Рішення № 43664983, 20.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.15р. Справа № 904/1712/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма", м. Дніпропетровськ

до Державного Дніпропетровського ливарно - механічного заводу, м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 613111грн.43коп.

Представники:

Від позивача: Самойлов Д.В., дов. № б/н від 12.02.2015р.

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 08.04.2015р. проголошено перерву до 16.04.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сигма» м. Дніпропетровськ звернулось до Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 613111грн.43коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору поруки №01664-00 від 30.03.2011р. (з урахуванням додаткової угоди №ДС-01/01664-00 від 01.01.2012р.); лист №73/2 від 20.09.2011р., платіжні доручення №199 від 21.09.2011р., №208 від 07.10.2011р., №225 від 24.10.2011р., №236 від 04.11.2011р., №243 від 17.11.2011р., №246 від 21.11.2011р., №281 від 21.12.2011р., №282 від 21.12.2011р., №283 від 27.12.2011р., №284 від 27.12.2011р., №17 від 17.01.2012р., №18 від 19.01.2012р., №25 від 24.01.2012р., №54 від 20.02.2012р., №73 від 19.03.2012р., №74 від 19.03.2012р., №103 від 23.04.2012р., №104 від 23.04.2012р., №129 від 16.05.2012р., №130 від 16.05.2012р., №138 від 23.05.2012р., №149 від 18.06.2012р., №150 від 18.06.2012р., №175 від 19.07.2012р.. №176 від 19.07.2012р., №204 від 23.08.2012р., №205 від 23.08.2012р., №206 від 27.08.2012р., №233 від 11.10.2012р., №241 від 17.10.2012р., №265 від 26.11.2012р., №290 від 24.12.2012р.; лист №03/12 від 30.12.2014р., лист №13 від 16.02.2015р.

Позивач зазначає, що між ТОВ «Сигма», Державним Дніпропетровським ливарно-механічним заводом та ПАТ «ДТЕК Дніпробленерго» був укладений договір поруки №01664-00 від 30.03.2011р., згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання перед ПАТ «ДТЕК Дніпробленерго» виконати грошові зобов'язання Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу за договором про постачання електричної енергії №6Ц-52 від 02.11.2009р., укладеного між ПАТ «ДТЕК Дніпробленерго» та Державним Дніпропетровським ливарно-механічним заводом, з оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію, штрафні санкції, починаючи з 01.03.2011р.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки №01664-00 від 30.03.2011р. відповідач повідомив позивача листом №73/2 від 20.09.2011р. про неможливість здійснення поточних платежів за договором про постачання електричної електроенергії №6Ц-52 від 02.11.2009р.

За період з вересня 2011р. по грудень 2012р. на виконання положень договору поруки позивач перерахував згідно рахунків на адресу ПАТ «ДТЕК Дніпробленерго» суму в розмірі 613111грн.43коп.

Листом №03/12 від 30.12.2014р., переданим відповідачу 16.01.2015р., позивач вимагав погашення заборгованості в розмірі 613111грн.43коп. Листом №31 від 16.02.2015р. відповідач підтвердив розмір заборгованості за договором поруки та повідомив про неможливість погашення заборгованості через складний фінансовий стан підприємства.

Оскільки оплата заборгованості не була здійснена, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2015р. було порушено провадження у справі, призначене судове засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» м. Дніпропетровськ.

У поясненнях №2/8-ВПЗД від 24.03.2015р. третя особа зазначила про згоду з правовою позицією, викладеною в позові.

У відзиві №03/04/1 від 03.04.2015р. на позовну заяву відповідач не погодився з позовними вимогами, посилаючись на наступне:

- відповідач отримав вимогу про сплату заборгованості 16.01.2015р., тому до вимог в розмірі 148451грн.41коп. (кошти, перераховані платіжними дорученнями з 21.09.2011р. по 27.12.2011р.) має бути застосований строк позовної давності;

- згідно акта звіряння розрахунків з використання електроенергії, складеного між сторонами, на 30.01.2015р. позивач має заборгованість перед відповідачем в розмірі 471229грн.30коп.;

- згідно розділу 5 «Обов'язки орендаря» та пункту 5.11 договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4417-ОД від 05.05.2011р., №12/02-4770-Од від 02.02.2012р., №12/02-4979-ОД від 13.07.2012р., укладених між ТОВ «Сигма» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна; укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Договір з компенсації спожитої електроенергії виконувався частково, акти виконаних робіт за спожиту електроенергію підписувались, визнавались позивачем але не сплачувались. Заборгованість перед відповідачем у позивача з оплати спожитої електроенергії становить 471229грн.30коп.

