Рішення № 43665352, 10.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/20/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2015 Справа № 908/558/15-г

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/558/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг", м. Донецьк

про стягнення 1117369,80 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Войченко С.В., договір про надання адвокатських послуг № 03-2014/юо від 05.02.14 р., посвідчення № 975 від 27.12.13 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 року за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 14.04.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 173 від 25.10.2013 року в розмірі 1117369,80 грн., з яких 1000000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 117369,80 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

23.02.2015 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що ухвалу про призначення розгляду справи не отримував, оскільки знаходиться на території, на якій проводиться анти терористична операція і поштові відділення фактично не працюють, про призначення вказаної справи до розгляду дізнався з сайту господарського суду запорізької області. При цьому вказує, що на даний час всупереч вимог ст. 56 ГПК України копії позовної заяви та додані до неї документи від позивача не отримав у зв'язку з чим представник ТОВ НВП "Енерготрансінжиніринг" позбавлений можливості ознайомитися з позовними вимогами та доказами, наданими позивачем та надати відзив на позовну заяву. Просить постановити ухвалу у справі та зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами на адресу представника ТОВ НВП "Енерготрансінжиніринг" за адресою: 03179, м. Київ, а/с 81, адвокату Войченку Сергію Вікторовичу. Разом з тим просить розгляд справи відкласти на іншу дату, не розглядати справу без участі відповідача та направляти процесуальні документи у вказаній справі на адресу представника відповідача: 03179, м. Київ, а/с 81.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг", 11.03.2015 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- надана позивачем до матеріалів справи виписка по рахунку від відповідача не може бути доказом надання кредитних коштів відповідачу, оскільки не є первинним бухгалтерським документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про організацію операційної діяльності в банках України та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках, а тому не може бути належним та допустимим доказом, який фіксує факти здійснення між сторонами у справі господарських операцій з надання (зарахування або перерахування) відповідачу кредитного ліміту у відповідній сумі;

- вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій;

- наданий позивачем в якості доказу надання відповідачу кредитних коштів меморіальний ордер № TR.68068.151.99080 на суму 1000000,00 грн. суд не повинен брати до уваги, оскільки він не містить всіх обов'язкових реквізитів первинних документів, а саме: посаду особи, відповідальну за здійснення операцій і правильність її оформлення, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції про надання відповідачу кредиту, на меморіальному ордері міститься відтиск штампу № 71 та підпис особи, посаду та прізвище якої не можна ідентифікувати, що як наслідок свідчить про недійсність ордеру, у зв'язку з чим останній не може бути підставою для бухгалтерського обліку;

- вважає, що матеріали справи не містять жодного первинного бухгалтерського документу (платіжного доручення, платіжної вимоги - доручення, розрахункового чеку, платіжної вимоги), оформленого у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», приписів Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566, який би підтверджував факт отримання і використання наданого кредиту в сумі 1000000,00 грн.;

- в матеріалах справи відсутні докази з боку позивача правомірного розрахунку заборгованості процентів та кредиту, повідомлень позивача стосовно виконання договору, листування між сторонами за договором всупереч умовам договору, додаткових угод щодо подальшої пролонгації кредитного договору, які можуть підтверджувати саме надання кредиту, належне виконання умов договору відповідачем, том позивач повинен був надати суду копію та оригінал всієї кредитної справи відповідача для встановлення дійсних обставин справи № 908/558/15-г;

- позивачем не надані належні заявки відповідача на отримання кредиту;

- в порушення п. 2.2. кредитного договору суду не наданий позивачем повний текст договору № 173 від 25.10.2013 року. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Разом з відзивом на позовну заяву від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, в якому останній просить витребувати у Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" копію та оригінал кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг" за кредитним договором № 173 від 25.10.2013 року та надати письмове підтвердження пролонгації або відсутності пролонгації вказаного договору.

Вказане клопотання відповідача було судом задоволене, про що винесена ухвала від 12.03.2015 року, якою витребувано у позивача належним чином засвідчену копію (для долучення її до матеріалів справи) та оригінал (для огляду) кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг" за кредитним договором № 173 від 25.10.2013 року та письмові пояснення щодо пролонгації або відсутності пролонгації договору № 173 від 25.10.2013 року.

