Рішення № 43665985, 09.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа № 911/5295/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський олійний завод”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс”, Вишгородський район, с.Гаврилівка

про стягнення 13809,38 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський олійний завод” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” (надалі відповідач) про стягнення 13809,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 16.05.2013 р. № 13-757/БКЗ-Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 14.01.2015 р.

14.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

14.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову від 13.01.2015 р. № 757.

Ухвалами господарського суду Київської області від 14.01.2015 р. заяву ТОВ “Кривоозерський олійний завод” про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення, а розгляд справи відкладено на 04.02.2015 р.

У зв’язку з надходженням до господарського суду Київської області апеляційної скарги ТОВ “Кривоозерський олійний завод” від 16.01.2015 р. № 757/1-1 на ухвалу господарського суду Київської області від 14.01.2015 р., супровідним листом від 22.01.2015 р. № 02-06/911/5295/14 матеріали справи № 911/5295/14 скеровано до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ “Кривоозерський олійний завод” залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 14.01.2015 р. без змін.

11.03.2015 р. матеріали справи № 911/5295/14 були повернуті до господарського суду Київської області супровідним листом від 05.03.2015 р. № 09-08.2/1782/15, а 16.03.2015 р. передані для подальшого розгляду судді Лопатіну А.В.

За час перебування матеріалів справи № 911/5295/14 у Київському апеляційному господарському суді до господарського суду Київської області 03.02.2015 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, а 04.02.2015 р. від відповідача надійшли документи на вимогу ухвали суду.

У судове засідання 31.03.2015 р. з’явились представники як позивача, так і відповідача. Судом оголошено перерву до 09.04.2015 р. про що сторонами підписано відповідну розписку. представником відповідача подано відзив на позов.

У судове засідання 09.04.2015 р. з’явились представники як позивача, так і відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд

встановив:

16 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський олійний завод” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 13-757/БКЗ-Ю.

На умовах та в порядку, передбаченими даним договором, постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. предметом даного договору є зернові культури: кукурудза та пшениця, що надалі іменуються «товар» і зазначаються у рахунках-фактурах на кожну окрему партію та/або у специфікаціях до даного договору поставки.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата товарів покупцем проводиться в порядку 100% післяоплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Пунктом 9.1. договору закріплено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до « 31» грудня 2013 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-0000171 від 28.05.2013 р. на суму305007,50 грн., № РН-0000173 від 29.05.2013 р. на суму 400072,40 грн., № РН-0000174 від 30.05.2013 р. на суму 396824,40 грн., № РН-0000175 від 31.05.2013 р. на суму 807858,80 грн., № РН-0000176 від 01.06.2013 р. на суму 395464,25 грн., № РН-0000177 від 02.06.2013 р. на суму 545867,00 грн., № РН-0000178 від 04.06.2013 р. на суму 73222,10 грн., № РН-000179 від 05.06.2013 р. на суму 318425,80 грн., № РН-0000181 від 07.06.2013 р. на суму 525804,90 грн., № РН-0000182 від 08.06.2013 р. на суму 403056,50 грн., № РН-0000187 від 14.06.2013 р. на суму 200888,80 грн., № РН-0000193 від 22.06.2013 р. на суму 395829,70 грн., № РН-0000197 від 28.06.2013 р. на суму 308174,30 грн., № РН-0000201 від 04.07.2013 р. на суму 226507,40 грн., № РН-0000202 від 05.07.2013 р. на суму 64066,80 грн., № РН-0000207 від 11.07.2013 р. на суму 401611,50 грн., № РН-0000208 від 12.07.2013 р. на суму 172700,40 грн., № РН-0000209 від 13.07.2013 р. на суму 326699,40 грн., № РН-0000211 від 14.07.2013 р. на суму 582618,90 грн., № РН-0000213 від 15.07.2013 р. на суму 85455,60 грн., № РН-0000215 від 16.07.2013 р. на суму 501316,80 грн., № РН-0000219 від 17.07.2013 р. на суму 337115,10 грн., № РН-0000220 від 18.07.2013 р. на суму 389577,00 грн., № РН-0000221 від 19.07.2013 р. на суму 87351,30грн., № РН-0000222 від 20.07.2013 р. на суму 90610,20 грн., № РН-0000223 від 21.07.2013 р. на суму 180112,80 грн., № РН-0000224 від 22.07.2013 р. на суму 91036,20 грн., № РН-0000231 від 24.07.2013 р. на суму 93783,90 грн., № РН-0000239 від 26.07.2013 р. на суму 87585,60 грн., на загальну суму – 8794645,35 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався за нього розрахуватись. Оскільки, відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” за поставлений товар у строки, встановлені договором.

З огляду на це позивач просить стягнути з відповідача 13809,38 грн. 3% річних.

У своєму відзиві відповідач зазначає, день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. За підрахунками відповідача сума 3% річних складає 12779,12 грн.

03.02.2015 р. представником позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог у якому позивач просить стягнути з відповідача 13086,54 грн. у зв’язку із перерахуванням суми 3% річних, з урахуванням зауважень відповідача.

Відповідно до частин четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

З огляду на вищенаведену норму чинного законодавства України, судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог, станом на дату винесення рішення позовними вимогами у даному спорі є стягнення у розмірі 13086,54 грн. 3% річних.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 05.06.2013 року по 12.08.2013 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13086,54 грн. задовольняє повністю.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” (07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка; код ЄДРПО України 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський олійний завод” (03680, м. Київ, вул. Желябова, буд. 2-А; код ЄДРПО України 38123796) – 13086 (тринадцять тисяч вісімдесят шість) гривень 54 коп. 3% річних та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін