Рішення № 43666682, 20.04.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

" 16 " квітня 2015 року справа № 927/247/15

За позовом Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону (14031, м. Чернігів, вул. Шевченка, 57) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6До Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Прилуцька, 131про стягнення 102 429 грн. 25 коп. Суддя А.С.Сидоренко

Представники:

від позивача: Озеров О.С. - пров. спец. юрслужби, дов. від 21.01.2015р. № 220/109/д (в судових засіданнях 24.03.2015р. та 07.04.2015р.), Остапенко В.В. - нач. юрслужби, дов. від 21.01.2015р. № 220/110/д (в судовому засіданні 16.04.2015р.)

від відповідача: Даниленко - Андрієнко М.В. - юриск-т, дов. від 12.01.2015р.

В судовому засіданні 24.03.2015р. взяв участь військовий прокурор Чернігівського гарнізону Барановський Д.А., посв. від 20.11.2014р. № 030426

В судових засіданнях 07.04.2015р. та 16.04.2015р. взяв участь прокурор військової прокуратури Чернігівського гарнізону Подосінов П.А., посв. від 12.12.2014р. № 030740

Рішення виноситься після перерв, оголошених в судовому засіданні з 24.03.2015р. по 07.04.2015р. та з 07.04.2015р. по 16.04.2015р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.04.2015р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - Позивач) заявлено позов до державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» (надалі - Відповідач) про стягнення 102 429,25 грн. штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором на надання послуг з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності за державні кошти від 14.07.2014р. № 294/14/25.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що Відповідач не надав Позивачеві протягом 30 діб з дати надходження коштів попередньої оплати документів, які підтверджують використання цих коштів. У зв'язку з чим Відповідачу були нараховані штрафні санкції в розмірі 29 627,52 грн. Також, Відповідач несвоєчасно надав передбачені умовами договору послуги у зв'язку з чим йому були нараховані штрафні санкції в розмірі 64 369,38 грн. та пеня в розмірі 8 432,35 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність своєї вини у порушенні строків надання послуг, оскільки Позивачем в порушення умов договору було надано неремонтопридатну техніку.

До початку судового засідання 16.04.2015р. Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 відсотків. Дане клопотання мотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства, порушенням провадження у справі про його банкрутство, відсутністю у Позивача збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов договору.

Прокурор та представник Позивача в судовому засіданні не заперечили проти поданого Відповідачем клопотання, проте вважають, що з урахуванням усіх обставин справи штрафні санкції можуть бути зменшені не більше ніж на 50 відсотків.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

14 липня 2014 року між Міністерством оборони України (Замовником) та державним підприємством «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» (Виконавцем) був укладений договір на надання послуг з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності за державні кошти № 294/14/25 (надалі - Договір).

Згідно п. п. 1.1, 3.1, 4.6 Договору, Виконавець зобов'язався у 2014 році надати Замовникові послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (капітального ремонту інженерної техніки (автомобільні крани) з проведенням ремонту базового шасі та повного технічного огляду робочого обладнання) (надалі - Вироби) за обсягом, терміном та цінами, які зазначені в Календарному плані надання послуг (додаток 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги.

Ціна Договору на момент його укладання становить 1 287 387,60 грн.

Датою надання послуг Виконавцем:

щодо виконання наданих послуг - є дата підписання сторонами Акту приймання наданих послуг щодо кожної одиниці Виробів, складеного на підставі посвідчення представництва Замовника;

щодо виконання Договору вцілому - є дата підписання сторонами Акту звіряння розрахунків, визначених пунктом 3.12 Договору.

У відповідності з Календарним планом (специфікацією) закупівлі (надання) послуг (додаток 1 до Договору), Виконавець зобов'язався надати послуги по капітальному ремонту 4-х автомобільних кранів на загальну суму 1 287 387,60 грн.:

2-х автомобільних кранів КС-3577 на базовому шасі МАЗ 5334 на загальну суму 807 779,28 грн. до 01.09.2014р.;

2-х автомобільних кранів КС-2573(1) на базовому шасі УрАЛ-43202 на загальну суму 479 608,32 грн. до 01.12.2014р.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що приймання - передавання Виробів для ремонту (отримання з ремонту) здійснюється на підставі нарядів (форма 5 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010р. № 690, надалі - Тимчасове керівництво), виданих командиром військової частини А0107 з обов'язковим оформленням Актів технічного стану (форма 12 Тимчасового керівництва), актів приймання військового майна (форма 4 Тимчасового керівництва) та Актів приймання - передавання військового майна (додаток 4) окремо на кожний зразок.

На підтвердження фактів приймання - передавання Виробів для ремонту сторонами були надані лише наряди від 14.07.2014р. № 343/3/5/7 та від 15.08.2014р. № 343/3/5/21.

Так, згідно наряду від 14.07.2014р. № 343/3/5/7 для ремонту передається:

автокран КС-2573-2, 1988 р.в., зав. № 8910738, ш. № 103179, дв. № 296269;

автокран КС-2573, 1989 р.в., зав. № 8912178, ш. № 134879, дв. № 517838;

автокран КС-3577, 1984 р.в., зав. № 138, ш. № 68928, дв. № 698507.

згідно наряду від 15.08.2014р. № 343/3/5/21 для ремонту передається:

автокран КС-3577, 1985 р.в., зав. № 432, ш. б/н, дв. № 08865.

Інших документів, передбачених умовами Договору, сторонами надано не було. Однак, ці обставини повністю визнаються сторонами, а у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, тому за правилами ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вони не потребують доказування.

07 серпня 2014 року комісією у складі представників Відповідача та представника філії Головного представництва замовника № 1285 (Позивача) був складений акт дефектації автомобільного крану КС-3577 зав. № 3896 на базі МАЗ-5334 зав. № 92564, одержаного від філії в/ч А0543 (наряд № 343/3/5/7 від 14.07.2014р.), згідно Договору. Даний акт був затверджений в.о. директора Відповідача.

Як вбачається із змісту цього акту, виходячи з наявності виявлених дефектів, комісія прийшла до висновку про визнання автокрану КС-3577 зав. № 3896 неремонтопридатним. Подальше розбирання автокрану та його дефектація є недоцільною, оскільки виявлені дефекти виключають його капітальний ремонт.

Комісія вирішила повідомити Позивача про неремонтопридатність крану та запропонувати Позивачу замінити ремонтний фонд автокрану КС-3577 на ремонтопридатний (згідно п. п. 2.6 та 5.1.2 Договору), а також запропонувати Позивачу перевести автомобільний кран КС-3577 зав. № 3896 в V категорію з проведенням його розбирання на підприємстві для використання невибракованих вузлів і агрегатів при капітальному ремонті кранів з метою здешевлення вартості ремонту для МО України (в рамках діючих нормативних документів та договорів).

Листом від 07.08.2014р. № 390 Відповідач направив Позивачу акт дефектації від 07.08.2014р.

Втім, слід зазначити, що автомобільний кран КС-3577 зав. № 3896 на базі МАЗ-5334 зав. № 92564 по наряду № 343/3/5/7 від 14.07.2014р. для ремонту не передавався.

15 серпня 2014 року комісією у складі представників Відповідача була складена дефектна відомість по наряду № 343/3/5/21 від 15.08.2014р. прийнятого в ремонт КС-3577 по акту № 37 від 26.08.2014р., зав. № 432, базовий автомобіль МАЗ-5334, № двигуна 08865, № шасі 15770. В цій відомості вказано, що стріла та крюкова обойма крану не відповідають його конструкції і є неремонтопридатними.

Листом від 16.09.2014р. № 464 дана дефектна відомість була направлена Відповідачем Позивачу та філії Головного представництва замовника № 1285.

За результатами розгляду неодноразових звернень Відповідача сторони погодились внести зміни до Договору стосовно перенесення термінів надання послуг за І етапом та викласти у новій редакції Календарний план надання послуг (додаток 1 до Договору), що підтверджується додатковою угодою від 29.09.2014р. № 1 до Договору. Інші умови Договору залишилися незмінними і сторони підтвердили свої зобов'язання за ними.

У відповідності з Календарним планом надання послуг (додаток 1 до додаткової угоди від 29.09.2014р. № 1 та додаток 1 до Договору), Виконавець зобов'язався надати послуги по капітальному ремонту 4-х автомобільних кранів на загальну суму 1 287 387,60 грн. в наступні строки:

до 30.09.2014р. - 1-го автомобільного крану КС-3577 на суму 403 889,64 грн. та 1-го автомобільного крану КС-2573 на суму 239 804,16 грн., усього на суму 643 693,80 грн.;

до 01.12.2014р. - 1-го автомобільного крану КС-3577 на суму 403 889,64 грн. та 1-го автомобільного крану КС-2573 на суму 239 804,16 грн., усього на суму 643 693,80 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.12.2014р. сторонами був підписаний акт № 1 приймання наданих послуг за Договором. Даним актом сторони підтвердили, що Відповідач надав наступні послуги з капітального ремонту автомобільних кранів і вони відповідають вимогам експлуатаційної документації:

капітального ремонту 1-го автомобільного крану КС-3577 № 138 з проведенням ремонту базового шасі МАЗ 5334 та повного технічного огляду робочого обладнання на суму 403 889,64 грн. та капітального ремонту 1-го автомобільного крану КС-2573 № 8912178 з проведенням ремонту базового шасі УрАЛ-43202 та повного технічного огляду робочого обладнання на суму 239 804,16 грн., усього на суму 643 693,80 грн.

