Постанова № 43666729, 14.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа№ 925/869/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників

сторін: від позивача - Шляпін О.Ю.

від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.10.2014р.

у справі № 925/869/14 (суддя Хабазня Ю.А.)

за позовом Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6

про стягнення 4 466,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про стягнення 4 466,03 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.10.2014р. у справі № 925/869/14 позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" (м.Монастирище, вул.Суворова,3, ідентифікаційний код 25584373) 4039,67 грн. основного боргу за надані послуги, 282,07 грн. інфляційних, 144,29 грн. 3% річних, 1827 грн. судових витрат - разом 6293,03 грн. (шість тисяч двісті дев'яносто три гривні три копійки).

Не погодившись із вказаним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015р. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 р. у справі №925/869/14 прийнято до провадження у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю. (доповідач), суддів: Гончарова С.А., Самсіна Р.І. та призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/356/15 від 30.03.2015р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Шапатили Є.Ю. у відпустці відповідно до підпунктів 3.1.13 пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №925/869/14.

Відповідно до довідки про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 30.03.2015р. справу призначено колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Баранець О.М. судді: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6. Розгляд справи призначено на 31.03.2015р.

В судовому засіданні 31.03.2015 року оголошено перерву до 14.04.2015 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, приміщення №20 і 21 по АДРЕСА_1 придбані відповідачем на підставі договору міни квартири від 07.08.2008 р. з ОСОБА_8 та на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2005 із продавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та належать відповідачу на праві приватної власності.

Відповідно до Робочого проекту, розробленого ПМП "Політехнік" у 2008 році на замовлення ОСОБА_7 та виходячи з технічних умов, виданих позивачем на встановлення приладу обліку, відповідачем було виконано роботи по частковому демонтажу існуючої системи опалення квартир №20 і №21. Так, згідно з Робочим проектом "після спрямлення стояків опалення в приміщенні магазину залишається 15 метрів трубопроводів діаметром 27 мм. Після спрямлення трубопроводів рушниковисушувачів в магазині залишається 6 метрів металопластикових трубопроводів діаметром 20 мм… Розрахункові сумарні втрати тепла ізольованих трубопроводів магазину складають 362 Вт/год." "Максимальне теплове навантаження приміщення складається з навантаження від втрат теплової енергії в ізольованих стояках та максимального теплового навантаження опалювальних приладів".

Згідно з робочим проектом "Вузол обліку теплової енергії на приміщення квартир №20 та №21, які переобладнуються під магазин в житловому будинку. Адреса АДРЕСА_1", розробленим позивачем, за замовленням відповідача було виконано пусконалагоджувальні роботи лічильника теплової енергії АДРЕСА_1 м. Монастирище та видана технічна документація, "прийнято до комерційного обліку вузол обліку тепла ULTRAHEAT 2WR6, що обраховує облік споживання теплової енергії приміщенням кв. АДРЕСА_1" про що складено два акти від 05.11.2008р. Згідно із заявою відповідача від 08.11.2011 покази лічильника зафіксовані актом від 09.11.2011р. на рівні "0000000 kwh".

Згідно з договором від 01.01.2010 відповідач отримував від позивача послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення квартир АДРЕСА_1. Договір втратив чинність, що визнається сторонами.

17.08.2010 інспекція Держархбудконтролю у Черкаській області надала дозвіл ОСОБА_7 на виконання будівельних робіт, підрядником яких є ПМП "Політехнік", з реконструкції квартир №20 і №21 під магазин роздрібної торгівлі відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ "Уманьбудпроект" та затвердженої 07.08.2009.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.10.2010 у справі №2-358/10 визнано договір між дочірнім підприємством "Теплокомуненерго" відкритого акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" та ОСОБА_6 на надання послуг з централізованого опалення і обслуговування внутрішньобудинкових мереж, таким, що відбувся у період з 01.10.2009 до 01.08.2010, стягнуто на користь позивача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за цей же період.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.05.2011 №91 квартири АДРЕСА_1, виведено із житлового фонду, рекомендовано Монастирищенському виробничому відділку Черкаського бюро технічної інвентаризації погасити раніше існуючі документи на квартири №20 і 21, зобов'язано відповідача заключити договори по їх обслуговуванню з комунальними службами, а також по завершенню будівельних робіт, оформити документи на магазин змішаної торгівлі згідно з чинним законодавством.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.08.2012 у справі №2-17/12 визнано договір між дочірнім підприємством "Теплокомуненерго" відкритого акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" та ОСОБА_6 на надання послуг з централізованого опалення і обслуговування внутрішньобудинкових мереж, таким, що відбувся у період з 02.08.2010 по 26.05.2011, стягнуто на користь позивача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 02.08.2010 по 26.05.2011.