11.03.2015 року від відповідача надійшло клопотання згідно приписів ст. 41 ГПК України, в якому останній просить призначити у справі № 908/558/15-г проведення судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій, в якому він виклав перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експерту. Проведення експертизи відповідач обгрунтовує необхідністю повного та вичерпного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення, а саме з метою визначення фактичного розміру зобов'язань за кредитним договором. При цьому зазначає, що позивач неретельно провів розрахунок заборгованості за кредитом без належних доказів сплати з боку відповідача та крім того вказує, що в бухгалтерському обліку відповідача обліковується інша сума заборгованості, ніж декларується банком і ця сума є меншою. При цьому проведення експертизи відповідач просить доручити експерту судової економічної експертизи Буряк Тамарі Миколаївні, якій рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 04.07.2003 року присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Умовами п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Втім, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи, пояснення позивача, заперечення відповідача, подане відповідачем клопотання та мотиви його подання, суд дійшов висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду даної справи по суті правовому полі, а потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, та проведенні судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій, в даному випадку, відсутня. При цьому, відповідач, заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку заборгованості за процентами, контррозрахунку зі свого боку не надав.

26.03.2015 року на електронну адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що позовна заява у справі подана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію АТ "Фінростбанк" в рамках процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", розпочатої 16.10.2014 року. При цьому вказує, що уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ "Фінростбанк" було передано щодо кредитної документації відповідача лише оригінал кредитного договору № 173 від 25.10.2013 року без будь-яких документів, підтверджуючих обставин його пролонгації. Про відсутність пролонгації кредитного договору № 173 від 25.12013 року свідчать також данні бухгалтерського обліку, який ведеться в АТ "Фінростбанк" в автоматизованому режимі, що відповідає положенням абзацу 2 п. 2.1. глави 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Також вказує, що за інформацією, отриманою уповноваженою особою Фонду, кредитна документація (справа) залишилась на зберіганні у відділенні «ДРУ» АТ "Фінростбанк", розміщеного за адресою: м. Донецьк, вул. Таманська, 18, тобто на території проведення антитерористичної операції у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості виконати вимоги ухвали суду від 12.03.2015 року щодо надання оригіналу (для огляду) та належним чином засвідченої копії кредитної документації (справи) за кредитним договором № 173 від 25.10.2013 року. Разом з тим стосовно проведення судової економічної експертизи позивач зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Вказує, що відповідно до доданої до цих пояснень виписки за особовим рахунком та розгорнутого розрахунку заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором відповідач самостійно сплачував, з дати надання кредиту до передостаннього місяця користування кредитом, проценти за користування кредитом у розмірі, який дорівнює розміру їх нарахування позивачем. Крім того зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодного доказу виникнення у нього будь-яких ускладнень щодо визначення розміру процентів за користування кредитом та звернення з цього приводу до позивача або іншої особи, яка володіє спеціальними знаннями для визначення їх розміру. Вважає, що дійсна потреба у проведенні судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій у справі відсутня. При цьому зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить провести розгляд справи, призначений на 30.03.2015 року за відсутності представника АТ "Фінростбанк" за наявними матеріалами, а у разі необхідності забезпечення явки в судове засідання представника АТ "Фінростбанк" просить допустити участь АТ "Фінростбанк" у судових засіданнях в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у господарському суді Одеської області.

30.03.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення в оригіналі, які були раніше отримані на електронну адресу суду.

10.04.2015 року на електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК україни, в яких останній зазначає, що уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ "Фінростбанк" було передано щодо кредитної документації відповідача лише оригінал кредитного договору № 173 від 25.10.2013 року без будь-яких документів, підтверджуючих обставин його пролонгації. Також вказує, що за інформацією, отриманою уповноваженою особою Фонду, кредитна документація (справа) залишилась на зберіганні у відділенні «ДРУ» АТ "Фінростбанк", розміщеного за адресою: м. Донецьк, вул. Таманська, 18, тобто на території проведення антитерористичної операції у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості виконати вимоги ухвали суду від 30.03.2015 року щодо надання оригіналу (для огляду) та належним чином засвідченої копії кредитної документації (справи) за кредитним договором № 173 від 25.10.2013 року. Стосовно розрахунку заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом позивач пояснює, що позовні вимоги полягають у стягненні заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 1117369,80 грн., з яких 1000000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 117369,80 грн. - прострочена заборгованість за процентами. При цьому вказує, що сума кредиту постійно складала 1 млн. грн.. (не змінювалась) і на неї нараховувались проценти за користування кредитом з розрахунку 28 % річних (ставка не змінювалась). Також зазначає, що прострочена заборгованість за процентами складає117369,80 грн., як різниця між нарахованими процентами в сумі 261588,97 грн. та сплаченими процентами в сумі 144219,17 грн. При цьому зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить провести розгляд справи, призначений на 10.04.2015 року за відсутності представника АТ "Фінростбанк" за наявними матеріалами, а у разі необхідності забезпечення явки в судове засідання представника АТ "Фінростбанк" просить допустити участь АТ "Фінростбанк" у судових засіданнях в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у господарському суді Одеської області.

