Постанова № 43666953, 14.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 916/4894/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» - Яцевич О.С. - за довіреністю;

від прокуратури - Закернична І.П. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря - Краснощок О.О. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на рішення господарського суду Одеської області від 13 лютого 2015 року

по справі №916/4894/14

за позовом Дунайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

(склад учасників процесу зазначений згідно оскаржуваного рішення)

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 14.04.2015р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014р. Дунайський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (надалі - позивач, Інспекція) до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (надалі - відповідач, ПрАТ «УДП») Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (надалі - ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП») про стягнення 181810,20грн. збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування - забору води з р.Дунай в кількості 12714м.куб.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Інспекцією було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в результаті якої встановлено, що Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» з 01.12.2013р. по 31.05.2014р. здійснено самовільний забір води у кількості 12714м.куб. з р.Дунай для виробничих потреб, в наслідок чого державі заподіяні збитки у сумі 181810,20грн.

З посиланням на норми ст.ст.1,48,49,110,111 Водного кодексу України, ст.38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14.01.2015р. ПрАТ «УДП» подало місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.02.2015р. (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено частково - стягнуто з ПрАТ «УДП» до Державного бюджету України 173015,70грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання водних ресурсів; в решті позову відмовлено; стягнуто з ПрАТ «УДП» на користь Державного бюджету України - судовий збір в сумі 3460,21грн.; стягнуто з державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 175,99грн.

Рішення вмотивовано тим, що у період з 01.12.2013р. по 22.05.2014р. у ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, оскільки виданий заводу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області дозвіл на спеціальне водокористування від 27.12.2010р. № УКР 1795-А/Оде діяв до 30.11.2013р., а наступний дозвіл № УКР1795-А/Оде було видано заводу лише 23.05.2014 р. Заподіяна шкода внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується належними доказами, які наявні в матеріалах справі: протоколом про адміністративне правопорушення, постановою суду про накладення адміністративного стягнення, актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства. З відомостей, які містяться у довідках ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» №023/1014 від 16.07.2014р. та №023/1188 від 03.09.2014р. вбачається, що заводом з 01.12.2013р. по 22.05.2014р. здійснено забір-відведення технічної води з р.Дунай в обсязі 12099 куб.м. Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог статей 48, 49 Водного кодексу України самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього) у період з 01.12.2013р. по 22.05.2014р., який не спростовано відповідачем, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 173015,70грн. (відповідний розрахунок за вищезазначений період приведений судом першої інстанції у тексті рішення).

Також місцевий господарський суд у своєму рішенні визнав недоведеними вимоги прокурора про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у вигляді самовільного водокористування в період з 23.05.2014р. по 31.05.2014р., оскільки наявний в матеріалах справи дозвіл на спецводокористування №УКР1795-А/Оде, виданий заводу Одеською обласною державною адміністрацією 23.05.2014р. ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП», підтверджує, що з 23.05.2014р. ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» здійснює водокористування на виробничі та госппобутові потреби без порушень ст.49 Водного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду від 13.02.2015р. ПрАТ «УДП» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення з наступних підстав:

- клопотання з усіма необхідними матеріалами для затвердження спецводокористування для ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» в частині забору води з р.Дунай в обсязі 137,560 тис.м.куб в рік було направлено на адресу Одеського управління водних ресурсів із супровідним листом від 17.12.2013р. та листом від 27.12.2013р. Одеське обласне управління ресурсів погодило ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» терміном на 5 років забір води з р.Дунай для технологічних потреб в об'ємі 137,560тис.м.куб. на рік та на підставі цього листа про погодження, ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» проводився забір води з р.Дунай в період з грудня 2013 р. по 23.05.2014р.;

- документально підтверджений дозвіл на спецводокористування був виданий ПрАТ «УДП» в особі ГВСП «Кілійський ССЗ» лише 23.05.2014р. в зв'язку з чим ніякого порушення діючого законодавства з провини УДП немає, так як згідно постанови Кабміну України №77 від 27.01.2010р. «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» установлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право проводити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 (десять) робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. відновлено ПрАТ «УДП» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники прокуратури та Інспекції заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод є госпрозрахунковим відособленим структурним підрозділом ПрАТ «УДП», основним видом діяльності якого є суднобудівництво та судноремонт, а також виробництво різноманітної машинобудівельної продукції (п.п.2.1,2.2. Положення ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП», затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України №364 від 09.08.2011р.).

Господарську діяльність завод здійснює на земельних ділянках загальною площею 21,9506га (для обслуговування та експлуатації основних та допоміжних приміщень заводу), якою користується на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №205567, ЯЯ №205568, ЯЯ №205566 від 20.01.2005р., виданими державному підприємству «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод».

27.12.2010р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області було видано ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» дозвіл на спецводокористування № УКР1795-А/Оде. Термін дії дозволу - до 30.11.2013р.

23.05.2014р. Одеською обласною державною адміністрацією було видано ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» дозвіл на спеводокористування № УКР1795-А/Оде, термін дії якого визначено до 27.12.2018р.

На підставі вищезазначених дозволів ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» здійснювалось водокористування на виробничі та госппобутові потреби. Водопостачання Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу здійснюється з міськводопроводу та р.Дунай; вода забирається з р.Дунай за допомогою насосів.

З 20.05.2014р. по 04.06.2014р. Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря проведено планову перевірку дотримання ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт, в якому встановлено порушення п.9 ч.1 ст. 44 та ч.1 ст.49 Водного кодексу України, а саме: факт самовільного забору води з р.Дунай для виробничих та господарсько-побутових потреб в період з 01.12.2013р. по 31.05.2014р. без дозволу на здійснення спеціального водокористування.

Відповідно до довідки ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» №023/1014 від 16.07.2014р. за період з 01.12.2013р. по 31.05.2014р. ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» з р.Дунай забрано 12714м.куб. води, а саме: грудень 2013р. - 2119м.куб.; січень-травень 2014р. - по 2119м.куб.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Ільїним В.В. здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП», відповідно до якого внаслідок самовільного використання 12714м.куб. води заподіяно збитків на загальну суму 181810,20грн.

04.06.2014р. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Ільїним В.В. складено протокол №101398 про адміністративне правоворушення відносно директора ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» Курдіяшко С.В.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 05.08.2014р. по справі №502/1747/14-п Курдіяшко С.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн. Вказаний штраф сплачений 05.08.2014р., що підтверджується постановою ВДВС Кілійського РУЮ про закінчення виконавчого провадження № ВП № 44898541 від 03.10.2014р.

04.06.2014р. Інспекція надіслала ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» претензію №100015 про відшкодування збитків, заподіяних державі самовільним забором води з р.Дунай без наявності дозвільних документів (без дозволу на спеціальне водокористування), у розмірі 181810,20грн., проте претензія залишена без реагування та відповіді.

У зв'язку з невідшкодуванням ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» збитків у загальному розмірі 181810,20грн. прокурор звернувся до суду з позовом і інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону Чорного моря.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду такого.

Згідно із ч.2 ст.2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Відповідно до з п.9 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно із ч.1 ст.149 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів, що узгоджується з приписами ч.1 ст.38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно із ст.1 Водного кодексу України, водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів: загальне і спеціальне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Згідно із ст.50 Водного Кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до ч.ч.1,2, п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно із ч.ч.1,3 ст.111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

У відповідності до ч.1, п. « 3» ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, що у період з 01.12.2013р. по 22.05.2014р. у ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, та підприємством було самовільно (за відсутності відповідного дозволу) забрано з р.Дунай 12099м.куб. води.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Дунайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Колегія суддів, дослідивши та перевіривши приведений судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» за проміжок часу з 01.12.2013 року по 22.05.2014 року, вважає його обґрунтованим.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено обставину здійснення ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» в порушення вимог ст.ст.48, 49 Водного кодексу України самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього) у період з 01.12.2013р. по 22.05.2014р., внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 173015,70грн.

Позовні вимоги прокурора про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води з р.Дунай за період часу з 23.05.2014р. по 31.05.2014р. задоволенню не підлягають, оскільки у даний період ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» здійснював забір води на підставі дозволу на спеводокористування № УКР1795-А/Оде, виданого 23.05.2014р. Одеською обласною державною адміністрацією було, термін дії дозволу - до 27.12.2018р.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ПрАТ «УДП» з огляду наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування здійснюється за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на приписи ст.55,56 Водного кодексу України, закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування за відсутності рішення органу, що його видав про припинення права ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» на спеціальне водокористування не позбавляє останнього можливості продовжити строк спеціального водокористування у встановленому чинним законодавством порядку. В той же час, дії ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» з використання води після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування, без його продовження та за відсутності рішення компетентного органу про припинення спеціального водокористування, вважаються самовільним водокористуванням.

Відповідно до п.1 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р. (надалі - Порядок) -цей Порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Пунктами 2-4 Порядку визначено, що дозволи на спеціальне водокористування видаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями; місцевого значення - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями, - за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується: у разі використання поверхневих вод - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства); у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди; у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ. Дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови (в редакції Порядку, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже в даному випадку ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» повинен був звернутись з питання видачі дозволу на спеціальне водокористування саме до Одеської обласної державної адміністрації.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що клопотання з усіма необхідними матеріалами для затвердження спецводокористування для ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» в частині забору води з р.Дунай в обсязі 137,560тис.м.куб в рік було направлено на адресу Одеського управління водних ресурсів із супровідним листом від 17.12.2013р.; листом від 27.12.2013р. Одеське обласне управління ресурсів погодило ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» терміном на 5 років забір води з р.Дунай та на підставі цього листа ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» проводився забір води з р.Дунай в період з грудня 2013 р. по 23.05.2014р. Отже в даному випадку застосовується принцип мовчазної згоди, ніякого порушення діючого законодавства з провини ПрАТ «УДП» немає.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2013р. ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» звернулось до начальника Одеського обласного управління водних ресурсів з листом, відповідно до якого направляє на розгляд матеріали для узгодження умов спецводокористування для ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» в частині забору води з р.Дунай в обсязі 137560тис.м.куб на рік.

Одеське обласне управління водних ресурсів у своєму листі на адресу ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» №2878/23/12 від 27.12.2013р. «Про погодження клопотання з обґрунтуванням у потребі води» повідомило про те, що розглянувши надані матеріали, Управління погоджує ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» терміном на 5 років забір води з р.Дунай для технологічних потреб в об'ємі нормативно-розрахункового водоспоживання 137560тис.м.куб. на рік при виконанні низки умов.

Статтею 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до п.6 ст.4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі, якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Таким чином з приписів цієї норми вказаного Закону вбачається, що, принцип мовчазної згоди може бути застосований лише в разі подання відповідної заяви в установленому порядку та документів в повному обсязі, що ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» зроблено не було.

Лист з матеріалами для узгодження умов спеціального водокористування був направлений ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» до Одеського обласного управління водних ресурсів, докази звернення з клопотанням про видачу дозволу на спецводокористування з усіма необхідними документами та погодженнями до Одеської обласної державної адміністрації в матеріалах справи відсутні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ГВСП «Кілійський ССЗ» ПрАТ «УДП» ініціював процедуру отримання нового дозволу на спеціальне водокористування лише 17.12.2013р., в той час як термін дії попереднього дозволу - №УКР1795-А/Оде закінчився 30.11.2013р., тобто отримання нового дозволу із затримкою відбулось саме внаслідок бездіяльності відповідача.

Отже доводи апеляційної скарги ПрАТ «УДП» не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування рішення слугувати неспроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 13.02.2015р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.49, 99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.02.2015р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.04.2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.