Постанова № 43671983, 24.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р. Справа № 805/69/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Колегія суддів Донецького окружного адміністративного суду під головуванням судді Бабаш Г.П., суддів Дмитрієва В.С., Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів №963 від 29.08.2014 року та №1720о/с від 29.08.2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді начальника державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу №367о/с від 10.10.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відповідач 2), Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відповідач 3) про визнання незаконними та скасування наказів №963 від 29.08.2014 року та №1720о/с від 29.08.2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді начальника державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу №367о/с від 10.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказами МВС України від 29.08.2014 року №963 та від 29.08.2014 року №1720о/с у відповідності до п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ його звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 10.10.2014 року №367о/с скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 08.09.2014 року №334о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «а» Положення (за віком) у запас. Також в даному наказі зазначено, що позивач вважається звільненим за п. 64 «є» Положення (за порушення дисципліни) наказом МВС України від 29.08.2014 року №1720о/с. Проте, в зазначених наказах МВС України не наведено, які саме обставини стали підставою їх прийняття, та які саме дії, нібито вчинені позивачем, кваліфіковано МВС України як неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення службової дисципліни тощо. Зі спірними наказами, окрім наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 10.10.2014 року №367о\с, на момент подання позову до суду не ознайомлений. З наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 10.10.2014 року №367о\с був ознайомлений 17.12.2014 року. Вважає, що був звільнений з органів внутрішніх справ з порушенням порядку застосування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення, оскільки ані з наказом про призначення службового розслідування, ані з результатами його проведення не був ознайомлений. З урахуванням зазначеного, просить визнати незаконними та скасувати накази №963 від 29.08.2014 року та №1720о/с від 29.08.2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ, поновити на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, визнати незаконним та скасувати наказ №367о/с від 10.10.2014 року.

Відповідач 1 не погоджується з позовними вимогами позивача, в матеріалах справи наявні заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач 1 зазначає, що згідно матеріалів службового розслідування позивача звільнено з органів внутрішніх справ за неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення дисципліни. Так, згідно висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками, зокрема, ГУ МВС в Донецькій області від 29.08.2014 року за інформацією окремих жителів м. Красноармійська (свої дані надавати відмовились) та з пояснень заступника начальника МВ - начальника МГБ Красноармійського МВ підполковника міліції Шмигленка Ю.Є. позивач під час перебування у місті представників «ДНР» та проведення проросійських мітингів у травні 2014 року явно підтримував інтереси незаконних збройних формувань. Його близькі родичі брали активну учать у антиукраїнських мітингах. При спілкуванні працівників МВС України з окремими працівниками вказаного відділу ДАІ останні повідомили, що ОСОБА_1 вимагав та отримував від підлеглих по 2000 грн. за їх подальше перебування на посадах. Крім того, за результатами опитування позивача з використанням поліграфа отримані значні реакції на запитання, що стосуються фактів корупційних діянь, а також отримані значні реакції на запитання, що стосуються підтримки сепаратизму. Таким чином, службовим розслідуванням було встановлено грубе порушення позивачем службової дисципліни, у зв'язку з чим останнього звільнено з органів внутрішніх справ. З урахуванням зазначеного, вважає, що спірні в даній справі накази прийняті на законних підставах, а вимоги позивача є необґрунтованими. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 2 не погоджується з позовними вимогами. До суду надав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва з власноручним рапортом про звільнення за віком (п. 64 Положення) у зв'язку з наявністю віку та вислуги років. Прохання позивача було задоволено та наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 08.09.2014 року №334о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «а» Положення. Проте. Міністр внутрішніх справ України у межах своїх повноважень видав накази від 29.08.2014 року №963 та №1720о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» Положення. Дані накази органу вищого рівня за принципом єдиноначальництва є обов'язковими для виконання підпорядкованим підрозділам. Тому ГУ МВС України в Донецькій області видано наказ від 10.10.2014 року №367о/с про зміну підстави звільненні позивача за п. 64 «а» на п. 64 «є» Положення. Крім того, відповідач 2 зазначив, що посилання позивача на положення Кодексу законів України про працю в частині непроведення з ним повного розрахунку є необґрунтованим, оскільки на працівників міліції зазначені норми не поширюються. Також, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення його на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області такими, що суперечать його волевиявленню, оскільки у серпні 2014 року останнім власноруч написано рапорт на звільнення, крім того підполковник ОСОБА_1 на день звільнення з органів внутрішніх справ досяг граничного віку перебування на службі. Таким чином, при виданні наказу від 10.10.2014 року №367о/с Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем 3 до суду не надано письмових пояснень або заперечень проти адміністративного позову.

Позивачем та представником відповідача 3 до суду надано письмові заяви про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідачі 1, 2 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Відповідачами 1, 2 до суду надавались клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, які вмотивовані неможливістю прибуття представників внаслідок обмеження фінансування та складності пересування в регіоні з приводу проведення антитерористичної операції. Проте ухвалами Донецького окружного адміністративного суду в задоволенні зазначених клопотань відмовлено, у зв'язку з технічною неможливістю (відсутністю необхідного обладнання тощо) проведення таких судових засідань.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Наказом №113 о/с від 07.06.1984 року позивача прийнято на службу до органів внутрішніх справ та направлено для проходження служби до відділення Державної автомобільної інспекції Красноармійського РОВД УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області. Останнє за період проходження служби присвоєне ОСОБА_1 спеціальне звання - підполковник міліції.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 08.09.2014 року №334о/с на підставі рапорту від 18.08.2014 року підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 «а» (за віком) Положення з 22 вересня 2014 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 року №963 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дзержинського МВ, Добропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій та УМВС України на Донецькій залізниці» за неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення дисципліни, ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ст. 10 Закону України «Про міліцію», та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 року №1720о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ.

