Рішення № 43665992, 07.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"07" квітня 2015 р. Справа № 911/453/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», м. Харківдо Приватного підприємства «Стоунпласт», АРК, м. Сімферопольпро стягнення 200000 грн.за участю представників:

позивача:Мартян О.В. - дов. від 05.01.2015р. № 124 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Стоунпласт» (далі - відповідач) про стягнення 200000 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем боргових зобов'язань перед позивачем за простим векселем серії АА № 2233570.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові. Також, представник позивача, надав суду докази відправки службою доставки на адресу відповідача копій: ухвали господарського суду Київської області від 12.02.2015р. про порушення провадження у справі та ухвали господарського суду Київської області від 03.03.2015р. про відкладення розгляду справи.

Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між позивачем у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг» було укладено договір купівлі-продажу векселів від 20.03.2012р. № ДД-25 31/10-1/БТ (далі - договір), відповідно до умов якого ТОВ «Будскло-Трейдинг» - продавець зобов'язується передати у власність позивачу - покупцю, а покупець зобов'язується прийняти простий вексель з іменним індосаментом № АА 2233570, номінальною вартістю - 200000 грн., з датою погашення - за пред'явленням, емітентом якого є ПП «Стоунпласт» - відповідач (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору сума договору складає: 195110 грн.

Згідно п. 1.6 договору покупець набуває право власності на вексель з моменту його отримання, згідно акту прийому-передачі (додаток № 1).

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати покупцю вексель, зазначений в п. 1.1 договору, протягом одного банківського дня з моменту отримання повної суми в оплату векселя, зазначеної в п. 1.4 договору. Передача векселя оформлюється актом прийому-передачі (додаток № 1) та реєстром проданих векселів (додаток № 2). Зазначені документи є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2.1 договору покупець зобов'язується не пізніше 20 березня 2012р. сплатити суму, зазначену в п. 1.4 договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 2600230112246 в Лисичанській філії ПАТ «Реал Банк», код банку 304524, код ЄДРПОУ 32329419.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним, з урахування п. 2.2.1 цього договору (пп. 7.1, 7.2 договору).

Відповідно ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією від 07.06.1930р. (дата набрання чинності для України 06.01.2000р.), до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Згідно ч. 1 ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією від 07.06.1930р. (дата набрання чинності для України 06.01.2000р.), власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Згідно п. 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 р. № 508, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495, індосамент векселя, виконаний на ім'я визначеної особи (іменний індосамент), - форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження "не наказу".

На виконання умов договору ТОВ «Будскло-Трейдинг» - продавець передав, а позивач - покупець прийняв вексель № АА 2233570, номінальною вартістю - 200000 грн., з датою погашення - за пред'явленням, емітентом якого є ПП «Стоунпласт» - відповідач, про що свідчить реєстр проданих векселів від 20.03.2012р. № 1, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками продавця та покупця та скріплений їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Позивач пред'явив вексель до оплати, звернувшись до відповідача з листом від 14.03.2014р. № 10-106/739, в якому позивач зазначає, що відповідач повинен погасити вексель 20.03.2014р., сплативши грошові кошти у сумі 200000,00 грн. Вказаний лист було отримано відповідачем 01.04.2014 р., про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6107305301136, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав боргові зобов'язання перед позивачем за пред'явленим для оплати простим векселем № АА 2233570, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за вказаним векселем в розмірі 200000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 ст. 164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону країни «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно п. 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 р. № 508, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495, вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Частинами 1, 4-5 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасата або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.

Від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією від 07.06.1930 р. (дата набрання чинності для України 06.01.2000р.), простий вексель містить:

1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією від 07.06.1930 р. (дата набрання чинності для України 06.01.2000р.), переказний вексель, строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Згідно ст. 53 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією від 07.06.1930 р. (дата набрання чинності для України 06.01.2000р.), після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження «обіг без витрат», держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Згідно абз. 4 п. 16 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» від 08.06.2007р. № 5, у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (ст.ст. 53, 78 Уніфікованого закону).

Згідно ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією від 07.06.1930 р. (дата набрання чинності для України 06.01.2000р.), позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Враховуючи вказані норми законодавства, позивач звернувся із даним позовом до суду у межах встановленого строку.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не виконав своїх боргових зобов'язання перед позивачем за пред'явленим для оплати простим векселем № АА 2233570, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 200000 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 200000 грн. заборгованості.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200000 грн. заборгованості за векселем є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Стоунпласт» (95017, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Рубцова, 44, офіс 1, ідентифікаційний код 33581398) на користь Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» (61072, Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, 60, ідентифікаційний код 14360721) 200000 (двісті тисяч) грн. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Стоунпласт» (95017, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Рубцова, 44, офіс 1, ідентифікаційний код 33581398) в доход Державного бюджету України 4000 (чотири тисячі) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 14.04.2015р.