Вищеназваними рішеннями Монастирищенського районного суду встановлено факти виконання відповідачем робіт відповідно до вищеназваного Робочого проекту 2008 року, включення спрямлених стояків квартир №20 і 21 у внутрішньобудинкову систему опалення будинку АДРЕСА_1 і подачу протягом відповідних опалювальних сезонів 2009-2010 та 2010-2011 років теплової енергії позивачем, у зв'язку з чим (та в тому числі у зв'язку з чим) на користь позивача було стягнено з ОСОБА_7 вартість наданих послуг з опалення квартир №20 і 21.

Позивач листами від 01.06.2012 вих.№296 та від 09.10.2012 вих.№583 надіслав відповідачу проекти договорів №16-ТО від 29.05.2012 "Про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання і водовідведення" та №16-ТІ від 09.10.2012 "Про надання послуг з централізованого опалення" на нежитлові приміщення №20 та №21 для їх укладення та повернення одного екземпляру підписаного договору. Згідно з п.48 проекту договору №16-ТІ від 09.10.2012 "при встановленні вузла обліку теплової енергії - споживач сплачує за віддачу тепла від тепломереж, які знаходяться в приміщенні та які не обліковуються вузлом обліку теплової енергії або за віддачу тепла від мереж теплопостачання місць загального користування (згідно з проектних рішень)". Однак відповідач відповіді на них не надав, підписаних договорів позивачу не повернув, розбіжностей чи зауважень до змісту правочинів не направив.

Актом від 11.12.2012 "перевірки дотримання вданих технічних умов та проектних рішень на переобладнання кв. 20-21 в житловому будинку АДРЕСА_1 під магазин роздрібної торгівлі", підписаним ОСОБА_7, зокрема було установлено, що схема підключення відповідає проекту, що теплове навантаження визначено проектом, що наявним є розрахунок втрат через ізольовані стояки, що спрямлення стояків і їх монтаж відповідає проектному рішенню.

Теплова енергія подавалась позивачем у будинок АДРЕСА_1 протягом опалювальних сезонів 2011-2014 років у періоди з 14.10.2011 р. по 16.04.2012 р., з 15.10.2012 р. по 15.04.2013 р. та з 03.10.2013 р. по 15.04.2014; відповідно до розпоряджень Монастирищенської районної державної адміністрації від 15.04.2014 р. №44, від 30.09.2013 р. №92, від 09.04.2013 р. №36, від 02.10.2012 р. №175, від 09.04.2012 р. №57/01-02-1 та від 10.10.2011 р. №194; а також рішень виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.03.2014 р. №93, від 26.09.2013 р. №151, від 12.04.2013 р. №66, від 26.09.2012 р. №2012, від 28.03.2012 р. №45 та від 28.09.2011 р. №174 щодо початку і закінчення опалювальних періодів. Також подача теплової енергії у будинок підтверджується актами на відпуск теплової енергії позивачем іншим особам-споживачам цього будинку (від 24.10.2011 р. ПП ОСОБА_11; від 19.04.2012 р. ОСОБА_11; від 24.10.2012 р. ТВБВ "Ощадбанк" №10023/0134; від 17.04.2013 р. ТВБВ "Ощадбанк" №10023/0134; від 22.10.2013 р. ветаптека, ОСОБА_12; від 22.04.2104 р. ветаптека, ОСОБА_12).

