Ухвала суду № 43664392, 14.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

14 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

при секретарі: Прохоровій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказував на те, що він був прийнятий на роботу до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті на посаду старшого державного інспектора без поширення на нього дії Закону України «Про державну службу». Зазначав, що не приймав присягу державного службовця та відповідний ранг йому присвоєний не був.

Просив скасувати Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав наведених в ній.

Представник Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому - Левченко О.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, а тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки до такого висновку суд дійшов лише з урахуванням суб'єктного складу сторін без врахування того, які правовідносини виникли між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з вимогою про поновлення на посаді старшого державного інспектора Маріупольського міжрегіонального відділу Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському та річковому транспорті, а також стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Разом з тим, частина 2 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Оскільки між сторонами виник спір з приводу трудових відносин, питання чи є вказаний спір з приводу прийняття позивача на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби судом не досліджувалося та не було підставою для закриття провадження у справі, висновок суду, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства лише тому, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, є помилковим.

Зазначене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 311, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/35916/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5465/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Фролова І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.