Ухвала суду № 43666311, 20.04.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"20" квітня 2015 р.№ 916/1607/15-г

Суддя Літвінов С.В., розглянувши матеріали вх.№1699/15 за позовом Приватного підприємства "НІКА-2" до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності та зобов'язання виконати певні

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "НІКА-2" , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою(вх№1549/15 від 06.04.2015р.) до відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності Приватного підприємства "НІКА-2" на об'єкти нерухомості бази відпочинку "НІКА-2", розташованої на Будацькій косі, смт Затока Білгород-Дністровського районі Одеської області: - двоповерхова будівля житлового корпусу, без мансандри, яка є незавершеним будівництвом; - артезіанську свердловину та зобов'язання відповідача Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області видати позивачеві ПП "НІКА-2" свідоцтво про державну реєстрацію на вказані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 01.11.2011р., до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менще 1827грн. і не більше 73080грн..

Враховуючи те, що заявником подано позовну заяву про визнання права власності на нерухоме майно, відповідно судовий збір за поданий позов визначається з урахуванням вартості майна.

Частиною 2 ст.6 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду Одеської області, викладеної у п.2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 29 травня 2013 року та №13 від 17 грудня 2013 року судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Однак Приватним підприємством "НІКА-2" при поданні позову не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Так, Приватним підприємством "НІКА-2" заявлено вимогу про визнання права власності Приватного підприємства "НІКА-2" на об'єкти нерухомості бази відпочинку "НІКА-2", розташованої на Будацькій косі, смт Затока Білгород-Дністровського районі Одеської області: - двоповерхова будівля житлового корпусу, без мансандри, яка є незавершеним будівництвом; - артезіанську свердловину, таким чином зазначена позовна заява оплачується судовим збором з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

На підтвердження виконання процесуального обов'язку сплати судового збору заявником було додано до позовної заяви квитанцію №N11Р134186 від 06.04.2015р. з якої вбачається сплата позивачем до державного бюджету судового збору в розмірі 1218грн. та квитанцію №N11Р138811 від 15.04.2015р. з якої вбачається сплата позивачем до державного бюджету судового збору в розмірі 1218грн.

В свою чергу, відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 03.03.2015р. за № 06-12/424-1789, з 16.03.2015р. запроваджено уточнені реквізити для сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду Одеської області, а саме: отримувач коштів: Управління Держаної казначейської служби у м. Одеса, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: № 31210206783008, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), код ЄДРПОУ суду 03499997.

Тобто, у квитації №N11Р134186 від 06.04.2015р., позивачем сплачено судовий збір не за реквізитами, призначеними для сплати судового збору за подання позовних заяв, що надходять до господарського суду Одеської області.

Як зазначено в п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору. Якщо у період часу між датою подання заяви (скарги) і датою надходження її до суду згадані реквізити змінилися, то ця обставина не тягне за собою наслідків у вигляді повернення такої заяви (скарги).

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення Приватним підприємством "НІКА-2" обов'язку сплати судового збору у встановленому Законом України „Про судовий збір" розмірі. Вказане порушення тягне за собою правові наслідки, визначені ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до приписів ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, а саме опису вкладення до цінного листа від 15.04.2015р. не вбачається, які самі додатки були направлені відповідачу. Крім того, суд звертає увагу на те, що в описі вкладення до цінного листа від 15.04.2015р. вказано позовна заява з додатками на 37 аркушах тоді як до суду надана позовна заява з додатками на 39 аркушах.

Відтак, зазначений копія опису вкладення до цінного листа від 15.04.2015р. не може бути належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Про відповідні наслідки недотримання позивачем приписів ГПК щодо необхідності відправки відповідачу копій всіх доданих до позову документів наведено в п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за яким у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, позовна заява, відповідно до п.4, п. 6 ст. 63 ГПК України, підлягає поверненню без розгляду, яке не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4, п. 6. ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали Приватного підприємства "НІКА-2" до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності та зобов'язання виконати певні повернути - без розгляду.

Додаток: позовна заява з доданими матеріалами на 41 арк.

Суддя С.В. Літвінов