Ухвала суду № 43667451, 14.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Київ К/800/63026/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 р.

у справі № 808/3094/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів України в Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» (далі - позивач, ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів України в Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. залишити без змін.

У касаційній скарзі ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 №0000762211 прийнято на підставі акта №285/08-27-2211/33985999 від 09.04.2014р. «Про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до вимог Податкового кодексу України ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» за період з 20.11.2013 року по 28.03.2014».

В акті перевірки №285/08-27-2211/33985999 від 09.04.2014р. зроблено висновок про порушення ТОВ з ІІ "БОСАЛ-ЗАЗ" вимог п.126.1 ст.126 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, які визначені контролюючим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень №0000182302, №0009991501 та в результаті самостійного узгодження підприємством податкових зобов'язань шляхом подання до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Декларації з податку на додану вартість №9087511788 від 16.01.2014 р.

Щодо узгодження податкових зобов'язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302, №0009991501, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, у разу його оскарження до суду, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові повідомлення-рішення №0000182302, №0009991501 були оскаржені позивачем у судовому порядку. За наслідками розгляд справ судами ухвалено рішення, якими відмовлено у задоволенні позовів ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» з огляду на правомірність та обґрунтованість вказаних рішень податкового органу. Рішення суду щодо податкового повідомлення-рішення №0000182302 набрало законної сили 15.10.2013 р. (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №2а-0870/12153/11), рішення суду щодо податкового повідомлення-рішення №0009991501 набрало законної сили 28.11.2013 р. (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 р. у справі №0870/12305/12).

Відповідно до пункту 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, відбулася поза межами встановлених законом строків.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302, №0009991501.

Щодо несплати самостійно узгоджених позивачем податкових зобов'язань, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до податкового органу подано Декларацію з податку на додану вартість №9087511788 від 16.01.2014 р., в якій платником самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.203.1 ст. 203ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації і має бути сплачено у визначені п.57.1 ст.57 ПК України строки.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що за прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань (57 днів), податковим органом правомірно застосовано до ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» відхилити.

2.Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов