Ухвала суду № 43666645, 16.04.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" квітня 2015 р. справа № 926/930/14

Суддя господарського суду Чернівецької області Гурин М.О.

Розглянув скаргу боржника: Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" на постанову головного державного виконавця Першотравневого відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2015р., подану в порядку статті 121-2 ГПК України

у справі №926/930/14 за позовом Державної акціонерної компанії "Ліки України", м.Київ.

до Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм", м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 447995,16 грн.

Представники сторін:

від боржника - Лучанінова І.О., представник за довіреністю від 29.04.2014р.;

від стягувача - не з'явився;

від органу ДВС - Антишина Г.М., представник за довіреністю від 13.03.2015р.

ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.08.2014р. у справі №926/930/14 задоволено позов Державної акціонерної компанії "Ліки України", стягнуто на її користь з Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" 344666,55 грн. основної заборгованості, 24061,54 грн. пені, 4772,35 грн. 3% річних, 39543,17 грн. інфляційних втрат, розстрочивши виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами у розмірі 68840,61 грн.

На виконання вказаного рішення господарського суду Чернівецької області видано Наказ від 26.08.2014 р.

05.03.2015р. Обласне комунальне підприємство "Буковина-Фарм" звернулось зі скаргою в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Першотравневого відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції Антишиної Г.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2015р. по виконавчому провадженні №45229460.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.03.2015р. розгляд скарги призначено на 12.03.2015р.

Ухвалою від 12.03.2015р. у зв'язку з неявкою представника стягувача та органу ДВС розгляд скарги відкладено на 02.04.2015р.

16.03.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від органу ДВС надійшов відзив на скаргу, в якому останній заперечує проти задоволення скарги.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.04.2015 р. розгляд скарги відкладено на 16.02.2015 р.

15.04.2015 р. господарським судом Чернівецької області отримано постанову про виправлення описки від 08.04.2015 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2015 р. із внесеними змінами.

На день розгляду скарги представник боржника наполягав на задоволенні скарги.

Представник органу ДВС заперечував проти задоволення скарги.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В цій площині суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України і ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що незалежно від відсутності у судовому процесі представника стягувача, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого подана скарга, враховуючи встановлені законом стислі строки її розгляду, може бути розглянута за наявними у справі документами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.08.2014р. у справі №926/930/14 задоволено позов Державної акціонерної компанії "Ліки України", стягнуто на її користь з Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" 344666,55 грн. основної заборгованості, 24061,54 грн. пені, 4772,35 грн. 3% річних, 39543,17 грн. інфляційних втрат, розстрочивши виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами у розмірі 68840,61 грн.

На виконання вказаного рішення господарського суду Чернівецької області видано наказ від 26.08.2014 р.

Постановою головного державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - державний виконавець) від 29.10.2014 року відкрито виконавче провадження ВП №45229460 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області №926/930/14 від 26.08.2014 року, встановлено строк добровільного виконання до семи днів з моменту отримання постанови.

Постановою головного державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - державний виконавець) від 10.02.2015 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

У відповідності до пунктів 1, 5, 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно пунктів 1-3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм державним виконавцем в постанові від 10.02.2015 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника без визначення розмірі суми стягнення та, крім того, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику та, на переконання суду, виходить за межі визначення нерухомого майна, оскільки будь-яким може й бути також і рухоме майно.

Поряд з цим, пунктом 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Так, 08.04.2015 р. Коблюком В'ячеславом Івановичем, начальником Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції при здійснені контролю за діями головного державного виконавця Антишиної Г.М., при примусовому виконанні наказу № 926/930/14 виданого 26.08.2014 р. винесено постанову про виправлення описки в якій встановлено, що 10.02.2015 року державним виконавцем при примусовому виконанні вищезазначеного рішення суду винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При винесенні державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2015 року було допущено описку, а саме не вказано вартість майна, яке заборонено відчужувати у зв'язку з чим, на підставі п. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено внести виправлення в постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2015 року ВП № 45229460 виклавши постановлюючу частину постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 10.02.2015 року у наступному змісті: 1."Накласти арешт на: все нерухоме майно, що належить боржнику: Обласне комунальне підприємство "Буковина-Фарм", пров. Текстильників, 1, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 21435200 в межах суми 283 362,44 грн. 2. Заборонити здійснювати відчуження нерухомого майна, яке належить боржнику: Обласне комунальне підприємство "Буковина-Фарм", пров. Текстильників, 1, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 21435200 в межах суми стягнення". Зобов'язано головного державного виконавця Антишину Г.М. надіслати на адресу сторін виконавчого провадження постанову про арешт майна із внесеними виправленнями.

На виконання вищевказаної постанови головним державним виконавцем Антишиною Г.М. надіслано на адресу сторін виконавчого провадження постанову про арешт майна із внесеними виправленнями, що підтверджується супровідним листом від 08.04.2015 р. №2813/05-36/2.

Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що станом на день розгляду скарги обставини, які слугували підставами для звернення до суду, були виправлені виконавчою службою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року №9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що при здійсненні виконавчого провадження за наказом господарського суду Чернівецької області від 26.08.2014 року у справі №926/930/14 державний виконавець вчинив дії у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим, скаргу Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" слід відхилити.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Першотравневого відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції Антишиної Г.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2015р. по виконавчому провадженні №45229460 відхилити.

Суддя М.О. Гурин