Представник позивача в судове засідання 10.04.2015 року не з'явився, однак в письмових поясненнях, які надійшли на електронну адресу суду просив провести розгляд справи, призначений на 10.04.2015 року за відсутності представника АТ "Фінростбанк" за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2015 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 25.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк", далі Банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг", далі Боржник, був укладений кредитний договір про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна № 173, далі - Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору на умовах, визначених цим Договором Банк надає Боржнику кошти шлях відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії (далі по тексу - кредит) з лімітом заборгованості 1000000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок строком користування з 25 жовтня 2013 року по 25 липня 2014 року зі сплатою 28 (двадцять вісім) % річних. Тип процентної ставки за кредитом - фіксована.

Згідно з п. п. 1.2. - 1.5. Договору кредит надається Боржнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів. Видача кредиту, передбаченого п. 1.1. цього договору здійснюється частинами, шляхом надання Боржнику траншів, після розгляду Банком заявок Боржника на видачу кредитних коштів (надалі за текстом - заявка) та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформлюється Боржником за формою Банку. Зобов'язання Банку по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки Банком. При повному наданні Боржникові кредитних коштів за акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов'язання Банку виконаними. Загальна сума зобов'язань Боржника за кредитною лінією може бути збільшена до досягнення Боржником максимальної суми при акцепті Банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому Боржником максимальної суми (ліміту кредитної лінії) у розмірі, вказаному в п. 1.1. цього договору, після чого нові заявки Банком не розглядаються до часткового або повного погашення Боржником заборгованості. Після часткового або повного погашення заборгованості протягом дії цього договору Боржник може надавати в Банк нові заявки в межах чинного ліміту кредитної лінії. Повернення кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором, в термін до 25 липня 2014 року.

Умовами п. п. 3.1. - 3.7. Договору сторони погодили, що надання траншів по кредиту за цим договором проводиться після розгляду Банком заявок Боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника № 26005993000256.980 у Відділенні «ДРУ» АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762, розрахункових документів Боржника в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати. Боржник повертає кредит в термін до 25 липня 2014 року безготівковим шляхом на рахунок № 20623993000173.980 у Відділенні «ДРУ» АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762. При непогашенні кредиту в строки, встановлені цим договором заборгованість по кредиту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу «факт/факт» згідно з затвердженими Національним банком України «Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України»:

- в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом;

- починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом ( з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом;

- в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного дня місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок № 20689993000173.980 Відділенні «ДРУ» АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762. За період, у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, указаного в п. 1.1. цього договору. День надходження коштів для остаточного погашення кредиту в розрахунок процентів не враховується. При несплаті процентів за користування кредитом в строки встановлені цим договором заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів. Комісійна винагорода за умовами цього договору не нараховується.

Пунктом 5.3. Договору передбачений обов'язок Боржника здійснювати погашення кредиту та процентів, сплачувати інші платежі у відповідності х умовами цього договору.

Згідно з п. 9.10. Договору строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення Боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даної справи.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання з погашення кредиту та процентів внаслідок чого у останнього існує прострочена заборгованість за кредитом в сумі 1000000,00 грн. та прострочена заборгованість зі сплати процентів за період з травня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 117369,80 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач звернувся до позивача з клопотанням, в якому просив в межах відзивної відновлювальної кредитної лінії за кредитним договором № 173 від 25.10.2013 року видати грошові кошти в сумі 1000000,00 (один мільйон) грн. на поточний рахунок № 26005993000256 у Відділенні «ДРУ» АТ "Фінростбанк", код банку 328599.

Так, на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в межах встановленого ліміту, розмір якого складає 1000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.68068.151.99080 від 25.10.2013 року та банківською випискою по рахунку позивача № 20689993000173.980, які мітяться в матеріалах справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за користування відповідачем кредитними коштами були нараховані відповідачу відсотки в розмірі 28% річних за загальний період з 25.10.2013 року по 30.09.2014 року в сумі 261588,97 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 25.10.2013 року по 25.03.2015 року, яка міститься в матеріалах справи.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткове погашення нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 144219,17 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 25.10.2013 року по 25.03.2015 року, зокрема:

- 29.11.2013 року в сумі 5369,86 грн.;

- 27.12.2013 року в сумі 23013,71 грн.;

- 31.01.2014 року в сумі 23780,82 грн.;

- 24.02.2014 року в сумі 23780,82 грн.;

- 31.03.2014 року в сумі 21479,45 грн.;

- 06.05.2014 року в сумі 23780,82 грн.;

- 02.06.2014 року в сумі 23013,70 грн.