У запереченнях на відзив від 08.04.2015р. позивач вказав, що посилання відповідача на сплив позовної давності є помилковим.

В акті звірки від 31.12.2012р. сторони зафіксували існуючу заборгованість за договором поруки №01664-00 від 30.03.2011р. станом на 31.12.2012р. за період вересень 2011р.-грудень 2012р. в сумі 613111грн.43коп.

Наведене свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості перед позивачем саме станом на 31.12.2012р. та є підставою для переривання строку позовної давності. Вказані дії мали місце в межах строку позовної давності.

Посилання відповідача на начебто наявну заборгованість за договором з компенсації спожитої електроенергії в сумі 471229грн.30коп. не відносяться до предмету спору та не мають значення для справи.

Доводи та пояснення відповідача про існування заборгованості позивача перед відповідачем не спростовують вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поруки №01664-00 від 30.03.2011р.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача №15/04/1 від 15.04.2015р. про перенесення розгляду справи на 1 календарний місяць, оскільки відповідачем здійснюються заходи з підготовки доказів для участі в судовому засіданні по цій справі.

В судовому засіданні від 16.04.2015р. представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання позивача, зазначаючи про те, що у відповідача було достатньо часу для підготовки доказів.

Дослідивши вказане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав. За приписами статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк, на який відповідач просить відкласти розгляд справи, виходить за межі встановленого законодавством строку розгляду справи.

Заслухавши доводи сторін та третьої особи, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін та третьої особи, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі - постачальник) та Державним Дніпропетровським ливарно-механічним заводом (далі - споживач) був підписаний договір про постачання електричної енергії №160/6-52/09 від 02.11.2009р., згідно якого постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 720кВА, величини якої згідно майданчиків вимірювання та точках продажу визначені Додатком «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору.

В додатках до договору про постачання електричної енергії №160/6-52/09 від 02.11.2009р. були визначені - обсяги постачання електричної енергії споживачу; точки розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, порядок розрахунків; графік зняття показників обліку електричної енергії; перелік об'ктів і точок комерційного обліку споживача та субспоживачів; порядок участі споживача в графіках обмеження, графіках аварійних відключень та автоматичному частотному розвантаженню; розрахунок втрат електричної енергії в мережі споживача; загальна схема електропостачання; перелік територіальних відокремлених майданчиків вимірювання споживання об'єктами, розташованими за різними адресами.

Згідно пункту 9.8 договору про постачання електричної енергії №160/6-52/09 від 02.11.2009р., цей договір набирає чинності з дня його підписання і украється на строк до 31.12.2010р. При цьому, договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки доказів наявності таких заяв з боку постачальника або споживача надано не було, суд дійшов висновку про чинність договору про постачання електричної енергії №160/6-52/09 від 02.11.2009р. протягом спірного періоду.

Листом №1067-кд від 06.02.2011р. постачальник повідомив споживача про зміну номеру договору про постачання електричної енергії від 02.11.2009р. з №160/6-52/9 на №6Ц-52 у зв'язку зі змінами податкової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому сторонами використовувався саме №6Ц-52 для визначення договору про постачання електричної енергії від 02.11.2009р.

ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі - кредитор), ТОВ «Сигма» (далі - поручитель) та Державним підприємством Дніпропетровським ливарно-механічним заводом (далі - боржник) був підписаний договір поруки №01664-00 від 30.03.2011р. (далі - договір поруки), згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором виконати грошові зобов'язання боржника за договором про постачання електричної енергії №6Ц-52 від 02.11.2009р. (далі -договір №6Ц-52 від 02.11.2009р.), укладеного між кредитором та боржником, з оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію, штрафні санкції (пеня, перевищення договірної величини споживання електроенергії і перевищення граничної величини споживання електричної потужності, 3% річних, інфляція та інших платежів) та інших платежів, передбачених основним договором, починаючи з 01.03.2011р.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання недійсним договору поруки №01664-00 від 30.03.2011р. суду не надано.

Згідно пункту 4.10 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011р.

Додатковою угодою до договору поруки від 01.01.2012р., сторони внесли зміни до договору, зокрема, продовжили дію договору до 31.12.2012р.

В розділі 2 договору поруки встановлені обов'язки сторін. Так, відповідно до пунктів 2.1 - 2.2 договору боржник зобов'язується повідомити поручителя про невиконання зобов'язань перед кредитором з оплати поточних платежів, передбачених пунктом 1.1 договору.

При невиконанні боржником зобов'язань з оплати поточних платежів, поручитель зобов'язується протягом 3днів з дня отримання повідомлення виконати ці зобов'язання перед кредитором відповідно до порядку розрахунків, встановленого основним договором.

Листом №73/2 від 20.09.2011р. відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення поточних платежів за договором про постачання електричної енергії №6Ц-52 від 02.11.2009р. та просив здійснювати оплату поточних платежів згідно рахунків ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до зняття арешту з рахунків державного підприємства.

В листі також було зазначено, що рахунки надаватимуться відповідачем не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання. А після усунення обставин, що зумовили неможливість виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №6Ц-52 від 02.11.2009р., гарантувалось повернення грошових коштів у розмірі виконаного грошового зобов'язання.

Згідно платіжних доручень №199 від 21.09.2011р., №208 від 07.10.2011р., №225 від 24.10.2011р., №236 від 04.11.2011р., №243 від 17.11.2011р., №246 від 21.11.2011р., №281 від 21.12.2011р., №282 від 21.12.2011р., №283 від 27.12.2011р., №284 від 27.12.2011р., №17 від 17.01.2012р., №18 від 19.01.2012р., №25 від 24.01.2012р., №54 від 20.02.2012р., №73 від 19.03.2012р., №74 від 19.03.2012р., №103 від 23.04.2012р., №104 від 23.04.2012р., №129 від 16.05.2012р., №130 від 16.05.2012р., №138 від 23.05.2012р., №149 від 18.06.2012р., №150 від 18.06.2012р., №175 від 19.07.2012р.. №176 від 19.07.2012р., №204 від 23.08.2012р., №205 від 23.08.2012р., №206 від 27.08.2012р., №233 від 11.10.2012р., №241 від 17.10.2012р., №265 від 26.11.2012р., №290 від 24.12.2012р. позивачем було перераховано третій особі на виконання приписів договору поруки та договору №6Ц-52 від 02.11.2009р. суму в розмірі 613111грн.43коп.

В пункті 2.5 договору поруки сторони узгодили, що до поручителя, який виконав зобов'язання перед кредитором, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в розмірі виконаного зобов'язання.

В акті звірки від 31.12.2012р. про стан розрахунків за договором поруки №01664-00 від 30.03.2011р. за період вересень 2011р.-грудень 2012р., підписаному без зауважень та заперечень керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» м. Дніпропетровськ та Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу м. Дніпропетровськ, було зафіксовано розмір непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 613111грн.43коп.

Листом №03/12 від 30.12.2014р. позивач повідомив відповідача про розмір заборгованості та просив її сплатити. В листі - відповіді №31 від 16.02.2015р. відповідач визнав наявність боргового зобов'язання в розмірі 613111грн.43коп. та вказав на складний фінансовий стан підприємства та арешт банківських рахунків. Наведене обумовило звернення ТОВ «Сигма» до суду з відповідним позовом.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 556 Цивільного кодексу України встановлює, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги сплати заборгованості в розмірі здійснених платежів за договором поруки.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався на сплив позовної давності відносно частини вимог та наявність заборгованості позивача перед відповідачем за іншими договорами. Вказані заперечення судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, зокрема, належить підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

В матеріалах справи наявний акт звірки від 31.12.2012р. про стан розрахунків за договором поруки №01664-00 від 30.03.2011р. за період вересень 2011р.-грудень 2012р., підписаному без зауважень та заперечень керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» м. Дніпропетровськ та Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу м. Дніпропетровськ, було зафіксовано розмір непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 613111грн.43коп. Такими діями був перерваний строк позовної давності.

Тому на момент звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 613111грн.43коп. строк позовної давності не був пропущений.

Суд звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором поруки №01664-00 від 30.03.2011р., укладеному між сторонами. Наявність заборгованості позивача перед відповідачем на підставі інших договорів жодним чином не спростовує факту заборгованості за договором поруки та порушення відповідачем своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань в розмірі 613111грн.43коп. перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» м. Дніпропетровськ до Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 613111грн.43коп.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 69, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» м. Дніпропетровськ до Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу м. Дніпропетровськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 613111грн.43коп. - задовольнити.

Стягнути з Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 02500221, місцезнаходження - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Марата, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 13429779, місцезнаходження - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мічуріна. 9) суму заборгованості за договором поруки в розмірі 613111грн.43коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12262грн.23коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 16.04.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 20.04.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова