Ухвала суду № 43667312, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Київ К/9991/61094/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012

у справі № 2а-2634/12/2070

за позовом Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство

„Вода"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Виробничо-технологічне підприємство „Вода" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000850847 від 30.12.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000850847 від 30.12.2011.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог Комунального підприємства „Виробничо - технологічне підприємство „Вода" про скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000850847 від 30.12.2011, про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 грн., з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, в іншій частині постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції повністю та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Комунальне підприємство „Виробничо-технологічне підприємство „Вода" оскаржила її в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання дотримання податкового законодавства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість та складено акт № 2342/47-0/33206804 від 28.12.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000850847 від 30.12.2011, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 1321063 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 132106, 30 грн.

Рішенням № 114 від 30.09.2010 Державної податкової адміністрації у Харківській області позивачу з 30.09.2010 по 28.12.2010 надано строк на розстрочення сплати податкових зобов'язань (що виникли до 30.09.2010 року) під проценти за податок на додану вартість у розмірі 2014380 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 114/с від 04.11.2010 з 04.11.2010 скасоване рішення № 114 від 30.09.2010 про розстрочення податкових зобов'язань.

20.01.2011 до позивачем подано податкову декларацію по податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість звітного (податкового) періоду підприємством визначено з позитивним значенням у сумі 1321063 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 9 від 21.02.2011 позивачу на строк з 04.02.2011 по 26.12.2011 надано розстрочення сплати податкових зобов'язань під проценти за платежем податок на додану вартість у розмірі 8482645, 20 грн.

Відповідно до п. 100.1, 100.2, 100.4, 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу; платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання; підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків; розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу (пп. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 зазначеного Кодексу).

Пунктом 4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1036, передбачено, що з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби. При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховується пеня та штраф, у розмірах, передбачених Кодексом (п. 4.6 зазначеного Порядку).

Відповідно до пп. 1.9, 3.9, 4.5, 4.7 вказаного Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання; на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу); рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору; з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Пунктом 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 126 даного Кодексу у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 у справі № 2а-2634/12/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода" відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 у справі № 2а-2634/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко