Ухвала суду № 43665924, 31.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"31" березня 2015 р. Справа № 19/017-07

За скаргою Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» від 12.03.2015 року № 8-25 на дії Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області;

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»;

до Державного підприємства «Укренерговугілля»;

про стягнення 6518792,88 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від скаржника (боржник): Павлов О.С. (довіреність № 33 від 25.07.2014 року);

від органу ДВС: не з'явився;

від позивача (стягувач): не з'явився.

обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.04.2007 року у справі № 19/017-07 стягнуто з Державного підприємства «Укренерговугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» 1736104,92 грн. основного боргу, 699551,91 грн. пені, 149649,19 грн. 3% річних, 1024079,25 грн. інфляційних, 25500 грн. державного мита та 118 грн. інформаційно-технічних витрат.

На виконання судового рішення від 19.04.2007 року у справі № 19/017-07 видано наказ від 03.05.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2009 року замінено відповідача у справі № 19/017-07 - Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля» на його правонаступника - Державне підприємство «Регіональні електричні мережі».

13.03.2015 року від Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області № 8-25 від 12.03.2015 року, в якій скаржник просить зобов'язати ДВС Вишгородського РУЮ зупинити виконавче провадження № 22672229 та скасувати постанову від 17.01.2015 року про стягнення виконавчого збору у ВП № 22672229.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

За таких обставин, скарга Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 8-25 від 12.03.2015 року на дії Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області була призначена до розгляду з викликом зацікавлених осіб на 31.03.2015 року.

Стягувач (позивач у справі) та представник Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 31.03.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши в судовому засіданні 31.03.2015 року скаргу від 12.03.2015 року № 8-25 Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на дії Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області у справі № 19/017-07, заслухавши пояснення представника боржника, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.04.2007 року у справі № 19/017-07 стягнуто з Державного підприємства «Укренерговугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» 1736104,92 грн. основного боргу, 699551,91 грн. пені, 149649,19 грн. 3% річних, 1024079,25 грн. інфляційних, 25500 грн. державного мита та 118 грн. інформаційно-технічних витрат.

На виконання судового рішення від 19.04.2007 року у справі № 19/017-07 видано наказ від 03.05.2007 року.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 557 від 13.11.2008 року та наказу Міністерства палива та енергетики України № 278 від 27.05.2009 року про внесення змін до наказу від 13.11.2008 року № 557 припинено діяльність Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля», розташованого за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород; ВАТ «Укргідроенерго»; код ЄДРПОУ 32402870, шляхом реорганізації - перетворення в Державне підприємство «Регіональні електричні мережі».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2009 року замінено відповідача у справі № 19/017-07 - Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля» на його правонаступника - Державне підприємство «Регіональні електричні мережі».

Державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ було відкрито виконавче провадження № 22672229 з виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №19/017-07.

Вказане виконавче провадження було зупинено на підставі п. 15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ДП «Регіональні електричні мережі» з 28.11.2005 року внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Абзацом 6 пункту 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

При цьому, передбачена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедура погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно з Законом України № 1571-VII від 03.07.2014 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі», який набрав чинності 01.08.2014 року, була продовжена до 01.01.2016 року.

Як вбачається з обставин справи, заборгованість за спірним наказом виникла ще в 2007 році.

Випискою № 29 від 27.01.2015 року з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», підтверджується, що станом на 27.01.2015 року ДП «Регіональні електричні мережі» перебувало у вказаному реєстрі та не виключалося з нього.

В обґрунтування вимог скарги № 8-25 від 12.03.2015 року скаржник зазначив, що в ході оскарження постанови про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні №22672229, йому стало відомо про те, що 28.04.2014 відділом ДВС Вишгородського районного управління юстиції було поновлено виконавче провадження та 17.01.2015 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, виконавче провадження було поновлено згідно постанови від 28.04.2014 року у зв'язку з закінченням процедури погашення заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Скаржник зазначив, що 16.02.2015 року ним було направлено до ДВС Вишгородського районного управління юстиції заяву про зупинення виконавчого провадження та копію виписки з реєстру, що підтверджує участь ДП «Регіональні електричні мережі» у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом №2711 (що підтверджується відповідною відміткою про отримання 16.02.2015 року).

Також, передбачена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедура погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно з Законом України № 1571-VII від 03.07.2014 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі», який набрав чинності 01.08.2014 року, була продовжена до 01.01.2016 року.

Відповідно до ст. 37 п. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно ч. 1 ст. 36 вказаного Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна, проте впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавець не може провадити виконавчі дії.

Отже, державний виконавець ВДВС Вишгородського РУЮ відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» повинен був після прийняття Закону України № 1571-VII від 03.07.2014 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі», яким продовжено до 01.01.2016 року процедуру погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, передбачену Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», зупинити виконавче провадження та не вчиняти жодних дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 19/017-07.

Однак, виконавче провадження №22672229 не зупинено ні після набрання чинності Законом України № 1571-VII від 03.07.2014 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі» (01.08.2014 року), яким передбачена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедура погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу була продовжена до 01.01.2016 року, ні після подання боржником заяви про зупинення виконавчого провадження 16.02.2015 року.

Крім того, державним виконавцем вчинялись дії по примусовому виконанню судового рішення і 17.01.2015 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у зв'язку з невиконанням боржником судового рішення в добровільному порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Однак, як вже зазначалось, 17.01.2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області всупереч приписам вказаних норм вчинялись виконавчі дії, у зв'язку з чим, винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

З огляду на викладене, оскільки станом на час винесення державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ постанови про стягнення виконавчого збору, ДП «Регіональні електричні мережі» перебувало у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які до 01.01.2016 року беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ВДВС Вишгородського РУЮ мав зупинити виконавче провадження ВП № 22672229, тому постанова від 17.01.2015 року про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 встановлено, що заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 1212 ГПК. Виходячи зі змісту статті 24824 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-ХІУ можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону N 606-ХІУ), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону N 606-ХІУ).

Таким чином, оскільки в ході розгляду скарги судом встановлено бездіяльність щодо не зупинення виконавчого провадження, що порушує пряму вказівку Закону і відповідне питання не віднесено на розсуд державного виконавця, порушення підлягають усуненню шляхом зобов'язання зупинити виконавче провадження.

Крім того, як зазначено в абз. 2 пп. 9.13. п. 9 постанови № 9 від 17.10.2012 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що скарга ДП «Регіональні електричні мережі» на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у ВП № 22672229 підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив :

1. Скаргу № 8-25 від 12.03.2015 року Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на дії та бездіяльність державного виконавця задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області зупинити виконавче провадження № 22672229.

3. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області від 17.01.2015 року про стягнення виконавчого збору у ВП № 22672229.

Суддя Т.П. Карпечкін