Рішення № 43665880, 10.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2015Справа №910/20698/14Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго»до"Ditmari" Ltd (Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітмарі»)простягнення 21900 дол. США 00 центів Представники сторін:

від позивача: Лоза Д.І. - представник за довіреністю № 14 від 11.02.2015;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» з вимогами до "Ditmari" Ltd про стягнення 34900 дол США 00 центів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 200212 купівлі-продажу від 20.02.2012 не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34900 дол США 00 центів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 порушено провадження у справі № 910/20698/14, розгляд справи призначено на 28.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 зупинено провадження у справі № 910/20698/14 у зв'язку із звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Республіки Грузія.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 поновлено провадження у справі № 910/20698/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 зупинено провадження у справі № 910/20698/14 у зв'язку із звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Республіки Грузія.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 поновлено провадження у справі № 910/20698/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.04.2015.

09.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про те, що відповідач повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 10.04.2015, та про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 10.04.2015 представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 21900 дол. США 00 центів.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21900 дол. США 00 центів.

Представник позивача у судовому засіданні 10.04.2015 надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.04.2015 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою відповідача про те, що він повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго» (продавець) та "Ditmari" Ltd (покупець) укладено Договір № 200212 купівлі-продажу, відповідально до умов якого продавець зобов'язаний поставити і передати покупцю товар (спреди солодко-вершкові, суміші рослинно-вершкові) у кількості і за цінами згідно з додатками до даного Договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору та додатків до нього. Усі додатки до даного Договору є його невід'ємною частино.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, одиниці виміру кількості товару та загальна кількість товару визначається відповідно до додатків до даного Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, продавець зобов'язаний здійснити поставку товару на умовах і транспортом, погоджених сторонами у додатку до даного Договору.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що строк поставки товару, отримувач товару та перелік документів, що передаються продавцем разом з товаром визначаються у відповідному додатку до даного Договору.

Товар поставляється на територію Грузію (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна за одиницю товару визначається відповідним додатком до даного Договору.

Загальна сума даного Договору на момент його підписання становить 1500000 дол. США 00 центів (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплату за товар покупець здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідного додатку до даного Договору представниками обох сторін.

Відповідно до п. 11.1 Договору, всі спори і розбіжності, які виникають у зв'язку з даним Договором, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. При вирішенні спорів сторони керуються положеннями даного Договору, правилами Інкотермс в редакції 2010.

Відповідно до п. 13.7 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до завершення взаємних розрахунків сторін.

Додатковою угодою від 29.12.2012 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2014.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 11.2 Договору сторони погодили, що спори, які виникають між сторонами, які неможливо вирішити шляхом переговорів вирішуються сторонами в судовому порядку за місцезнаходженням позивача. У випадках, не передбачених даним Договором та правилами Інкотермс в редакції 2010, для судового вирішення спорів сторони керуються матеріальним правом країни позивача (п. 11.2 Договору).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що місцезнаходженням позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго», є Україна, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1, до вирішення спору підлягає застосуванню законодавство України та справа підсудна Господарському суду міста Києва.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено 13 додатків до Договору № 200212 купівлі-продажу від 20.02.2012, якими сторони погодили, зокрема, загальну кількість товару, ціну товару, умови поставки, строк поставки товару, отримувача товару, базис поставки.

Так, додатком № 1 сторони встановили загальну вартість товару, що поставляється, у розмірі 58465 дол. США 00 центів; додатком № 2 - 46180 дол США 00 центів; додатком № 3 - 56850 дол США 00 центів; додатком № 4 - 48752 дол США 00 центів; додатком № 5 - 59432 дол США 00 центів; додатком № 6 - 59335 дол США 00 центів; додатком № 7 - 59970 дол США00 центів; додатком № 8 - 59345 дол США 00 центів; додатком № 9 - 60421 дол США 00 центів; додатком № 10 - 60420 дол США 00 центів; додатком № 11 - 56550 дол США 00 центів; додатком № 12 - 59605 дол США 00 центів, додатком № 13 - 56400 дол США 00 центів, що разом становить 741726 дол США 00 центів.

При цьому, в усіх вказаних додатках сторони погодили базис поставки - FCA - Київ, Україна відповідно до правил «Інкотермс 2010».

Відповідно до правил «Інкотермс-2010» (Incoterms, International commerce terms, міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торгівельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі), FCA - термін "франко-перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок з поставки товару за Договором № 200212 купівлі-продажу від 20.02.2012, поставивши на умовах договору відповідачу узгоджений між сторонами товар на загальну суму 741726 дол США 00 центів, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями міжнародних товарно-транспортних накладних та митних декларацій за період з 12.03.2012 по 16.01.2014.

Вартість поставленого позивачем товару (сума МД - реалізація продукції) за Договором № 200212 купівлі-продажу від 20.02.2012 на суму 741726 дол США 00 центів також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» вих. № 5936/18-25326 від 19.09.2014.

Судом встановлено, що свій обов'язок з оплати за поставлений позивачем товар відповідач виконав частково, сплативши грошові кошти у розмірі 706826 дол США 00 центів за період з 20.02.2012 по 19.09.2014, що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» вих. № 5936/18-25326 від 19.09.2014, та 25.09.2014 сплативши грошові кошти у розмірі 12952 дол США 15 центів, що підтверджується належним чином засвідченою копією виписки по особовому рахунку за 25.09.2014 та платіжним дорученням в іноземній валюті від 25.09.2014, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 21947 дол США 85 центів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості "Ditmari" Ltd у розмірі 21947 дол США 85 центів за Договором № 200212 купівлі-продажу від 20.02.2012 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 21947 дол США 85 центів.

Таким чином, враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» до "Ditmari" Ltd про стягнення 21900 дол США 00 центів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, суд вважає за доцільне повернути позивачу частину сплаченого ним судового збору у розмірі 3364 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з "Ditmari" Ltd (Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітмарі») (Грузія, м. Батумі, вул. Генерала А. Абашидзе, № 16; ідентифікаційний код: 245629173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1; ідентифікаційний код: 30974062) грошові кошти у розмірі 21900 (двадцять одна тисяча) дол. США 00 центів та судовий збір у розмірі 5667 (п'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 72 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Арго» (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1; ідентифікаційний код: 30974062) з Державного бюджету України, сплачений на підставі платіжного доручення № 132 від 24.09.2014 судовий збір у розмірі 3364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.04.2015

Суддя І.М. Отрош