Ухвала суду № 4366495, 16.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-23212/08                                                                   Головуюча у І інстанції – Євграфова  Є.П.

                                                                                                               Суддя-доповідач – Горяйнов  А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009  року                                                                                           м. Київ

            Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду складі:

            головуючого  судді            - Горяйнова  А.М.,

            суддів                                  - Костюк Л.О., Шведа  Е.Ю.,

            при  секретарі                     -Доник  М.М.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в  м. Києві апеляційну  скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Садівницького товариства «Крокус», за участю третьої особи – Вишгородської районної державної адміністрації про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства «Крокус»,  в  якому  просила винести  рішення  про  припинення    підприємницької  діяльності  відповідача.

Постановою господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року в задоволенні адміністративного позову  було   відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом  першої інстанції  було порушено норми  матеріального та  процесуального  права, що  призвело до неправильного   вирішення  справи. 

Під час судового засідання представник ДПІ у Вишгородському районі Київської області підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним  апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київської області залишити  без задоволення,  а    постанову господарського суду Київської області від 24  квітня 2008 року -   без  змін  виходячи   із  наступного.

У  відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом  встановлено, що  Садівницьке товариство «Крокус» (ідентифікаційний код 34961701)   було  зареєстровано в  якості  юридичної особи   Вишгородською  районною державною  адміністрацією Київської  області 22  лютого 2007 року,  що  підтверджується   наявною  у  матеріалах  справи   копією  свідоцтва  про   державну  реєстрацію  юридичної  особи   серії А01 № 068923 та довідкою з  Єдиного  державного   реєстру  юридичних  осіб та  фізичних осіб-підприємців серії АА № 372208.

Судом  також  встановлено, що 17  травня 2007 року  позивачем  було складено  акт про незнаходження  відповідача  за   його  місцезнаходженням  за  адресою: с.  Лебедівка, вул. Леніна, 13.  Про  відсутність  відповідача за  вказаною  адресою  позивачем  31 травня 2007 року  було  направлено  повідомлення  до державного реєстратора  за    формою  18-ОПП (Повідомлення  про  відсутність платника  податків  за  місцезнаходженням).

Згідно довідки з  Єдиного  державного   реєстру  юридичних осіб та фізичних  осіб-підприємців серії АА № 372208 державним  реєстратором      Вишгородської районної   державної  адміністрації  Київської області 17 жовтня 2007 року   було   зроблено запис про  відсутність   підтвердження  відомостей  про   юридичну особу.

 Разом  з  тим, як   вбачається  з  свідоцтва  про  державну  реєстрацію  відповідача  та   зазначеної  довідки з Єдиного  державного реєстру  юридичних  осіб та  фізичних осіб-підприємців місцезнаходження м   відповідача,  за   яким   він  був  зареєстрований  було   с.  Лебедівка  Київської  області,  без зазначення   вулиці та номеру  будинку. Під  час  розгляду  справи в   суді  першої  інстанції та   апеляційному  суді  відповідачем, всупереч  вимогам  ст. 71  КАС України  не  було надано доказів  того, що  зазначена ним  у   акті  віл 17 травня  2007 року  адреса    була   місцезнаходженням   відповідача.    

За таких обставин  колегія  суддів  вважає, що судом  першої  інстанції   було   зроблено правильний  висновок  про те, що    повідомлення   позивача за   формою  18-ООП від  3 травня 2007 року  про  відсутність  відповідача  за  місцезнаходженням  є  неналежним  доказом у   даній  справі.

Приймаючи  рішення  про  відмову  у задоволенні позові   судом  першої    інстанції також  було  зроблено висновок  про те, що позивач,  який  є  суб’єктом  владних  повноважень, звернувся  до  суду  з  даним   позовом   поза  межами своєї   компетенції,  встановленої   законом.

З  таким   висновком   суду  першої  інстанції  не  можна  не  погодитись   виходячи  із  наступного.

У  відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обґрунтовуючи  своє  право  на  пред’явлення  даного позову   ДПІ у Вишгородському районі Київської області послалась п. 17  ч. 1  ст. 11 Закону України  «Про державну  податкову  службу»,  яким передбачено право  органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України  звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом  з  тим, скасування   державної  реєстрації суб’єкта  підприємницької  діяльності, за  змістом  ч. 1  ст. 104, ч. 1  ст.  110  ЦК України  та ст. 33 Закону  України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»є  лише  однією  з  підстав  припинення  юридичної  особи шляхом  ліквідації.

Обґрунтовуючи позов    ДПІ   у  Вишгородському районі  Київської  області  послалась на  іншу  підставу    припинення  юридичної особи - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Зазначена   підстава  передбачена  ч. 2  ст. 38 Закону  України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Повноваження,  надані   позивачу  відповідно до  п. 17  ч. 1  ст. 11 «Про державну  податкову  службу» щодо   права звернення до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності є  вичерпними  на не  можуть   тлумачитись   більш широко,  ніж  зазначено    у  Законі. Суд  також вважає неприпустимим  застосування   вказаної  норми  права  за аналогією  до правовідносин,  що виникають  у  зв’язку  із  застосуванням     положень    ч. 2  ст. 38 Закону  України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», оскільки це  буде  порушувати  принципи, закріплені   у  ст. 19 Конституції  України.

З  огляду на  викладене  колегія  суддів  погоджується з  висновком  суду   першої  інстанції про  те, що    позивач  не  наділений  законами  України  повноваженнями  щодо звернення до суду   з  вимогами про   припинення   юридичної особи  у   зв’язку  з  внесенням  до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Крім  цього, як вбачається  з  матеріалів  справи  позивачем  була  заявлена  вимога про припинення підприємницької діяльності юридичної особи – відповідача. Проте,  діючим  законодавством України  не  передбачено  припинення  підприємницької  діяльності  юридичної  особи  з  підстав, наведених  позивачем. З огляду  на  викладене  судова колегія   також  погоджується з   висновком  суду  першої  інстанції  про  неправильність  обраного  позивачем   способу  захисту  своїх прав  та   інтересів,  як на одну  з  підстав  для   відмови  у  задоволенні     позову.

Такими  чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну  оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В  зв’язку з цим колегія  суддів   вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ  у   Вишгородському районі  Київської області   залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області   від  24 квітня  2008 року    – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205,206,212,254 КАС України, колегія суддів -      

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити  без задоволення, а  постанову  господарського суду  Київської області від  24 квітня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі, тобто з 21 липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий :                                                                                         А.М. Горяйнов

            Судді:                                                                                          Л.О. Костюк

       Е.Ю. Швед