Рішення № 43666660, 16.04.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 923/165/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пл. ім. Ю. Тутушкіна, 9; ідентифікаційний код 03355726

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна", місцезнаходження: 73042, м. Херсон, вул. Ракетна, 110А; ідентифікаційний код 32125693

про визнання укладеним договору

за участю представників сторін:

від позивача - Предейн І.В. дов. № 01/04-08/1119 від 27.05.2014 р., Глоба К.М. дов. № 01/04-08/841 від 18.04.2014 р.

від відповідача - не прибув

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" м. Херсон (далі-позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" м. Херсон (далі-відповідач) про визнання укладеним договору про оплату додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення №2234л від 03.11.2014 р.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627 (зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 року № 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2012року № 557/20870).

Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечує сам факт неорганізованого потрапляння в його мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі стічних вод, що утворились внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території, оскільки, відповідно до робочого проекту реконструкції відповідача, дощові і талі води відводяться в зелену зону, передбачено організацію вертикальних відміток рельєфу з метою відведення зливових вод, природний стік талих і зливових вод забезпечений.

Справу розглянуто за межами строків, передбачених ст. 69 ГПК України на підставі ухвали суду від 02.04.2015 р.

Справу розглянуто в судових засіданнях 19.03.2015, 02.04.2015 та 16.04.2015.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" м. Херсон (далі-відповідач) є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення які надає МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" відповідно до договору №2234 від 01.09.2006 р.

За п. 1.1. Договору Водоканал забезпечує споживачу подачу води за об'єктом водопостачання промислова база за адресою вул.. Ракетна, 110-а на господарсько-питні потреби, побутові та технологічні потреби, а також прийом та очищення стічних вод в обсягах, передбачених лімітами чи нормами. Надання послуг з відведення стоків здійснюється по міських магістральних мережах від точки розподілу балансової належності каналізаційних мереж.

За п. 1.5. Договору обсяги послуг з водопостачання та відведення стоків визначаються за п.п. 11.1, 11.2, 11.3, 21.1-21.3 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994, згідно із засобом обліку водопостачання.

За п. 4.5. Договору при потраплянні в каналізаційні мережі через ливневі люки та каналізаційні колодязі стічних вод в періоди дощів та сніготанення споживач сплачує: а) при загальносплавній системі каналізації відповідно з площею території, яку займає підприємство за нормами Сніп 2.04.03 та даними гідрометслужби; б) при розподільній системі каналізації - 20% від розрахункових обсягів стічних вод відповідно до п.п. «а» цього пункту.

За п. 4.6. Договору нарахування з оплати додаткової кількості стічних вод, які надходять до міської комунальної каналізації, здійснюється на підставі акту обстеження підприємства.

Договір діє до 01.09.2007 року та щороку пролонгується, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде заявлено письмово про його розірвання чи перегляд.

Наказ Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994, яким затверджено Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України та встановлено плату за додатковий обсяг стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Листом за №15/767 від 07.11.2014 позивач повідомив відповідача що йому здійснено розрахунок вартості послуг за додатковий обсяг стічних вод, які неорганізовано потрапляють внаслідок випадання атмосферних опадів та сніготанення з території та покрівель покриттів підприємства за адресою вул.. Ракетна, 110-а у мережі водовідведення виробника та надіслав 2 примірники договору про оплату додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення №2234л від 03.11.2014 р.

Листом від 14.01.2015 р. відповідач відмовився від укладення договору про оплату додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення №2234л від 03.11.2014 р.

Зазначені обставини зумовили звернення позивача 03.02.2015 до суду з вимогами про визнання укладеним договору про оплату додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення №2234л від 03.11.2014 р. у запропонованій позивачем редакції згідно направленого проекту договору.

Статтею 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - Закон) визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання, додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання.

Згідно з статтею 19 Закону, укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Правила N 190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено обов'язкове укладення договору у сфері водопостачання та водовідведення, який в свою чергу повинен відповідати вимогам Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", а також Правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року.

Загальний порядок укладення договорів визначено статтею 181 ГК України, відповідно до якої сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Також, статтею 3 ЦК України зазначено загальні засади цивільного законодавства, в тому числі свободу договору (пункт 3 ч.1 ст. 3 ЦК України). Свобода договору означає право фізичних та юридичних осіб вільно встановлювати свої права і обов'язки на основі договору і у визначені будь-яких умов договору, які не суперечать законодавству .

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, позивачем в договорі про оплату додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення №2234л від 03.11.2014 р. запропоновано, відповідно до п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, сплатити позивачу за середньорічний об'єм стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (далі поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживача за адресою: вул. Ракетна, 110-а, у мережі водовідведення водоканалу, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення.

Пунктом 1.2. договору визначено розрахункову формулу середньорічного об'єму поверхневих стічних вод, в якій враховано середньорічні об'єми дощових, снігових поливально-мийних вод. Зазначені формули відповідають п.п. 4.10-4.13 Правил №190. За розрахунком позивача обсяг за рік складає 3661,256 м3.

За п.1.3. договору розрахунок між споживачем та водоканалом за обсяги наданих послуг здійснюється відповідно до тарифів, затверджених постановою Національної комісії Державного регулювання в сфері комунальних послуг від 11.07.2014 №892, що складає 5,628 грн. за 1м3 стоків.

Відповідно до пункту 5.1 Правил №190, користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Згідно з пунктом 3.14 Правил №190, у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел.

Пунктом 5.29 Правил №190 встановлено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Вказана норма Правил №190 містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Правова позиція щодо застосування п. 5.29 Правил №190 викладена у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 р. у справі №3-13гс14, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача відсутній засіб обліку на каналізаційних випусках, визначений в Договорі №2234л від 03.11.2014 р. об'єм середньорічних стічних вод у спосіб, запропонований позивачем, не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання.

Заперечення відповідачем фактичного неорганізованого потрапляння в його мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі стічних вод, що утворились внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території судом до уваги не береться, оскільки спростовується умовами договору №2234 від 01.09.2006 р. про подачу холодної води та послуги з прийому та очищення стічних вод, пунктом 4.5. якого сторонами узгоджена оплата за потрапляння в каналізаційні мережі через ливневі люки та каналізаційні колодці стічних вод в періоди дощів та сніготанення. Також, суд зазначає, що стан каналізаційних колодязів фіксується в акті обстеження підприємства, що складається за п. 4.6. Договору №2234.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про визнання укладеним договору про оплату додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення №2234л від 03.11.2014 р. задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20.04.2015

Суддя Т.А. Остапенко