У відповідності до наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 10.10.2014 року №367о/с скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 08.09.2014 року №334о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «а» Положення (за віком) у запас. Також в наказі від 10.10.2014 року №367о/с зазначено, що позивач вважається звільненим наказом МВС України від 29.08.2014 року №1720о/с за п. 64 «є» Положення (за порушення дисципліни).

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Керуючись статтею 21 Закону України «Про міліцію» працівник міліції має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права.

Позивач не погоджується із вказаними наказами відповідачів та вважає, що спірними наказами порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Предметом доказування в цій справі є правомірність застосування до позивача п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ щодо звільнення його з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до статті 18 названого Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед них є і звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Статуту передбачений порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Статтями 16 та 18 цього Статуту встановлений строк накладення дисциплінарних стягнень та їх виконання відповідно.

Аналізуючи доводи відповідача 1 щодо правомірності наказу МВС України від 29 серпня 2014 року №963, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Підставою для прийняття спірного наказу стало неналежне виконання позивачем функціональних обов'язків, порушення дисципліни, ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ст. 10 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

На підтвердження викладеного, суб'єктом владних повноважень надано висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці від 29 серпня 2014 року, складений за результатами розгляду матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу МВС України від 29 серпня 2014 року №889 відповідно до вимог пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.

Зі змісту зазначеного висновку вбачається встановлення за інформацією окремих жителів м. Красноармійська (свої дані надавати відмовились) та з пояснень заступника начальника МВ - начальника МГБ Красноармійського МВ підполковника міліції Шмигленка Ю.Є., що позивач під час перебування у місті представників «ДНР» та проведення проросійських мітингів у травні 2014 року явно підтримував інтереси незаконних збройних формувань. Його близькі родичі брали активну учать у антиукраїнських мітингах. При спілкуванні працівників МВС України з окремими працівниками вказаного відділу ДАІ (будь-які пояснення з цього приводу надавати відмовились) останні повідомили, що ОСОБА_1 вимагав та отримував від підлеглих по 2000 грн. за їх подальше перебування на посадах. Крім того, за результатами опитування позивача з використанням поліграфа отримані значні реакції на запитання, що стосуються фактів корупційних діянь, а також отримані значні реакції на запитання, що стосуються підтримки сепаратизму.

Доказів, на підтвердження причетності позивача до протиправних дій та зв'язків з «ДНР», під час розгляду справи відповідачем 1 не надано, так само як не зазначено про існування таких у висновку службової перевірки.

Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у Генеральної прокуратури України витребувано матеріали службового розслідування, проведеного комісіями Міністерства внутрішніх справ України у відношенні ОСОБА_1. проте зазначені документи до суду не надані.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність відповідачами неналежного виконання ОСОБА_1 функціональних обов'язків та порушення дисципліни, що є підставою для визнання оскаржуваних наказів МВС України №963 від 29 серпня 2014 року та №1720 о/с від 29 серпня 2014 року протиправними та їх скасування в частині звільнення позивача.

Також, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Донецькій області №367 о/с від 10 жовтня 2014 року підлягають задоволенню, оскільки підставою прийняття зазначеного наказу є спірні в даній справі та визнані судом протиправними та такими, що підлягають скасуванню, накази МВС України від 29.08.2014 року №963 та №1720о/с.

Щодо вимог позивача в частині поновлення його на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 22 вересня 2014 року наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 08.09.2014 року №334о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі рапорту від 18.08.2014 року.

Тобто, вимога ОСОБА_1 щодо поновлення його на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області фактично суперечить його волевиявленню, вираженому у написанні 18 серпня 2014 року рапорту на звільнення з органів внутрішніх справ з приводу досягнення граничного віку перебування на службі, та, відповідно, реалізованому вищезазначеним наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 08.09.2014 року №334о/с.

Крім того, суд зауважує на те, що визнання протиправним та скасування спірного в даній справі наказу ГУ МВС України в Донецькій області №367 о/с від 10 жовтня 2014 року є належним захистом порушених прав позивача, оскільки саме зазначеним наказом відповідачем 2 скасовано наказ від 08.09.2014 року №334о/с, яким ОСОБА_1 за власним бажанням звільнений з органів внутрішніх справ України.

Водночас, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу є необґрунтованими, оскільки позивач, звільнений з органів внутрішніх справ у вересні 2014 року наказом №334о/с, не мав на меті продовження проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами по справі не доведено правомірність оскаржуваних наказів.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Перевіривши оскаржувані позивачем накази про звільнення на дотримання вимог вищезазначених нормативних актів, суд вважає їх неправомірними, а адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів №963 від 29.08.2014 року та №1720о/с від 29.08.2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді начальника державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу №367о/с від 10.10.2014 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року №963 в частині звільнення ОСОБА_1, підполковника міліції, начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року №1720 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, підполковника міліції, начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, з органів внутрішніх справ.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 10 жовтня 2014 року №367о/с, яким скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 08 вересня 2014 року №334о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком) у запас, та яким ОСОБА_1 звільнено за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Бабаш Г.П.

Судді Тарасенко І.М.

Дмитрієв В.С.