Станом на 15.01.2015р. послуги по ремонту автомобільних кранів за другим етапом Відповідачем надані не були. Дана обставина повністю визнається сторонами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язань по наданню послуг з капітального ремонту автомобільних кранів.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по наданню послуг з капітального ремонту автомобільних кранів.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення термінів надання послуг Виконавцем сплачується пеня у розмірі 0,01 відсотка ціни ненаданих послуг (з ПДВ) за кожний день прострочення понад встановлені Договором строки, а за прострочення понад 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 5 відсотків вказаної ціни.

На підставі умов Договору (п. 6.2), прокурор, за неналежне виконання Відповідачем зобов'язання по наданню послуг з капітального ремонту автомобільних кранів за першим етапом, нарахував пеню в розмірі 5 535,77 грн. за період з 01.10.2014р. по 24.12.2014р. та застосував штрафні санкції в розмірі 32 184,69 грн.

За неналежне виконання Відповідачем зобов'язання по наданню послуг з капітального ремонту автомобільних кранів за другим етапом прокурор нарахував пеню в розмірі 2 896,58 грн. за період з 02.12.2014р. по 15.01.2015р. та застосував штрафні санкції в розмірі 32 184,69 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов'язань по наданню послуг, а тому нарахування прокурором пені в сумі 8 432,35 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 64 369,38 грн. є правомірним.

Заперечення Відповідача щодо відсутності підстав для нарахування пені та застосування штрафних санкцій не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного:

згідно ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ст. 220 Господарського кодексу України та ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 221 Господарського кодексу України та ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.

У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

За правилами ст. ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунком 4.3 Договору визначено, що дефектування Виробів організується на підставі наказу (розпорядження) Виконавця в якому повинно бути визначено склад комісії, порядок та правила виконання дефектування. До складу комісії залучаються:

представники виробництва та/або відділу технічного контролю Виконавця;

представники Представництва Замовника;

представники військової частини - вантажовідправника (за згодою);

представники Замовника (за згодою).

Дефектування деталей та складових Виробів здійснюється у вигляді що забезпечує можливість оцінки їх технічного стану (за потреби у розібраному стані).

За результатом кінцевого дефектування складається загальна відомість дефектування, яка включає наступні розділи:

деталі, які забраковані за результатами дефектування;

деталі, які підлягають обов'язковій заміні згідно вимог ремонтної документації, бюлетенів, вказівок та умов Договору.

Загальна відомість дефектування затверджується Виконавцем, погоджується Представництвом Замовника і представником Замовника.

Деталі та інші матеріальні засоби, які неможливо відновити, але від їх використання можливо отримати економічну користь (металобрухт), підлягають включенню до зворотних відходів Виконавця та уточнюють договірну ціну.

На підставі проведеного дефектування за потреби уточнюється обсяг (перелік) надання послуг шляхом внесення змін до Календарного плану та РКМ.

Таким чином, належними доказами фактів передачі Позивачем в ремонт неремонтопридатних Виробів являються акти дефектації та відомості дефектування.

В матеріалах справи містяться один акт дефектації від 07.08.2014р. та одна дефектна відомість від 15.08.2014р.

Ці документи були складені до внесення сторонами змін до Договору. Після внесення змін до Договору, якими було змінено строки надання послуг по ремонту кранів, акти дефектації та відомості дефектування не складались.

Тобто, сторонами було реалізовано їх право на відстрочення виконання зобов'язань по наданню послуг на строк прострочення кредитора. За відсутності доказів подальшого прострочення кредитора боржник повинен відповідати за виконання на загальних підставах.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 64 369,38 грн. штрафних санкцій та 8 432,35 грн. пені являються обґрунтованими.

В той же час судом враховується, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012р. порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 за заявою керівника боржника - Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації, на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012р. відкрито процедуру санації боржника, а ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.12.2013р. затверджений план санації боржника.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015р. продовжено процедуру санації на три місяці - до 17 червня 2015 року включно.

Цією ухвалою встановлено, що зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014 рік вбачається, що за звітний період діяльність підприємства була збитковою, що свідчить про відсутність валового прибутку (валовий збиток - 751 тис. грн. (707 тис. грн. в 2013р.)), прибутку за фінансовими результатами від операційної діяльності (збиток - 2022 тис. грн. (2727 тис. грн. за 2013р.)), прибутку за фінансовими результатами до оподаткування (збиток - 320 тис. грн. (2728 тис. грн. за 2013р.)), чистого прибутку (збиток - 1468 тис. грн. (2728 тис. грн. за 2013р.)), сума операційних витрат становить 6149 тис. грн. (5061 тис. грн. за 2013р.).

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зважаючи на те, що відносно Відповідача порушено справу про банкрутство і на даний час він перебуває в тяжкому фінансовому становищі, враховуючи, що Позивачем також були частково порушені зобов'язання за Договором щодо подання для ремонту ремонтопридатних Виробів, а також те, що порушення зобов'язання не завдало збитків ані Позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50% до суми 36 400,87 грн. (32 184,69 грн. штрафу + 4 216,18 грн. пені).

Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 29 627,52 грн. за ненадання Позивачу протягом 30 діб з дати надходження коштів попередньої оплати документів, які підтверджують використання цих коштів, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (надалі - Постанова) установлено, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату на строк не більше одного місяця лише у разі закупівлі, зокрема, бронежилетів (панцирний жилет), шоломів кулезахисних, іншого речового майна та пально - мастильних матеріалів для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, органів цивільного захисту, Державної служби зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту у 2014 році, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків їх вартості.

Згідно п. 3.11 Договору, Замовник має право здійснити попередню оплату на строк не більше одного місяця в розмірі, який не перевищує 30% ціни договору відповідно Постанови.

Виконавець зобов'язаний протягом 30 діб з дати надходження коштів попередньої оплати надати Замовнику документи, які підтверджують їх використання (акт приймання наданих послуг) або повернути невикористані кошти на рахунок Замовника.

Відповідно до рішення Міністра оборони України від 16.07.2014р. № 9600/з, як головного розпорядника бюджетних коштів, Відповідачу платіжними дорученнями від 14.08.2014р. № 294/14 та № 294/15 було перераховано попередню оплату за послуги на загальну суму 386 216,00 грн.

Листом від 18.08.2014р. № 422 Відповідач повідомив Позивача про отримання цих грошових коштів.

Як вказує прокурор в позовній заяві, Відповідач лише 23.12.2014р. надав Позивачеві звітні документи щодо використання попередньої оплати.

У відповідності з п. 6.2 Договору, у разі ненадання Виконавцем у зазначений термін документів, що підтверджують фактичне надання послуг, або неповернення Замовнику залишку невикористаних коштів з урахуванням індексу інфляції, що були отримані у якості попередньої оплати до Виконавця застосовуються штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Штрафні санкції нараховуються за весь період прострочення.

На суму попередньої оплати прокурором нараховані штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 14.09.2014р. по 23.12.2014р. (100 днів).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Виходячи зі змісту Постанови та вищевказаних умов Договору, Відповідач був зобов'язаний протягом 30 діб або використати отримані від Позивача в якості попередньої оплати грошові кошти з наданням підтверджуючих документів, або повернути суму попередньої оплати повністю чи невикористану її частину.

Таким чином, штрафні санкції за неповернення Позивачу залишку невикористаних коштів, що були отримані у якості попередньої оплати, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення прокурором (нараховуються на суму попередньої оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання), підпадають під визначення пені (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Тобто, ці штрафні санкції нараховані саме за невиконання грошових зобов'язань.

Як було вказано, вище, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012р. порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 про банкрутство Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За змістом ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.03.2013р. № 3-71гс12 та від 01.10.2013р. № 3-27гс13.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 193, 216, 218, 220, 221, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 610 - 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», м. Ніжин Чернігівської обл., вул. Прилуцька, 131 (р/р 26004300306623 в філії Чернігівського обласного АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 08457704) на користь Міністерства оборони України, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6 (р/р 35226207018611 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00034022) 32 184 грн. 69 коп. штрафних санкцій та 4 216 грн. 18 коп. пені.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», м. Ніжин Чернігівської обл., вул. Прилуцька, 131 (р/р 26004300306623 в філії Чернігівського обласного АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 08457704) в доход Державного бюджету (Отримувач: УДКСУ у м. Чернігові, код 38054398, рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001) 2 048 грн. 59 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.С.Сидоренко

Рішення підписано 20 квітня 2015 року.

Суддя А.С.Сидоренко

.