Протягом вищевказаних періодів відповідачу направлялись акти про відпущену кількість теплової енергії ("втрати теплової енергії від існуючих мереж, які проходять через приміщення і не обліковуються теплолічильником (згідно проектного рішення)", а також рахунки на оплату, які залишені відповідачем без підписання та оплати.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними доказами, а також: виписками по рахунку відповідача за 2011-2014 роки; договором міни квартир від 07.08.2008 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (на кв. №20); витягом з Державного реєстру правочинів від 26.10.2005 р. №1649958, виданим приватним нотаріусом Монастирищенського району Горбуновою М.І. (на кв.№21); випискою з рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №91 від 26.05.2011 р.; листами від 01.06.2012 р. вих.№296 та від 09.10.2012 р. вих.№583 з проектами договорів №16-ТО від 29.05.2012 р. та №16-ТІ від 09.10.2012 р., та доказами їх відправки відповідачу (а.с.30-36 т.1); актами про відпущену кількість теплової енергії ("втрати теплової енергії від існуючих мереж, які проходять через приміщення і не обліковуються теплолічильником (згідно проектного рішення)") за жовтень 2011 року, від 18.11.2011 р., від 25.01.2012 р. (2 акти), від 20.02.2012 р., від 26.03.2012 р., від 19.04.2012 р., від 24.10.2012 р., від 26.11.2012 р., від 18.12.2012 р., від 23.01.2013 р., від 19.02.2013 р., від 20.03.2013 р., від 17.04.2013 р., від 22.10.2013 р., від 22.11.2013 р., від 24.12.2013 р., від 27.01.2014 р., від 24.02.2014 р., від 25.06.2014 р., від 22.04.2014 р.; рахунками за теплопостачання від 22.11.2011 р. №1023, від 21.12.2011 р. №1199, від 23.01.2012 р. №137, від 23.02.2012 р. "262, від 26.03.2012 р. №429, від 23.04.2012 р. №543, від 23.10.2012 р. №761, від 26.11.2012 р. №881, від 20.12.2012 р. №1041, від 23.01.2013 р. №66, від 25.02.2013 р. №172, від 25.03.2013 р. №328, від 18.04.2013 р. №441 від 25.10.2013 р. №672, від 25.11.2013 р. №771, від 23.12.2013 р. №933, від 18.12.2013 р. №838, від 31.01.2014 р. №70, від 24.03.2014 р. №348, від 18.03.2014 р. №252, від 23.04.2014 р. №440 з доказами їх направлення відповідачу; робочим проектом "реконструкція системи опалення квартир №20 та №21 в житловому будинку по АДРЕСА_1, які переобладнуються під магазин (розширення магазину "Перлина", затвердженого директором ПМП "Політехнік" 20.10.2008 р., замовником якого є ОСОБА_7; рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 04.08.2011 р. №151 "Про затвердження тарифів на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для населення, бюджетних установ та інших споживачів"; Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 24.01.2014 р. №37 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП "Теплокомуненерго" ПАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"; Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2014 р. №182 "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" (із змінами); рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 29.08.2012 р. №180 про визначення виконавцем послуг із виробництва, поставчання, транспортування теплової енергії для усіх споживачів; рішеннями Монастирищенського районного суду від 07.08.2012 р. у справі №2-17/12 і від 29.10.2010 р. у справі №2-358/10; актом від 11.10.2013 р. проведення обстеження магазину "Перлина", підписаного із запереченнями ОСОБА_7; вимогою позивача відповідачу від 24.04.2014 р. №218 про сплату суми боргу; а також поясненнями представника позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статей 11, 16, 177, 360 Цивільного кодексу України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; об'єктами цивільних прав є … результати робіт, послуги, … а також інші матеріальні і нематеріальні блага; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до статей 16, 19, 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги": порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства: комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт…; 2)міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад…; 3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили; відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до статей 202, 509, 526 Цивільного кодексу України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З придбанням у власність квартир №20 і 21 у відповідача, як їх власника, виник обов'язок брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна (житлового будинку). Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов'язком його співвласників з утримання будинку з метою дотримання, зокрема, санітарних норм. Зміна складових (схеми) системи опалення двох квартир у межах усього будинку не може мати наслідком порушення балансу теплопостачання, теплозбереження (чи інших визначених первісним проектом на його будівництво технічних умов) із суміжними жилими приміщеннями інших власників (споживачів) цього будинку.

Саме тому Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758) з моменту внесення до нього змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 №169 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води саме усього житлового будинку, а не окремих приміщень у ньому, як це було визначено первісно. Тому відключення приміщень №20 і 21, навіть якби воно і відбулося, було б незаконним.

Робочий проект, розроблений ПМП "Політехнік" у 2008 році на замовлення ОСОБА_7 та виходячи з технічних умов, виданих позивачем на встановлення приладу обліку не передбачає відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води приміщень №20 і 21, як на цьому наполягає відповідач, а передбачає дві складових обігріву - "максимальне теплове навантаження приміщення складається з навантаження від втрат теплової енергії в ізольованих стояках та максимального теплового навантаження опалювальних приладів". Замовлення і виконання відповідачем цього проекту, погодження його позивачем, під'єднання зміненої системи опалення приміщень №20 і 21 до будинку, визначення розміру "розрахункових сумарних втрат тепла ізольованих трубопроводів магазину складають 362 Вт/год." і є діями осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, з яких виникли цивільні права та обов'язки, тобто є правочином і є зобов'язанням. Об'єктом цих цивільних прав і обов'язків є (зокрема в даному спорі) житлово-комунальна послуга, яку позивач зобов'язаний, незалежно від волі і прав відповідача, безперебійно надавати на весь будинок в цілому у опалювальний період відповідно до рішень виконавчих органів відповідних місцевих рад. З огляду на вчинені дії між сторонами виникло правовідношення, в якому одна сторона (позивач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (відповідача) певну дію (надати послугу), а кредитор (позивач) має право вимагати від боржника (відповідача) виконання його обов'язку. Таким обов'язком відповідача є сплата коштів за отриману послугу.

Позивач виконав і інший свій обов'язок, який передує названому - відповідно до закону направив відповідачу проект договору №16-ТІ від 09.10.2012, який у п.48 передбачає саме цю особливість опалення приміщень №20 і 21. Однак, відповідач свій обов'язок з його укладення, прямо і безумовно покладений на нього законом, не виконав. Не погоджуючись із наданим проектом відповідач не позбавлений був можливості: а) викласти розбіжності у своєму проекті, б) передати спір на вирішення суду. Відмовитися укладати договір (а відсутність будь-яких дій відповідача після отримання проекту договору суд розцінює як відмову від його укладення) у відповідача право відсутнє.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Такі правові позиції містяться у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13. Відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Математичний обрахунок втрат теплової енергії на суму 4039,67 грн. основного боргу за період з 14.10.2011р. по 15.04.2014р., позивачем здійснено виходячи із абз.2 п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198, виходячи із визначеного Робочим проектом показника втрат теплової енергії, виходячи із установлених вищевказаними рішеннями органів місцевого самоврядування та виконавчої влади тарифів, виходячи із установлених вищевказаними рішеннями органів місцевого самоврядування опалювальних періодів, є вірним і відповідачем не спростовано доказами чи власним розрахунком. Правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу є п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене можливо дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. (правові позиції у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13)

Отже, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем інфляційні та 3% річних за весь період прострочення з 21.12.2011 по 23.04.2014 складають відповідно 282,07 грн. та 144,29 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період є вірним і відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втрата чинності договором від 01.01.2010р., як і визнаних укладеними рішеннями Монастирищенського районого суду договорів, вказують на те, що правовідносини між сторонами існують і на даний час, але вони не врегульовані договором відповідно до закону.

Обставини не прийняття об'єкту в експлуатацію, не проживання в ньому фізичних осіб не спростовують фактів надання послуг з теплопостачання і наявності підстав та обов'язку врегулювання відносин сторін укладенням договору на наступний опалювальний період;

Об'єктом цивільно-правових відносин є послуга, а не приміщення №20 і 21.

Складові повноцінної послуги визначені Робочим проектом, тому саме невикористання відповідачем змонтованої ним системи опалення через лічильник (покази якого дорівнюють нулю) робить її (послугу) неповноцінною як для самого відповідача, так і створює неповноцінні умови обігріву для суміжних приміщень.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 року у справі №925/869/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 925/869/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 15.04.2015 року.