Ухвала суду № 4366499, 23.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-23224/08                                                                   Головуюча у І інстанції – Євграфова  Є.П.

                                                                                                               Суддя-доповідач – Горяйнов  А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009  року                                                                                           м. Київ

            Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду складі:

            головуючого  судді            - Горяйнова  А.М.,

            суддів                                  - Хрімлі  О.Г., Шведа  Е.Ю.,

            при  секретарі                     - Доник  М.М.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в  м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Садівницького товариства «Базилік», за участю третьої особи: Вишгородська районна державна адміністрація про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства «Базилік», в якому  просила винести  рішення  про  припинення підприємницької  діяльності  відповідача.

Постановою господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року в задоволенні адміністративного позову  було  відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом  першої інстанції було порушено норми  матеріального та  процесуального  права, що  призвело до неправильного вирішення  справи. 

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним  апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київської області залишити  без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 24  квітня 2008 року -   без  змін  виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом  встановлено, що  Садівницьке товариство «Базилік» (ідентифікаційний код 34961151) було зареєстровано в якості  юридичної особи Вишгородською  районною державною  адміністрацією Київської  області 22  лютого 2007 року,  що  підтверджується   наявною  у  матеріалах  справи   копією  свідоцтва  про   державну  реєстрацію  юридичної  особи   серії А01 № 068942 та довідкою з  Єдиного  державного   реєстру  юридичних  осіб та  фізичних осіб-підприємців серії АА № 372252.

Судом  також  встановлено, що 17  травня 2007 року  позивачем  було складено  акт про незнаходження  відповідача  за   його  місцезнаходженням  за  адресою: с.  Лебедівка, вул. Леніна, 13.  Про  відсутність  відповідача за  вказаною  адресою  позивачем  31 травня 2007 року  було  направлено  повідомлення  до державного реєстратора  за    формою  18-ОПП (Повідомлення  про  відсутність платника  податків  за  місцезнаходженням).

Як вбачається з довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23 листопада 2007 року відповідно до запису №3 в реєстрі зазначена реєстраційна дія від 08.06.2007 року № 1334143 0002 002204 про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Проте, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію відповідача зареєстровано в с. Лебедівка, а не за адресою по якій позивачем проводилась перевірка місцезнаходження та щодо якої складено та направлено повідомлення за формою 18-ОПП.   

За таких обставин  колегія  суддів  вважає, що судом  першої  інстанції   було   зроблено правильний  висновок  про те, що  повідомлення   позивача за   формою  18-ООП від  31 травня 2007 року  про  відсутність  відповідача  за  місцезнаходженням  є  неналежним  доказом у   даній  справі.

Приймаючи  рішення  про  відмову  у задоволенні позові   судом  першої    інстанції також  було  зроблено висновок  про те, що позивач,  який  є  суб’єктом  владних  повноважень, звернувся  до  суду  з  даним   позовом   поза  межами своєї   компетенції,  встановленої   законом.

З  таким   висновком   суду  першої  інстанції  не  можна  не  погодитись   виходячи  із  наступного.

У  відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обґрунтовуючи  своє  право  на  пред’явлення  даного позову ДПІ у Вишгородському районі Київської області послалась п. 17  ч. 1  ст. 11 Закону України  «Про державну  податкову  службу»,  яким передбачено право  органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України  звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом  з  тим, скасування   державної  реєстрації суб’єкта  підприємницької  діяльності, за  змістом  ч. 1  ст. 104, ч. 1  ст.  110  ЦК України  та ст. 33 Закону  України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» є  лише  однією  з  підстав  припинення  юридичної особи шляхом  ліквідації.

Обґрунтовуючи позов ДПІ у Вишгородському районі  Київської  області  послалась на  іншу  підставу припинення юридичної особи - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Зазначена   підстава  передбачена  ч. 2  ст. 38 Закону  України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Повноваження, надані позивачу  відповідно до  п. 17 ч. 1  ст. 11 «Про державну  податкову службу» щодо права звернення до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності є  вичерпними  на не  можуть   тлумачитись більш широко,  ніж  зазначено у Законі. Суд  також вважає неприпустимим  застосування   вказаної  норми  права  за аналогією до правовідносин,  що виникають  у  зв’язку  із  застосуванням  положень  ч. 2  ст. 38 Закону  України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», оскільки це  буде  порушувати  принципи, закріплені   у  ст. 19 Конституції  України.

З  огляду на  викладене  колегія  суддів  погоджується з  висновком  суду   першої  інстанції про  те, що позивач  не  наділений  законами  України  повноваженнями  щодо звернення до суду з вимогами про припинення   юридичної особи  у   зв’язку  з  внесенням  до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Крім  цього, як вбачається  з  матеріалів  справи  позивачем  була  заявлена  вимога про припинення підприємницької діяльності юридичної особи – відповідача. Проте,  діючим  законодавством України  не  передбачено  припинення  підприємницької  діяльності  юридичної  особи  з  підстав, наведених  позивачем. З огляду  на  викладене  судова колегія також  погоджується з висновком  суду  першої  інстанції  про  неправильність  обраного  позивачем   способу  захисту  своїх прав  та   інтересів,  як на одну  з  підстав  для   відмови  у  задоволенні     позову.

Такими  чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну  оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В  зв’язку з цим колегія  суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київської області   залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 24 квітня  2008 року    – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -      

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити  без задоволення, а  постанову  господарського суду  Київської області від  24 квітня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі, тобто з 28 липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий :                                                                                         А.М. Горяйнов

            Судді:                                                                                          О.Г. Хрімлі

       Е.Ю. Швед