «Прогрес-плюс» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування припису, претензії, -

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське ТзОВ «Прогрес-плюс» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позово до Державної екологічної інспекції у Львівській області у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року щодо отримання СТОВ «Прогрес-плюс» спеціального дозволу на користування надрами, для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі претензії №156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги мотивує тим, що забір підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля здійснювався позивачем на підставі дозволів на спеціальне водокористування, відтак, отримання спеціального дозволу на користування надрами для забору води на підставі дозволів на спеціальне водокористування чинним природоохоронним законодавством не передбачено. Стосовно забору підземних прісних вод у період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року позивач зазначає, що ним вживались відповідні дії щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування, однак, з причин, що не залежали від нього, дозвіл було отримано лише 06.05.2014 року. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року; визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства; визнано протиправною та скасувано вимогу Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що у період з 14.07.2014 року по 29.07.2014 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі наказу № 360-і/п від 07.07.2014 року та направлення на перевірку № 1045 від 07.07.2014 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс». За результатами перевірки складено Акт № 1045/06/ від 14-29.07.2014 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс».

На підставі Акта перевірки Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Швайкою С.І. видано припис № 546-06 від 30 липня 2014 року.

Відповідно до пункту 1 зазначеного припису зобов'язано СТОВ «Прогрес-Плюс» до 30.01.2015 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, для забору підземних прісних вод на виробничі потреби із свердловин №№ 1, 2 в с. Гаї, № 4 в с. Дітківці, № 6 в с. Суховоля.

На підставі Акта перевірки начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області Дасюк Р.С. до СТОВ «Прогрес-Плюс» пред'явлено вимоги у формі претензій про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, саме: Претензія № 156 від 12.08.2014 року вих. № 09-3395 про відшкодування збитків у сумі 382 802,00 грн.; Претензія № 157 від 12.08.2014 року вих. № 09-3394 про відшкодування збитків у сумі 893 894,40 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вживались відповідні дії щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування. Однак з причин, що не залежать від позивача, а саме - несвоєчасне погодження клопотання про видачу Дозволу ДП НАК «Надра України» «Західгеологія», дозвіл було отримано лише 06.05.2014 року. Відтак, у зв'язку з відсутністю вини у несвоєчасному отриманні дозволу на спеціальне водокористування, застосування до позивача відповідальності у вигляді стягнення збитків є протиправним.

Суд вважав необґрунтованим твердження позивача щодо відсутності його вини у порушенні норм природоохоронного законодавства та використанні підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки єдиною правовою підставою для здійснення забору підземних прісних вод для виробничих потреб є отриманий у встановленому законом порядку дозвіл на спеціальне водокористування. Позивач не заперечує факту забору підземних прісних вод зі свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради, без дозволу на спеціальне водокористування за період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року, а таким чином позивач був зобов'язаний припинити здійснювати спеціальне водокористування з 22.10.2013 року до моменту отримання нового дозволу на спеціальне водокористування, чого ним зроблено не було. Вчинення дій для отримання дозволу на спеціальне водокористування не встановлювало права позивача на продовження забору підземних прісних вод зі свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради. З огляду на наведене, відповідачем правомірно здійснено нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та виставлено вимогу у формі претензії № 156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до ст. 68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до Акта перевірки позивачем здійснюється самовільний забір підземних прісних вод із свердловин (№№ 1, 2 в с. Гаї, № 4 в с. Дітківці, № 6 в с. Суховоля) на виробничі потреби без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням права державної власності на надра, та є порушенням статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося сторонами, що позивач для забезпечення виробничих та господарсько-побутових потреб товариства здійснював та здійснює спеціальне використання водних ресурсів, а саме забір підземних прісних вод із 6 артезіанських свердловин ( № 1, 2, 4, 6 - діючі, № З, 5 - резервні).

Спеціальне водокористування здійснювалось та здійснюється на підставі дозволів на спеціальне водокористування, а саме:

- Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-364-10/Льв., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області від 21.10.2010 року із терміном дії до 21.10.2013 року;

- Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-201014/Льв., виданого Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 07.05.2014 року із терміном дії Дозволу до 07.05.2017 року.

Частиною другою ст. 2 Водного кодексу України, який є спеціальним законом у сфері водних відносин, встановлено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України:

- водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

- забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Статтею 21 Кодексу України про надра передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів.

Відповідач стверджує, що спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий відповідно до вимог Кодексу України про надра, дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування, виданий відповідно до вимог Водного кодексу України, - право на їх використання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що позивачем не порушено вимог статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра під час здійснення забору підземних прісних вод із свердловин № 1, 2 в с. Гаї, № 4 в с. Дітківці, № 6 в с. Суховоля, а адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області № 546-06 від 30.07.2014 року щодо отримання СТОВ «Прогрес-плюс» спеціального дозволу на користування надрами, для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля, визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, слід задовольнити.

У претензії № 156 від 12.08.2014 року зазначено, що позивачем у період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року здійснено самовільний забір підземних прісних вод (об'ємом 7400,0 м. куб.) із свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради, без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що у період з 21.10.2010 року по 21.10.2013 року позивач здійснював спеціальне водокористування на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-364-10/Льв., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Львівській області від 21.10.2010 року із терміном дії до 21.10.2013 року.

З метою отримання нового дозволу на спеціальне водокористування позивач уклав договір № 13/10/17- 2 про виконання робіт від 17 жовтня 2013 року із ТОВ «Мноліт-Еко».

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Моноліт-Еко» зобов'язувалось виконати наступні роботи: розрахунок, обґрунтування водоспоживання та водовідведення; підготовка необхідного пакету документів та подання його на погодження з метою отримання Дозволу на спеціальне водокористування для СТОВ «Прогрес-Плюс».

ТОВ «Моноліт-Еко», на виконання умов вищевказаного договору про виконання робіт, від імені СТОВ «Прогрес-Плюс» 28.11.2013 року подало відповідний пакет документів для отримання Дозволу на спеціальне водокористування для погодження в органи державної служби геології та надр України. В свою чергу, Державна служба геології та надр України надіслала запит в ДП НАК «Надра України» «Західгеологія» на рекомендації щодо використання підземних природних ресурсів.

Після отримання погодження з ДП НАК «Надра України» «Західгеологія», СТОВ «Прогрес-Плюс» 06.05.2014 року отримано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-201014/Льв.

Позивач стверджував, що ним вживались відповідні дії щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування. Однак з причин, що не залежать від позивача, а саме - несвоєчасне погодження клопотання про видачу Дозволу ДП НАК «Надра України» «Західгеологія», дозвіл було отримано лише 06.05.2014 року. Відтак, у зв'язку з відсутністю вини у несвоєчасному отриманні дозволу на спеціальне водокористування, застосування до позивача відповідальності у вигляді стягнення збитків є протиправним.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження позивача щодо відсутності його вини у порушенні норм природоохоронного законодавства та використанні підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки єдиною правовою підставою для здійснення забору підземних прісних вод для виробничих потреб є отриманий у встановленому законом порядку дозвіл на спеціальне водокористування. Позивач не заперечував факту забору підземних прісних вод зі свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради, без дозволу на спеціальне водокористування за період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року.

Таким чином із вищенаведеного колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі претензії № 156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, слід відмовити.

Відповідно до ст. 200 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення здодержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року у справі № 813/6057/14 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко