Ухвала суду № 43665907, 13.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті позовної заяви

"13" квітня 2015 р. Справа № 911/1576/15

Суддя Кошик А. Ю., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», м.Київ

до Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області Міністерства юстиції , смт.Бородянка

про визнання протиправними дій державного виконавця, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії

встановив:

До господарського суд Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області Міністерства юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що зазначена позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку позовного провадження з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, фактично оскаржує дії виконавчої служби при виконанні рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013 року у справі № 7/102-12 за Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до Відкритого акціонерного товариства «Борекс» про стягнення 16987,44 дол.США.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про державну виконавчу службу” Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну виконавчу службу” дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Приписами ч. 2 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України “Про Державну виконавчу службу”, районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про Державну виконавчу службу”, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Також, п. 1 Положення про державну виконавчу службу, затвердженого Указом Президента України №385/2011 від 6 квітня 2011 року визначено що, державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів визначений ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає подання до суду скарги у справі, в якій прийнято рішення, дії або бездіяльність при виконанні якого оскаржуються, в порядку визначеному вищезазначеною статтею, а не окремої позовної заяви.

Пунктом 9.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” визначено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” №10 від 24 жовтня 2011 року, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлений ст. 1212 ГПК України.

Згідно вказаної норми, господарськими судами України розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання наказів господарського суду.

Відповідно до п. 9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішення, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012р. № 9 за змістом ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Таким чином, позовна заява Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» №1335/0/2.15 від 02.04.2015 року, подана до відділу Державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції, як органу виконавчої влади, не може бути прийнята до розгляду господарським судом в порядку позовного провадження, адже, між позивачем та ВДВС Бородянського районного управління юстиції відсутні господарські відносини.

Позивач має звернутися до господарського суду Київської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби по виконанню наказу у справі № 7/102-12 в межах цієї справи.

З врахуванням наведеного, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, як такої що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, сума судового збору в розмірі 1218 грн. сплачена за подачу даної позовної заяви до суду Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» згідно з платіжним дорученням від 02.04.2015р. № 4111733 до державного бюджету України підлягає поверненню.

Керуючись ст. 44, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ухвалив:

1. Відмовити в прийнятті позовної заяви.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» (04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд.10-А, код ЄДРПОУ 05839888) судовий збір у розмірі 1218 грн., сплачений та перерахований до Державного бюджету України згідно з платіжним дорученням від 02.04.2015р. № 4111733 на суму 1218 грн.

Суддя А.Ю. Кошик