Постанова № 43663882, 14.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 133/4044/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Навроцький А.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

14 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області , Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому з уточненням позовних вимог просила: визнати протиправними дії відповідача по відмові позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ ); зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. "д" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ з моменту її звернення по цьому питанню до відповідача до відповідача з 02.12.2014.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.01.2015 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи колегією суддів було залучено до участі в адміністративній справі як другого відповідача - головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов'язано надати до суду копію рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років від 17.09.2014.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працювала на посаді доярки у колгоспі імені "Кірова" с. Поличенці, Козятинського району, який в листопаді 1992 року було перейменовано в КСП "Промінь" с. Поличенці, а в лютому 2000 року реорганізовано на сільськогосподарський виробничий кооператив "Промінь" с. Поличенці. Загальний трудовий стаж позивача становить 31 рік 7 місяців і 24 дні, з яких стаж роботи дояркою складає 21 рік.

В грудні 2014 року позивач звернулася із заявою до відповідача про призначення їй пенсії на пільгових умовах, проте листом від 05.12.2014 № 1568/06-38/02-10 їй відмовлено посилаючись на те, що нею не надано документів, що б підтверджували ліквідацію СВК "Промінь" без правонаступника, а також на те, що відсутні відомості про встановлені норми обслуговування тварин в господарстві та про виконання нею (позивачем) даних норм.

Поряд з тим комісією з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні ПФУ у Вінницькій області період роботи дояркою не зараховано до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки не надано документів, що б підтверджували ліквідацію без правонаступника СВК "Промінь", водночас період роботи з 01.01.1992 до пільгового стажу зарахувати немає можливості, оскільки в наданих документах відсутні відомості про встановлені норми обслуговування тварин в господарстві та про виконання даних норм.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що норми обслуговування корів та виконання встановлених норм не розроблялись і не затверджувались Кабінетом Міністрів України, архівні документи таких відомостей не містять, а господарство, в якому позивач працювала, ліквідовано, і тому відмова відповідача у призначенні позивачеві пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю відомостей, які підтверджують встановлені норми обслуговування та виконання нею встановлених норм обслуговування тварин є неправомірною, оскільки позивач, як найманий працівник, ніяким чином не могла вплинути на вищевказані обставини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ ) право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Згідно зі ст.62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, як передбачено і в ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, у відповідності до п.18 вказаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно трудової книжки позивач зарахована дояркою з 20.02.1982 і працювала по 14.04.2003 в колгоспі ім. Кірова с. Поличенці, Козятинського району, який в листопаді 1992 року було перейменовано в КСП "Промінь" с. Поличенці, а в лютому 2000 року реорганізовано на сільськогосподарський виробничий кооператив "Промінь" с. Поличенці.

Комунальною установою "Козятинський районний трудовий архів" Козятинської районної ради Вінницької області надано архівні витяги з книг нарахування заробітної плати за період з 1982 року по 2003 рік включно від 24.06.2014р, №285-294, де помісячно зазначені її заробітна плата та відпрацьовані дні (кількість вироблених людино-днів) за період починаючи з травня 1982 року по січень 2003 року включно. Таким чином фактично вона працювала дояркою у вказаному господарстві з травня 1982 року по січень 2003 року включно.

При цьому стосовно документів на підтвердження ліквідації СВК "Промінь" с. Поличенці без правонаступника, то інформація про ліквідацію СВК "Промінь" с. Поличенці без правонаступника є загальновідомою, а тим паче відомою відповідачу і не підлягає підтвердженню позивачем, оскільки відповідач був ініціюючим кредитором банкрутства СВК "Промінь" с. Поличенці, також входив до складу комітету кредиторів та контролював всю процедуру ліквідації даного підприємства. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.09.2009 у справі №5/177-05 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс СВК "Промінь" і ухвалено рішення про ліквідацію СВК "Промінь" с. Поличенці як юридичної особи без будь-яких правонаступників. Дане судове засідання проводилося за участі представника відповідача.

Разом з тим згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 29.09.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.06.2010 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи СВК "Промінь".

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.06.2014 відомості про СВК "Промінь" відсутні.

Відтак, відповідачу було відомо про ліквідацію СВК "Промінь" с. Поличенці, без правонаступників, а відповідно, з цих підстав відповідач не мав права відмовляти позивач у призначенні пільгової пенсії.

Жоден з нормативних актів, які регулюють питання пенсійного забезпечення не встановлює обов'язку особи, яка звертається за пенсією подавати, докази відсутності правонаступників ліквідованих підприємств.

Окрім цього, щодо відсутності відомостей про встановлені норми обслуговування тварин в господарстві та про виконання позивачем цих норм, то відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. При цьому, норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетам Міністрів України. Проте, нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України щодо визначення норм обслуговування тварин на час її роботи дояркою був відсутній.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою при призначенні пільгової пенсії є виконання встановлених норм обслуговування.

Згідно інформації наданої архівним відділом Козятинської РДА від 02.10.2014 в протоколах загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Кірова с. Поличенці за 1992-2000 роки мінімум трудової участі для працездатних колгоспників затверджувався, але це вказувались числові показники встановленого мінімуму трудової участі колгоспників.

Водночас, відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. В трудовій книжці позивача відсутні записи про норми обслуговування корів. Проте, в трудовій книжці позивача зазначено прийнятий господарством річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві та кількість виконаного позивачем річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві, який в період з 1982 року по 2002 рік був більшим за прийнятий.

Окрім того, згідно п. 315 наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.1998 "Про затвердження переліку типових документів" строк зберігання документів, в яких відображаються норми обслуговування корів та виконання встановлених норм, складає три роки, а з моменту звільнення позивача з посади доярки пройшло більше трьох років.

Таким чином, оскільки вищевказані норми не розроблялись і не затверджувались Кабінетом Міністрів України, архівні документи таких відомостей не містять, а господарство, в якому позивач працювала, ліквідовано, то відмова відповідача у призначенні позивачеві пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю відомостей, які підтверджують встановлені норми обслуговування та виконання нею встановлених норм обслуговування тварин є неправомірною, оскільки позивач, як найманий працівник, ніяким чином не могла вплинути на вищевказані обставини.

Проте прийнявши оскаржуване рішення зобов'язального характеру суд першої інстанції не врахував той факт, що підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу слугувало рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.09.2014.

Таким чином, вказане рішення відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії не оскаржене та є чинним, та перешкоджатиме реалізації рішення суду про зобов'язання призначити пенсію.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мельник проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, тобто припинити існуюче правопорушення і запобігти виникненню його в майбутньому, зазначена практика підлягає врахуванню судами в силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Як слідує з позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача 1 розглянути питання призначення пенсії. Відтак, з метою повного захисту порушених прав позивача, колегія суддів вважає, що вірним способом захисту буде скасування вказаного рішення відповідача 2 та зобов'язати відповідача 1 призначити пенсію згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку задовольнивши позов залишивши в силі рішення відповідача 2.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області , Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років від 17 вересня 2014 року оформлене протоколом № 16 щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи дояркою.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі Вінницької області у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі Вінницької області призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту її звернення по цьому питанню до відповідача до відповідача, а саме з 02 грудня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.