Вирок № 43670897, 02.04.2015, Старобільський районний суд Луганської області

02.04.2015

ЄУН 431/816/15-к

провадження 1-кп/431/82/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольській І.Ю.,

за участі прокурора Стародубцевої О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Старобільська Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старобільська Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, не працюючого, судимого:

1) 21 травня 2013 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт, покарання відбув повністю,

2) 24 лютого 2014 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 на початку вересня 2014 року в денний час, реалізуючи намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєну повторно, знаходячись на території домоволодіння, а саме в гаражному приміщенні за адресою АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку двох болгарок марки DWT, які поклав до поліетиленового пакету та взяв з собою, для подальшого зберігання та продажу, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1250 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, докладно розповів про обставини скоєного злочину, щиросердечно розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілого, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченого. Крім того, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєну повторно.

При призначенні виду покарання ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, скоїв злочин середньої тяжкості. За місцем проживання характеризується задовільно. Офіційно не працює. На обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра або у лікаря-психіатра не перебуває. Матеріальна шкода потерпілому відшкодована.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не вбачає.

Виходячи із загальних принципів призначення покарання, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий та скоїв злочин у період випробувального строку за попереднім вироком, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі на визначений строк в кримінально-виконавчій установі закритого типу, оскільки таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим, достатнім для його виправлення і необхідним для попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення у період випробувального строку за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2015 року, яким він засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробульним строком на один рік, суд вважає необхідним призначити покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого згідно до ст. 126 КПК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2014 року у вигляді одного місяця та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки один місяць з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Строк покарання відраховувати з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави - одержувач УДКСУ у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 36-21/7 від 24.02.2015 року у розмірі 537, 60 гривень.

Речові докази: болгарка марки DWT-115 та болгарка марки DWT-230, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2.

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Олійник С.В.