Так, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат нарахованих процентів заборгованість за процентами за користування кредитом становить 117369,80 грн.

Втім, в порушення вимог закону та умов договору відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у повному обсязі не виконав.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами був укладений кредитний договір. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 1054 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави про позику та договір позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10561 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача стосовно виписки по рахунку, яка не може бути доказом надання кредитних коштів відповідачу, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, а також щодо меморіального ордеру № TR.68068.151.99080 на суму 1000000,00 грн., який не містить всіх обов'язкових реквізитів первинних документів, судом не приймаються у зв'язку з наступним.

Як визначено п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України № 254 від 18.06.2003 року виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Згідно з п. 5.4. вказаного Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, надана позивачем виписка по його рахунку містить у собі систематизовану інформацію з прийнятих до обліку первинних документів, тобто відображає ту саму інформацію, яка міститься в первинних документах.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 05.04.2001 року визначено, що меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в якості доказів видачі відповідачу кредиту та сплати останнім процентів за його користування надано належним чином засвідчену копію меморіального ордеру № TR.68068.151.99080 від 25.10.2013 року та банківської випискою по рахунку № 20689993000173.980 за період з 25.10.2013 року по 25.03.2015 року, які в свою чергу є паперовою формою первинних бухгалтерських документів в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які належним чином засвідчені позивачем.

Разом з тим, посилання відповідача на неможливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, за її підписом на меморіальному ордері, не свідчить про відсутність вказаного реквізиту або про недійсність вказаного первинного документу.

Зазначення відповідачем про проведення позивачем розрахунку заборгованості за процентами без належних доказів сплати з боку відповідача не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки в розрахунку позивача зазначені всі часткові оплати нарахованих процентів, які були проведені відповідачем. Крім того, заперечення відповідача щодо розрахунку заборгованості судом не приймаються, оскільки вони недоведені та необґрунтовані, зокрема відповідач не надав суду контррозрахунку заборгованості за процентами.

При цьомуё судом враховано посилання позивача (пояснення за вх. № 09-06/14922 від 26.03.2015 року та № 09-06/5100 від 30.03.2015 року) про обставини знаходження кредитної документації у м. Донецьку. Поряд з цим, судом враховано положення абз. 2 п. 2. 1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України

від 30 грудня 1998 року № 566, відповідно до якого бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

До тогож, п. 1.1.2. вказаного положення передбачені принципи ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності у банках України, відповідно до яких усі операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

Зауваження відповідача щодо ненадання заявок на отримання кредиту та заперечення щодо наданого позивачем клопотання про надання кредитних коштів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки обставини справи та наявні докази свідчать, що відповідачем був отриманий кредит в розмірі 1000000,00 грн., згідно виписки по рахунку вказані кошти відповідачем використовувались, за що останній частково сплачував проценти. Отже, відповідач своїми діями, а саме частковою сплатою процентів за користування кредитом, використанням кредитних коштів підтвердив наявність кредитних правовідносин за договором.

Відтак, наявні в матеріалах справи докази містять всю інформацію про фактичні операції банку щодо надання відповідачу кредитних коштів та сплату останнім процентів за користування вказаним коштами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості за кредитом в сумі 1000000,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 117369,80 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по рахунку позивача, розрахунками, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат нарахованих процентів. Відповідач доказів погашення кредиту, процентів в повному обсязі суду станом на день розгляду справи суду не надав, позовні вимоги не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг" про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1000000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 117369,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за подання позовної заяви, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг" в дохід державного бюджету відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 10561, ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг", 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 108-А, код ЄДРПОУ 32805030, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", 65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, буд. 13, код ЄДРПОУ 14366762, заборгованість за кредитом в сумі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 117369 (сто сімнадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 80 коп., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготрансінжиніринг", 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 108-А, код ЄДРПОУ 32805030, на користь:

- Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 206) витрати зі сплати судового збору в сумі 22347 (двадцять дві тисячі триста сорок сім) грн. 40 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 15.04.2015 року

Суддя О.Г. Смірнов